Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович (полные книги TXT) 📗
біолог, епідеміолог, академік, президент Академії наук
України (1928-1929). У 1920 році створив в Одеському
медичному інституті першу у світі кафедру епідемі-
ології. Був почесним членом Французького науково-
го товариства тропічної патології. Заболотний — один
із засновників Міжнародного товариства мікробіологів
(1927, Париж, Франція). Нагороджений французьким
орденом Почесного Легіону.
Зарицька Євгенія Ромуальдівна (1910, Рава-Русь-
ка, тепер Львівської області — 1979, Париж) — спі-
вачка (меццо-сопрано). Гастролювала у багатьох
містах світу. З 1974 року на педагогічній роботі в Па-
рижі.
Зарицька-Омельченко Софія (1897, Перемишль,
тепер Пшемисль, Польща — 1972, Женевьєр-сюр-
Марн, Франція) — живописець. З 1928 року працюва-
ла в Парижі.
Зноба Валентин Іванович (р.н. 1929, Софіївка, те-
пер смт Дніпропетровської області) — скульптор.
Пам'ятники Національному герою Франції і України
В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції (у співавторстві,
1967) і І.Мечникову в Парижі (1986).
Золотницька Ольга Миколаївна, псевдоніми —
Арсеньєва, Белліні (1871, Херсонщина — невідомо) —
співачка (сопрано). Вокальну майстерність удоскона-
лювала в Парижі і Мілані.
Зотова Марія Василівна (1861 — 1913, Київ) — спі-
вачка (меццо-сопрано) і педагог. Співацьку майстер-
ність удосконалювала в Парижі і Мілані.
513
Іванов Микола Кузьмич, справжнє прізвище Ка-
браченський (1810, с. Вороніж, тепер смт Сумської
області — 1880, Болонья, Італія) — співак (тенор).
У 1832-1852 роках співав в оперних театрах Італії,
Франції, Швейцарії, Англії.
Ігнащенко Анатолій Федорович (р.н. 1930, с. Заха-
рівці, тепер Хмельницької області) — архітектор. Ар-
хітектурна частина пам'ятника Національному герою
Франції і України В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції
(1967). Скульптори пам'ятника В.Зноба і Г.Кальченко.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887, х.Ладанський, те-
пер с. Новопетрівка Сумської області — 1978, Київ) —
скульптор, кінорежисер, драматург. У 1910-1911 роках
навчався у Н.Аронсона та О.Родена в Парижі.
Кавунник Данило Михайлович, знаний як Вел-
ланський (1774, м. Борзна, тепер Чернігівської обла-
сті — 1847, Петербурґ) — фізіолог, анатом, філософ,
педагог, академік. У 1804 році удосконалював свої ме-
дичні знання в Паризькому університеті.
Калнишевський Петро Іванович (1690, с. Пусто-
війтівка, тепер Сумської області — 1803, Соловець-
кий монастир, Росія) — останній кошовий отаман За-
порізької Січі (1762, 1765-1775), видатний політик і
воєначальник. Завдяки йому у 1770 році в Ромнах був
заснований французький пансіон для козацьких дітей,
у якому поглиблено вивчали французьку мову. Після
зруйнування Запорізької Січі (1775) за наказом імпе-
ратриці Катерини ІІ був у 1776 році ув'язнений в Соло-
вецькому монастирі (Соловецький острів, Біле море),
де в одиночній камері утримувався 25 років (до квітня
1801 року). Помер на Соловках у віці 112 років.
514
Кальченко Галина Никифорівна (1926, м. Борзна,
тепер Чернігівської області — 1975, Київ) — скульп-
тор. Пам'ятник Національному герою Франції і Укра-
їни В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції (у співавтор-
стві, 1967).
Капустянський Микола (1879 — 1969) — військовий
і політичний діяч, генерал-хорунжий армії Українсь-
кої Народної республіки (УНР). На еміграції спочатку
в Польщі, а потім у Франції продовжував активну ро-
боту: був діячем Організації Українських Націоналі-
стів (ОУН), писав статті на військові теми, автор спо-
гадів.
Караваєв Володимир Опанасович (1864, Київ —1939,
там же) — зоолог, мандрівник, педагог. У 1892-1894 ро-
ках працював на французькому узбережжі Середзем-
ного моря на Вілла-Франкській зоологічній станції.
Кишинівський Соломон Якович (1862, Одеса —
1942, там же) — живописець. Навчався в Мюнхені,
Парижі, Римі (1884-1888).
Ковалевська Софія Василівна (1850, Москва —
1891, Стокгольм, Швеція) — математик, письменниця,
публіцист, педагог. За роботу «Про обертання твердо-
го тіла навколо нерухомої точки» присуджена премія
імені Бордена Паризької академії наук (1888) і премія
Шведської королівської академії наук (1889). У квітні
1871 року разом з чоловіком В.Ковалевським приїхала
до оточеного Парижа і доглядала за пораненими кому-
нарами. Пізніше брала участь у звільненні із в'язниці
діяча Паризької Комуни В.Жаклара.
Ковалевський Максим Максимович (1851, Харків —
1916, Петербурґ) — соціолог, історик, етнограф, юрист,
515
політичний діяч. Від переслідування царизму виїхав у
1887 році за кордон. 1901 року організував в Парижі Ро-
сійську школу суспільних наук, де у 1903 році викладав
історію України майбутній перший президент України
М.Грушевський. У 1905 році повернувся до Росії.
Кончаловський Петро Петрович (1876, м. Сло-
в'янськ, тепер Донецької області — 1956, Москва) —
живописець, академік. У 1897-1898 роках навчався в
академії Р.Жульєна в Парижі.
Костенко Костянтин Євтихійович (1879, Харків —
1956, Ленінґрад, тепер Петербурґ) — графік і живо-
писець. Навчався у приватній студії в Парижі.
Костенко Сергій Петрович (1868, Київ — 1900, Па-
риж) — живописець. Закінчив у 1889 році Київську
рисувальну школу М. Мурашка. Брав участь у розпи-
сах Володимирського собору в Києві. У 90-х роках жив
і працював у Парижі.
Крамаренко Лев Юрійович (1888, Умань, тепер
Черкаської області —1942, Самарканд, Узбекистан)—
живописець. У 1911 році навчався в Паризькій акаде-
мії мистецтв.
Кричевський Микола Васильович (1898, Харків —
1961, Париж) — живописець, художник театру, гра-
фік. У 1919 році виїхав за кордон. З 1929 року оформ-
ляв театральні вистави в Парижі, писав акварельні
краєвиди Франції та Італії, оформляв книжки.
Кропоткін Петро Олексійович (1842, Москва —
1921, Дмитров, тепер Московської області, Росія) —
видатний вчений, географ, геолог і мандрівник, один
з теоретиків анархізму, революціонер. З 1876 року
жив за кордоном (Англія, Швейцарія, Франція). Брав
516
участь у підготовці до видання багатотомної праці
французького географа і політичного діяча Ж.Ж.Е. Ре-
клю (1830-1905) «Земля і люди. Нова всесвітня геогра-
фія» (т. 1-19, 1876-1894).
Крутень Євграф Миколайович (1890, Київ — 1917,
с. Плотичі поблизу Тернополя) — видатний українсь-
кий льотчик, один із організаторів російської вини-
щувальної авіації, теоретик і практик її застосуван-
ня. У 1916 році був у відрядженні в Англії та Франції,
де удосконалював льотну майстерність. Після навчан-
ня брав участь у повітряних боях на франко-німець-
кому фронті. Був нагороджений французькими бойо-
вими орденами.
Крушельницька Соломія Амвросіївна (1872, с. Біля-
винці, тепер Тернопільської області — 1952, Львів) —
співачка (лірико-драматичне сопрано). Співала на сце-
нах провідних театрів світу, зокрема в Парижі («Ґранд-
