Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг - Гудкайнд Террі (полные книги .TXT) 📗
— Але ти втекла.
— Втекла? Сестра Тові, ти в своєму розумі? Ніхто ще не тікав від соноходця — крім вас п'ятьох.
— Чотирьох. Сестра Мерісса померла.
— Як це сталося?
— Ця дурна сука спробувала зіграти з Річардом Ралом у свою власну гру. Ти пам'ятаєш, як вона його ненавиділа — весь час хотіла скупатися в його крові.
— Пам'ятаю.
— Сестра Ніккі, що ти тут робиш?
— Ви всі залишили мене у Джегана. — Ніккі нахилилася так, щоб Тові могла бачити її очі. — Ви і гадки не маєте, що мені довелося винести. З тих пір я виконую для Його Високоповажності особливі завдання. Йому потрібна інформація, і він знає, що я можу роздобути її для нього.
Тові посміхнулася. — Він зробив тебе повією, щоб ти дізнавалася для нього те, що він хоче знати.
Ніккі не відповіла, замість цього вона сказала.
— Я випадково дізналася про якусь дурепу, яка намагалася щось вкрасти, але замість цього примудрилася сама себе поранити. Дещо в її описі здалося мені знайомим, і змусило поїхати і перевірити, чи не могла б це бути ти.
Тові кивнула.
— Боюся, справи зовсім погані.
— Я приїхала переконатися, що ти будеш помирати довго. Я хочу, щоб ти страждала. Це буде моя помста за те, що ви залишили мене в лапах Джегана, коли ви повтікали. Ви навіть не потрудилися повідомити мені, що це взагалі можливо.
— Ми нічим не могли тобі допомогти. У нас з'явився шанс і ми повинні були скористатися ним, ось і все. — Хитра усмішка ковзнула по її обличчю. — Але ти теж можеш звільнитися від Джегана.
Ніккі різко нахилилася вперед. — Як? Як мені звільнитися?
— Зціли мене, і я розповім.
— Ти хочеш сказати, вилікувати тебе, щоб ти знову могла зрадити мене? У проханні відмовлено, Тові. Або ти все мені розкажеш, або я буду сидіти тут і дивитися, як ти відправишся в вічні обійми Володаря. Я можу досить довго підтримувати в тобі життя. — Вона нахилилася нижче. — Таким чином ти зможеш відчувати біль в кишках куди довше.
Тові захопила рукою сукню Ніккі. — Будь ласка, Сестра, допоможи. Мої рани дуже серйозні.
— Говори, Сестра.
Вона випустила з руки плаття Ніккі і повернула голову так, щоб дивитися в бік. — Це узи з лордом Ралом. Ми заприсяглися йому у вірності.
— Сестра Тові, якщо ти вважаєш мене настільки дурною, я змушу тебе страждати, ти будеш шкодувати про цю думки до самої своєї смерті.
Вона повернула голову, щоб знову бачити Ніккі. — Ні, це правда.
— Як можна принести клятву вірності тому, кого ви хочете знищити?
Тові усміхнулася. — Це придумала Сестра Юлія. Ми заприсяглися йому у вірності, але змусили дозволити нам піти перш, ніж він отримав можливість наказувати нам.
— Твоя історія стає все більш безглуздою.
Ніккі прибрала руку від руки Тові, перервавши потік зцілювальної магії. І дивилася, як Сестра Тові стогне від болю.
— Будь ласка, Сестра Ніккі, це правда. — Вона схопила Ніккі за руку. — В обмін на дозвіл піти, ми дали йому те, чого він хотів.
— Що такого міг хотіти лорд Рал, щоб дозволити піти Сестрам Тьми? Це — сама божевільна історія, яку я чула в житті.
— Жінку.
— Що?
— Йому потрібна була жінка.
— Як лорд Рал, він може отримати будь-яку жінку, яку захоче. У нього є всі можливості переконати її, що його ліжко набагато приємніше, ніж зустріч з його катом. Ніхто не захоче відмовляти йому. Навряд чи йому потрібні Сестри Темряви, щоб роздобути собі в ліжко жінку.
— Ні, ні, не просто жінку. Жінку, яку він любить.
— Ну так, звичайно. — Ніккі роздратовано зітхнула. — Прощай, Сестра Тові. Передай Володареві привіт, коли потрапиш до нього. Шкодую, але боюся, що вашу зустріч доведеться відкласти на деякий час. Мені здається, ти затримаєшся тут надовго. Мені дуже шкода.
— Прошу тебе, — її рука потягнулася, щоб доторкнутися до тієї єдиної, яка могла б ще врятувати її. — Сестра Ніккі, прошу тебе, вислухай. Я розповім тобі все.
Ніккі сіла і знову взяла Тові за руку. — Добре, Сестра, але тільки пам'ятай, що магію можна застосовувати різними способами.
Спина Тові вигнулась. — Ні, будь ласка, — викрикнула вона в муці.
Ніккі ні хвилини не каялася в тому, що робить. Вона знала, що між заподіюваними нею стражданням і тортурами, які застосовує Імперський Орден немає нічого спільного. Хоча на вигляд це було дуже схоже. Але її метою було одне лише бажання врятувати життя безневинних людей, тоді як Орден використовуав тортури для підкорення і завоювання, як спосіб вселити у ворогів страх. І імперцям це подобалося, тому що жорстокість змушувала їх відчувати себе господарями не тільки болю, але й самого життя людини.
Імперський Орден використовував тортури тому, що не мав ніякої поваги до людського життя. Ніккі використовувала біль тому, що поважала життя. Колись вона не побачила б цієї різниці, але з деяких пір ця різниця ставала їй все більш очевидною.
Ніккі повністю зняла біль, її сила текла в стару, від чого Тові відкинулася назад зі сльозами вдячності на очах.
Тові блищала від поту. — Будь ласка, Сестра, допоможи мені, за це я розповім тобі все.
— Для початку розкажи, хто завдав тобі удару.
— Шукач.
— Шукач це Річард Рал. Ти серйозно вважаєш, що я повірю цій історії? Річард Рал без вагань залишив би тебе без голови.
Голова Тові гойднулася з боку в бік. — Ні, ти не зрозуміла. Цей чоловік ніс Меч Істини. — Вона вказала на свій живіт. — Я не могла не впізнати Меч Істини, коли він пронизав мене. Цей тип застав мене зненацька, і перш ніж я зрозуміла хто він і чого хоче, цей паскудникк завдав удару.
Ніккі в замішанні притиснула пальці до брів. — Думаю, нам краще почати спочатку.
Але Тові впала в безпам'ятство. Ніккі збільшила кількість магії, що текла через неї, трохи полегшуючи стан хворої, але не лікуючи її рани. Ніккі не хотіла повністю зціляти її, їй потрібно було, щоб Тові не могла допомогти сама собі. Хоча сестра і мала вигляд доброї бабусі, але була гадюкою.
Ніккі всілася зручніше, поклавши ногу на ногу. Ніч судилася довга.
Коли Тові прийшла в себе, Ніккі сиділа прямо.
— Значить, ви принесли клятву Річарду, як лорду Ралу, сказала Ніккі, немов у їх бесіді зовсім не було перерви, — і це захистило вас усіх від соноходця.
— Вірно.
— І що потім?
— Нам вдалося втекти. Ми стежили за Річардом, щоб використовувати його в нашій роботі для Володаря. Необхідно було знайти приманку.
Ніккі дуже добре знала, хто такий їхній хазяїн.
— Що значить приманку?
— Щоб виконати свій обов'язок перед Володарем, ми повинні були бути впевнені в тому, що Річард Рал не втрутиться в наші плани. І ми знайшли спосіб утримати його.
— Що знайшли?
— Дещо, здатне зберегти узи між нами і лордом Ралом, що б ми не робили. Це була блискуча думка.
— І що ж це?
— Життя.
Ніккі насупилася, сумніваючись, що почула те, що почула. Вона направила потік магії на рану Тові і трохи зцілила її.
Після того, як Тові прочумалася від нападу болю, Ніккі запитала тихим голосом. — Що ти мала на увазі?
— Життя, — нарешті вимовила Тові. — Для нього це найвища цінність.
— І що?
— Подумай сама, Сестра. Щоб врятуватися від соноходця, ми повинні весь час бути зв'язані узами з Річардом Ралом. Ми не наважуємося розірвати їх ні на мить. Але ти ж знаєш, хто наш справжній господар.
— Володар. Ми принесли йому присягу.
— Правильно. І якщо ми зробимо щось, здатне нашкодити життю Річарда — наприклад, привести Володаря у світ живих, ми порушимо нашу клятву Річарду. Це значить, перш ніж ми зможемо звільнити Володаря з ув'язнення в підземному світі, в цьому світі Джеган негайно отримає можливість підпорядкувати нас своїй волі.
— Сестра Тові, тобі пора перейти до суті, або я втрачу терпіння. Запевняю, тобі це не принесе задоволення. Я хочу знати, що відбувається і як я можу приєднатися до цього. Я хочу знову зайняти своє місце серед вас.
— Звичайно, звичайно. Отже, найвища цінність для Річарда — життя. Саме це він намагався висловити, створюючи статую. Ми були в Древньому Світі, ми бачили його статую, присвячену життю.
