Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Гудкайнд Террі (читать книги онлайн бесплатно регистрация TXT) 📗
Хоча з такої відстані було важко роздивитися деталі, вона знала, яке це, бути серед цих людей. Вона знала занадто добре, якими вони були. Вона знала занадто добре, якими були їхні офіцери. Вона знала занадто добре, яким був їхній лідер.
По шкірі Ніккі поповзли мурашки від ймовірності знову опинитися серед тих чоловіків. Коли вона була разом з тією армією, вона не приділяла багато часу думкам про те, наскільки не тільки фізично брудним, але й духовно низьким було все це воїнство. Як Королеова Рабів, вона була навмисно сліпа до цього.
Вона вважала, що такі тварини, як Джеган і його люди, були необхідні, щоб проповідувати людству більш високі ідеали. Милосердя, поширюване за допомогою звірства.
Озираючись назад на цю думку, вона навряд чи могла повірити, наскільки суперечливими ті переконання дійсно були, і що вона приймала їх, як належне.
І не тільки приймала їх, а й допомагала реалізовувати їх. Вона була настільки ефективна, приводячи у виконання вчення Ордена, що її прозвали Пані Смерть.
Вона навряд чи могла подумати, що Річард врятує її. Правда, іншого вибору у нього не було.
Вона відчула, як сльози жалять їй очі при згадці про всі ті часи, коли вона намагалася змусити Річарда приєднатися до неї в служінні їх мерзенним ідеалам, і як натомість він показав їй щось чудове.
Вона придушила ридання, думаючи про те, наскільки вона нудьгувала без нього, сумувала по світлу в його очах.
Вид, який відкривався внизу, зробив тишу на платформі ще більш суворою. Ці люди, ці мільйони людей, розташовані по всій рівнині, знаходилися там тільки з однією метою: убити кожного в Народному Палаці, кожного, хто виступав проти правил Ордену. Палац був останньою перешкодою до насадження їх вірувань всьому людству.
Ніккі перевела погляд на насип, що підносився вдалині. Він помітно зріс, порівняно з останнім разом, коли вона його бачила. За ним вона змогла розібрати тільки шрами в тілі землі, де викопувався матеріал для насипу.
Головний схил насипу вибудовувався прямою лінією до вершини плато. Незважаючи на те, що вже темніло, там повзли ряди людей, що несли землю і камені до будівельного майданчика.
Якби хто-небудь розповів їй про цю затію, вона засумнівалася би і не повірила, що таке можливо, але споглядання цього будівництва було цілком реальним. Можливість побачити це на власні очі наповнила її страхом.
Це було тільки питання часу, коли насип буде закінчено, і темне море Імперського Ордена хлине по ньому, щоб напасти на палац.
Стоячи на краю платформи, міцно обіймаючи свої плечі, вона знала, що вдивлялася не тільки в темну армію. Вона вдивлялася в тисячу років темряви.
Будучи Сестрою Тьми, і будучи вихованою на вченнях братства Ордена, вона знала, можливо, краще ніж будь-хто інший, наскільки реальною була загроза. Вона знала, як сильно послідовники Ордена вірили в свою справу. Їхня віра повністю характеризувала їх. Вони більш ніж бажали вмирати за неї.
Зрештою, смерть була їх метою; їм обіцяли славу в загробному житті. Вони вважали, що це життя було лише випробуванням, засобом отримати доступ до безсмертя. Якби Орден зажадав, щоб вони померли, то вони померли б. Якби Орден зажадав, щоб вони вбили тих, хто не вірував, то вони перетворили б світ у море крові.
Ніккі прекрасно розуміла, що б це означало для людства, якби Орден виграв цю війну. Не армія принесла б тисячу років темряви, а ідеї, які породили цю армію. Ті ідеї вкинули б світ у живій кошмар.
— Ніккі, ти повинна дещо знати, — сказав Натан, порушуючи важку тишу.
Ніккі схрестила руки і глянула на пророка.
— Що я повинна знати, Натан?
— Ми вивчили книги пророцтв, тут, в Народному Палаці. Точно так само, як і в інших книгах пророцтв, заклинання Вогняного Ланцюга змусило цілі розділи цих книг, розділи які очевидно стосуються Келен, зникнути. Але в тих частинах, яких не торкнувся Вогняний Ланцюг, все ще є корисна інформація.
Деякі з цих книг мені були не знайомі. І вони допомогли мені з'єднати між собою речі, про які я читав в минулому. Вони допомогли мені побачити загальну картину.
Заклинання Вогняного Ланцюга стерло більшу частину їх спогадів, і вона здивувалася, що він міг знати, щоб дійсно бачити загальну картину — або як він міг взнати, що Келен існує.
Замість того, щоб це сказати, Ніккі мовчазно чекала, дивлячись на Натана, який пильно роздивлявся сили Ордена, що розташувалися внизу, на рівнині Азеріта. Холодний вітер скуйовдив її волосся.
— Є місце в пророцтвах, кардинальний корінь, яке призводить до визначальної розвилки, — сказав він, нарешті. — За цією розвилкою, на одній з двох її гілок, є місце, яке пророцтва називають Великою Порожнечею.
Ніккі заглибилася в спогади. Навколо тієї частини пророцтва завжди було багато спекуляцій.
— Я чула лише згадки про це, — сказала вона.
— Ти, нарешті, знаєш, що це означає?
— Одна з цих двох гілок після критичної розвилки призводить до зони ще більшої кількості гілок, відгалужень і розвилок далі.
Натан недбало клацнув пальцями, неначе вказуючи на речі, видимі тільки йому одному.
— Є всього кілька книг пророцтв, які я зміг ідентифікувати, як маючі відношення до речей, які лежать далі на тій гілці. Я впевнений, що спільний пошук виявив би й інші. Тому, можна сказати, що на цій гілці знаходиться світ, яким ми його знаємо.
Він постукав долонею руки по перилах, збираючись з думками.
— На іншій гілці цього пророцтва знаходиться тільки Велика Пустота. Немає ніяких книг пророцтв про те, що лежить далі. Це — причина того, що її назвали Великою Порожнечею.
Можна сказати, що на тій гілці немає нічого, що пророцтво змогло б побачити — немає чарівництва, немає звичного нам світу, і тому, немає і пророцтв, що висвітлюють це!
Він кинув на неї короткий погляд.
— Це — світ, якого хоче Імперський Орден. Якщо вони поведуть нас по цій розвилці, людство назавжди буде вкинуто в невідомість Великої Порожнечі, місце без магії і таким чином без пророцтв.
Деякі з моїх попередників припускали, що, оскільки немає ніяких пророцтв про те, що знаходиться далі, це могло тільки означати, що Велика пустота пророкує кінець всього, кінець усього життя.
Ніккі не могла знайти слів. Вона не думала, що могло б бути щось інше, крім темряви, в разі перемоги Ордена, тому ці новини не були такими вже несподіваними для неї.
— З книг, які я тут вивчив, з інформації, яку вони мені дали, і з недавніх подій, я зміг зафіксувати нас в хронології цього пророчого кореня.
Ніккі пильно подивилася на чарівника.
— Ти впевнений?
Натан вказав рукою на армію внизу.
— Армія Джегана, що знаходиться тут у всій своїй красі, є одною з безлічі подій, яке говорить мені, що ми знаходимося тепер на кардинальному корені, який веде нас до тієї фатальної розвилки.
— Я знав протягом багатьох сторіч, що в пророцтвах є Велика Порожнеча, але я не знав, яке це має значення, тому, що я ніколи не був точно впевнений, де вона знаходиться в хронології пророцтв.
Наскільки я знав, завжди існувала можливість, що ми можемо опинитися на іншій гілці дерева пророцтв, ніколи не входячи в область, що містить цей специфічний кардинальний корінь з Великою Порожнечею.
Завжди була можливість, що Велика Порожнеча виявиться як-небудь поза будь-якою з сотень помилкових розвилок, на мертвій гілці древа пророцтв.
Давним-давно, коли я тільки почав вивчати теорію, мені здавалося, що це виявиться ні чим іншим, як помилковим пророкуванням, щоб, кінець кінцем, залишитися в підданій пилюці бібліотеці поряд з багатьма іншими мертвими пророцтвами можливих речей, які ніколи не відбудуться.
Однак, потихеньку події несли нас туди, де ми опинилися сьогодні. Тепер я впевнений, що ми знаходимося на цьому стовбурі пророцтва, на цій специфічній гілці, на цьому кардинальному корені, і збираємося зустрітися з визначальною розвилкою.
— Ти, — сказав Натан Ніккі, — безповоротно помістила нас туди, запустивши в дію магію Одена від імені Річарда. Скриньки Одена були заключним вузлом на корені пророцтв. Для людства тепер немає іншого вибору, окрім, як постати перед цією розвилкою.
