Роман про Батьківщину - Матіяш Дзвінка (книги онлайн без регистрации TXT) 📗

боліти.

А дорогою додому я зайшла на ринок купити собі чогось поїсти. Мені подобається, що вже

при вході пахне корейською морквою, салатом із баклажанів та східними прянощами.

Продавці посміхаються до мене, я також до них посміхаюся. Я купила собі салату з квашеної

капусти та болгарського перцю, бо це дуже корисно. Ще я купила хурми, бо зима для мене

завжди асоціюється з хурмою та мандаринами, вони помаранчеві, і від них стає більш

сонячно, взимку завжди дуже бракує солнця. І яблук, бо їх мені завжди хочеться. І земляних

горіхів, бо я люблю їх з самого дитинства.

Сьогодні я одягаю все темно-червоне починаючи від білизни й шкарпеток одягаю темно-

червоні вельветові штани темно-червону футболку Й поверх жилетку в темно-червоні й

помаранчеві смужки якби можна було пофарбувати волосся у темно-червоне тільки на

сьогодні я би зробила це у мене на столі такий гармидер розкидані книжки фарби а в слоїку

з-під хрону а хрін також був темно-червоний бо він із буряком мокнуть мої пензлі я

малювала собі темно-червоні квіти на картонній коробці вийшло навіть досить непогано

думаю що я так нестерпно за тобою скучаю що навіть немає сенсу тобі телефонувати щоб

про це розповісти хоча мені хотілося б щоб саме ти мене сьогодні побачив у всьому темно-

червоному я також як одна з тих квіток які я намалювала на картонній коробці з-під цукерок

бо більше у мене не було картону мені здається що я скучатиму за тобою так завжди я

намагаюся щось пригадати про тебе пам'ятаю запах який завжди був із тобою я часто

принюхувалась до твоєї куртки щоб зрозуміти чим ти пахнеш ти завжди сміявся і казав що

не користуєшся жодними парфумами я хочу тобі так багато розповісти коли ми зустрінемося

тобі доведеться багато мовчати ти знаєш я вже забула як ти мовчиш а твій голос густий

завжди трохи втомлений тихий ніби сонний ти слухаєш те що я захлинаючися розповідаю і

посміхаєшся я хочу так багато розповісти щоб мені вистачило тебе навіть твого мовчання бо

ти так мало говориш дуже мало мої пальці дуже швидко бігають по клавіатурі комп'ютера це

інструмент яким я навчилася володіти віртуозно ну тільки не треба плакати ти навіщо

плачеш я не плачу насправді це просто сумні думки які в мені позбирались намагаються

вибратися назовні як сльози я би насправді не хотіла плакати це мої очі думають що так їм

буде краще я знаю напевно що це не допоможе але очі не хочуть мене послухати ще можна

було би нігті пофарбувати темно-червоними лаком або фарбою хочу щоб цього кольору зі

мною навколо мене було багато я червона квітка із червоним стеблом із червоним листям із

червоними жилами червона кров бігає по моїх жилах бинти у мене червоні перед очима

червоно світ увесь червоний я закушую губи тому що я більше так не можу з очей у мене

вибігають червоні сльози вони кудись мчать по моїх щоках може ви зупинитесь і розкажете

куди ви так поспішаєте ми би могли поспішати разом я би хотіла знати знати куди можна

мчати з такою впевненістю може мені також треба туди потрапити хоча б ненадовго ще я

хотіла тобі розповісти що немає жодної людини, до якої я можу прийти в гості без

попередження просто так і вона мене не прожене не скаже виховані люди телефонують і

попереджають про свій прихід це дуже несправедливо мені би хотілося аби було інакше але

мене також попереджають коли збираються до мене зайти або не приходять зовсім але ти

можеш до мене приходити без попередження це навіть набагато краще

Ось так мені жилося учора і сьогодні тільки це насправді не зовсім те що я хотіла би тобі

написати тому що знаєш слова кудись тікають від мене я забуваю слова коли збираюся

писати тобі і те що найголовніше я не знаю як написати

Скучаю за тобою дуже сильно скучаю увесь час я хотіла би тобі написати про любов і про

час про те що часу немає коли є любов

І ще хотіла спитати тебе чи ти знаєш що таке хронотоп

Мені здається що хронотоп це коли ми тримаємо в собі всі місця де ми побували де буваємо

і де будемо і увесь час сьогодні вчора й завтра

Знаєш коли я прокидаюся одразу думаю що десь далеко ти також у цей момент щось робиш

або прокидаєшся або спиш або щось робиш

Дуже хотіла би тебе побачити

Хочеться говорити з тобою до сліз хочеться щоб ти був десь ближче ніж ти є

Хочу знати як тобі ведеться хочу знати як ти сумуєш як ти радієш хочу знати все про тебе

Ніколи не знала що любов така дивна що можна так за кимось боліти бо коли я не знаю що з

тобою відбувається ти мені болиш більше ніж мої рани

Я хотіла б щоб ми з тобою як побачимось багато сміялися думаю що тоді я уже зможу

сміятися

Любов моя дуже скучаю за тобою

Або знаєш так щоб нічого не робити закутатись однією ковдрою і обов'язково в теплих

шкарпетках чому я думаю що тоді буде холодно але мені так уявляється що за вікном сніг і

ми з тобою і тепле світло лампи і твоя шкіра так солодко пахне і я роздивляюся твої руді вії

мені подобається що в тебе руді вії мені подобаються усі твої кольори

Приїжджай пошвидше

І ми не будемо говорити тому що я не знаю про що ми могли б іще говорити бо ми вже все

одне одному розповіли тому що ми все знаємо одне про одного і ми мовчатимемо сильно і

спокійно

Я так скучила за тобою

І я хотіла би прокидатися і бачити що ти поруч і тоді мої ранки були би дуже спокійні а дні

виважені та глибокі

Люблю тебе і дивуюся що це насправді може це мені приснилося ти майже ніколи мені не

снишся цієї ночі мені снились вода і собаки зранку було дуже неспокійно

Любов моя мені тебе так бракує рахую дні до того дня коли ти приїдеш

Приїжджай швидше ми гулятимемо містом питимемо вино каву чай з імбиром їстимемо

родзинки курагу інжир шпинат із зернами гранату різні екзотичні наїдки будемо собі щось

вигадувати щоб нам було весело з тобою любий мій

* * *

Іноді коли ставало невпевнено відкривала записник грубий зошит і починалаа записувати

слова те що про них думає як їх чує що вони значать про кожне слово писала на окремій

сторінці щоб кожне слово мало свій початок і кінець щоб їх обох було видно щоб кожне

слово було видно і усіх восьми боків бо у слова є вісім боків перший довжина бо слова

бувають довгі і короткі другий висота, бо слова бувають високі й низькі третій колір бо слова

бувають різних кольорів усіляких які тільки бувають у світі четвертий смак бо слова бувають

солодкі кислі солоні й гіркі п'ятий це те які слова бувають на дотик бо можуть вони бути

м'які і тверді гострі шорсткі гладенькі слизькі драглисті цупкі шостий це температура слова

гарячі теплі чи холодні сьомий це запах приємний неприємний густий легкий важкий

духмяний восьмий це сенс як він проявляється у слові чи так як кожен його бачить у слові

може він бути на поверхні може бути прихований може бути глибокий єдиний незрозумілий

легкий важкий добрий ласкавий лагідний суворий жорсткий тихий

І якби поскладати аркуші за абеткою бо ж вона не писала за абеткою а писала те слово яке

на думку спаде і що про нього захочеться сказати і як бувало чи як жилося бо це одне й те

саме то як би ті аркуші так поскладати то таке би вийшло

батька свого я рідко вдома бачила бо він усе торгувати їздив тільки тоді був удома коли

бублики пік бо мій батько бубликами торгував напече бубликів коші на воза поскладає і їде

по селах за тиждень повертається два дні вдома побуде поки свіжих бубликів напече і знову

його немає гостинці він мені різні привозив то грушку медову то щільника то горіхів то

стрічку чи намисто це вже як я старша стала поки мама була то добре нам жилося у суботу

ввечері батько повертався то ми з мамою на порозі вже його чекали мама на вечерю тоді