Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння - Гудкайнд Террі (электронные книги бесплатно .TXT) 📗
— Дженнсен, не переінакшуй мої слова! Послухай мене!
Дженнсен кивнула, витираючи очі:
— Я слухаю.
— Те, що ти інша, зовсім не робить тебе злом.
— Але хто я така, якщо не жахливе породження зла?
— Дитя моє, ти — стовп Творіння.
— Але ви сказали…
— Я сказала, що ті, у кого є дар, не можуть бачити тебе з його допомогою. Я не казала, що ти не існуєш, що ти не частина Творіння.
— Тоді чому я — одна з цих… Істот? Одна з цих дірок у світі?
Алтея похитала головою:
— Не знаю, дитино. Але невідоме нам зовсім не є злом. Сова може бачити в темряві. Людина — ні. Але хіба робить тебе злом те, що люди тебе у пітьмі не бачать, а сова бачить? Це тільки вказує на існування обмежень.
— Але чи всі нащадки лорда Рала однакові?
Перш ніж відкрити рот, Алтея ретельно продумала відповідь.
— Істинно необдаровані дійсно однакові. Ті ж, хто народився з малесенькою частинкою дару, — різні. Ця частка може бути не використовуваною, її навіть важко виявити. З практичної сторони такі нащадки здаються людьми, позбавленими дару, але його наявність робить їх несхожими на тебе: вони — не діри в світі. І це робить їх уразливими. Такого роду потомство можна знайти за допомогою магії і знищити.
— І більшість нащадків лорда Рала такі, да? І такі, як я, дірки в світі, зустрічаються рідко, так?
— Так, — тихо визнала Алтея.
Дженнсен відчула, як усередині все заціпеніло.
— І ви вважаєте, що в цьому є щось більше? Що ми — не просто дірки в світі, невловимі для обдарованих?
— Так. Це і була одна з причин, чому я поїхала до сестер Світу. Я хотіла краще зрозуміти взаємини обдарованих з життям, з Творінням.
— І ви зрозуміли? Змогли вам допомогти сестри Світла?
— На жаль, ні. — Алтея задумливо дивилася в одну точку. — Навряд чи знайдеться багато згодних зі мною, але я прийшла до того, що всі звичайні люди і всі нащадки лорда Рала без дару мають в собі невідчутну чаклунську силу, яка пов'язує їх з людьми обдарованими і, таким чином, з більш високим світом творіння.
— Я не розумію, яке це може мати відношення до мене.
Алтея повільно похитала головою:
— Є в цьому, Дженнсен, щось більше, ніж я розумію.
Дженнсен не могла уявити, що можуть означати ці слова. І запитала:
— Скільки всього нащадків народилося без дару?
— Мені вдалося дізнатися, що вони надзвичайно рідкісні. У кожного лорда Рала є трохи більше одного нащадка з даром. Наче його насіння містить всього лише одного справжнього спадкоємця. — Алтея підняла вгору палець і нахилилася вперед. — Але можливо, їх набагато більше. Просто у деяких є слабка іскра дару, і їх виявляють і знищують раніше, ніж такі, як я, дізнаються про їх існування. Як я вже сказала, мені здається, в цьому є щось більш значиме, ніж я знаю чи можу зрозуміти. Але з таких, як ти, позбавлених навіть невидимих частинок дару, все…
— Стовпи Творіння, — саркастично сказала Дженнсен.
Алтея посміхнулася:
— Це звучить краще.
— Але для обдарованих ми — діри в світі.
Посмішка Алтеї згасла.
— Саме так. Виявися тут зараз Еді, вона б бачила все, крім тебе. У відношенні тебе вона б залишилася сліпою. Для Еді, яка може бачити лише за допомогою дару, ти була б істинною дірою в світі.
— Щось мені не подобається сприймати себе таким чином.
Алтея знову посміхнулася:
— Хіба ти не розумієш, дитино? Це тільки доводить, що існують якісь обмеження. Для того, хто сліпий, все навколо являє собою дірку в світі.
Дженнсен обдумала почуте:
— Значить, це просто питання нашого сприйняття. Деякі люди просто позбавлені здатності сприймати мене.
Алтея відповіла коротким кивком:
— Вірно. Але оскільки обдаровані часто використовують свій дар несвідомо… так само, як ти користуєшся зором… то, коли ми зустрічаємо таких, як ти, це викликає занепокоєння.
— Занепокоєння? Чому?
— Неприємно, коли наші відчуття діють неузгоджено.
— Але ж ви бачите мене… Так чому я тривожу ваші почуття?
— Ну, уяви собі, що ти чуєш голос і не бачиш, звідки він виходить.
Дженнсен не треба було особливо напружуватися, щоб уявити таке. Вона розуміла, наскільки це може турбувати.
— Або уяви, — продовжувала чаклунка, — що ти мене бачиш, а коли простягаєш руку, вона зустрічає порожнечу. Як ніби мене тут немає… Хіба це не стривожило б тебе?
— Вважаю, стривожило б, — погодилася Дженнсен. — Чи є ще якась відмінність у нас? Крім того, що ми — дірки?
— Я не знаю. Зустріти таких, як ти, — неймовірна рідкість. Цілком можливо, що існують і інші. Якось до мене дійшла чутка, що один такий жив з цілителями, яких називають Рауг'Мосс, але достовірно я знала тільки про тебе.
Коли Дженнсен була зовсім дівчинкою, вони з матір'ю відвідали цілителів, Рауг'Мосс.
— Ви знаєте його ім'я?
— Шепотілися, що його звуть Дрефан, але я не знаю, чи правда це. Якщо так, то дуже сумнівно, що він ще живий. Лорд Рал — він і є лорд Рал. У нього свій закон. Даркен Рал, мабуть, як і всі його попередники, породив багато нащадків. Приховувати, що ти знаєш походження такої дитини, небезпечно. Мало хто піде на такий ризик, тому більша частина вас була негайно вбита. Та й інших, врешті-решт, знайдуть.
Розмірковуючи вголос, Дженнсен промовила:
— Може, ми такі, щоб захиститися? Є адже тварини, у яких особливі риси, що допомагають новонародженим вижити. Наприклад, оленята народжуються плямистими, щоб можна було сховатися і стати невидимим для хижака. Вони теж робляться свого роду дірами в світі.
Алтея посміхнулася:
— Цей приклад може служити хорошим поясненням. Як і будь-який інший. Однак, знаючи магію, я вважаю, що все набагато складніше. Все навколо прагне до рівноваги. Олені і вовки теж існують у рівновазі. Оленятам допомагають вижити плями, але це загрожує існуванню вовків, яким потрібна їжа. Такі речі діють в обох напрямках. Якби вовки з'їли всіх оленят, то вимерли б не тільки олені, але і самі вовки, які втратили джерела їжі. Адже вони б порушили баланс між собою і оленями. А в магії баланс — річ особливо необхідна. Те, що на поверхні може здаватися простим, часто має більш складні причини. Я підозрюю, що такі, як ти, встановлюють якусь форму рівноваги, а поява дірок у світі — просто допоміжна ознака.
— І, мабуть, те, що деякі обдаровані можуть бачити мене, є частиною цієї рівноваги. Ваша сестра говорила, що ви можете бачити діри в світі.
— Ні, насправді це не зовсім так. Я просто вивчилася деяким прийомам за допомогою дару. Приблизно так само, як вивчилася Еді.
Дженнсен насупилася, відчуваючи себе зовсім збитої з пантелику, і Алтея поспішила з поясненням:
— Ти можеш побачити птаха в безмісячну ніч?
— Ні. Без місяця це неможливо.
— Та ні, можливо. Там, де пролітає птах, на деякий час зникають зірки. Так само можна спостерігати і за дірами в світі.
— Тобто просто інший спосіб бачити. — Дженнсен посміхнулася дотепному поясненню алтеї. — Ну і якими ви бачите подібних мені?
— Наведене порівняння — найлегший спосіб пояснити. Однак обидва способи бачити мають свої обмеження. Ти зможеш розгледіти вночі птахів тільки у випадку, якщо вони летять на тлі зірок, якщо немає хмар і так далі. З такими, як ти, те ж саме. Я просто вивчила прийом, що допомагає бачити подібних тобі, але це дуже обмежений спосіб.
— А ви не дізналися у Палаці Пророків про свою здатність до пророцтв? Можливо, ЦЕ зможе допомогти?
Алтея похитала головою:
— Ні, пророцтва тобі не допоможуть.
— Але чому?
Алтея нахилилася вперед, немов перевіряла, чи уважно слухає її Дженнсен.
— Звідки походить пророцтво?
— Від віщуна?
— От саме. Але ворожба — це одна з форм магії. А обдаровані не можуть бачити тебе за допомогою свого дару, ти пам'ятаєш? Для них ти — дірка в світі. Тому і для віщунів ти — теж діра в світі. У пророцтвах тебе немає. — Чаклунка знову відкинулася на спинку стільця. — У мене зовсім незначний пророчий дар, я — зовсім не велика віщунка. Я провела десятиліття у сестер Світла, вивчаючи мистецтво пророкування, і можу сказати тобі — як з точки зору власного досвіду, так і з прочитаного, — що пророцтва по відношенню до тебе сліпі, як Еді. Для пророцтв такі, як ти, ніколи не існували, не існують і ніколи не існуватимуть.
