Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович (полные книги TXT) 📗
ку (1912). Писав про українське мистецтво, підтримував твор-
чість українських художників, а також діяльність рисувальних
шкіл М.Мурашка в Києві, М.Раєвської-Iванової у Харкові, Одесь-
кої рисувальної школи. У Рєпіна навчалися українські художни-
ки М.Пимоненко, О.Мурашко, Ф.Красицький, С.Прохоров.
601
116Державна Рада Росії — вища державна установа Росії, яка
була утворена у 1810 році за проектом М.М. Сперанського, який у
1808-1811 роках був найближчим радником імператора Олексан-
дра I. До 1906 року була вищим законодорадчим органом, де попе-
редньо обговорювалися законопроекти, а також питання війни та
миру, розпис державних прибутків та видатків і таке інше.
117Ґульден — спочатку золота (XIV-XVI ст.), а потім срібна
(XVII-XIX ст.) монета і грошова одиниця Німеччини, Австрії та
деяких інших європейських країн. Ґульден як грошова одиниця
зберігся тільки в Нідерландах (Голландія), дорівнює 100 центам.
118Теолог — богослов, особа, яка займається теологією —
вченням про бога, заснованим на тлумаченні Святого Письма, яке
вважається божественним одкровенням (свідченням Бога про са-
мого себе). Теологія являє собою систему богословських дисци-
плін. Цими дисциплінами в християнстві є догматичне, основне,
моральне, біблійське і пасторське богослов'я.
119Сошенко Іван Максимович (1807-1876) — український жи-
вописець. У 1834-1838 роках навчався в Петербурзькій академії
художеств. У 1836 році познайомився з Тарасом Шевченком у Літ-
ньому саду в Петербурзі, увів його в академію художеств і сприяв
викупу з кріпацтва. З 1839 року викладав малювання у гімназіях
Ніжина, з 1846 року — Немирова, з 1856 року — Києва. Автор пор-
третів («Портрет бабусі М.Чалого», «Жіночий портрет»), жанрових
картин («Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопчики-рибалки»), пейзажів.
120Чалий Михайло Корнійович
(1807-1876)
—
український
педагог, культурно-освітній діяч, біограф Т.Г. Шевченка. Закін-
чив Київський університет (1844). Протягом тридцяти років ви-
кладав у гімназіях Немирова, Києва, Білої Церкви, в Ніжинсько-
му ліцеї. Учасник руху за створення недільних шкіл. У 1859 році
познайомився з Т.Г. Шевченком, листувався з ним, а після його
смерті брав активну участь в організації його поховання в Укра-
їні. З 1882 року член редколегії часопису «Київська старовина»,
де опублікував свої «Спогади» (1889, 1892-1895), «Із листування
Т.Г. Шевченка з різними особами» (1897) та інші матеріали. У 1882
році вийшла його книжка «Життя та твори Тараса Шевченка» —
найбільш повна на той час біографія поета.
121Левченко Петро Олексійович (1856-1917) — український живописець-
пейзажист
і
рисувальник.
Початкову
художню
освіту здобув у Д. Безперчого. У 1878-1883 роках навчався в Пе-
тербурзькій академії художеств у М. Клодта і В. Орловського. За
602
характером
творчості
близький до
передвижників.
Був членом
Товариства південно-російських художників. З 1886 року викла-
дав у Харківській рисувальній школі М. Раєвської-Іванової. З 1886
року виставляв свої картини на пересувних виставках. Малював
переважно пейзажі України. Відомі твори: «Село» (1891), «Глухо-
мань» (1903), «В Україні» (1907), «Задвірки Софійського собору.
Київ» (900-і роки), «На Харківщині», «Селянське подвір'я», «Пей-
заж з річкою», «Натхнення», «Інтер'єр з кріслом» та інші.
122Пимоненко Микола Корнилович
(1862-1912)
—
українсь-
кий живописець. У 1878-1882 роках навчався в Київській рису-
вальній школі М.Мурашка (у 1884-1900 роках — її викладач),
у 1882-1884 роках в Петербурзькій академії художеств (з 1904
року — її академік). З 1899 року — член Товариства передвиж-
ників. Його називали співцем життя простого люду. Відомі твори:
«Весілля у Київській губернії» (1891), «Ворожіння» (1893), «Яр-
марок» (1898), «У похід» (1902), «Перед грозою» (1906), «Автопор-
трет» та інші. Його картина «Гопак» виставлялася у 1908 році на
міжнародній виставці живопису в Парижі і одержала Велику зо-
лоту медаль. Дирекція Лувру придбала картину для її експозиції
у цьому найшанованішому музеї світу.
123Крижицький Костянтин Якович
(1858-1911)
—
українсь-
кий живописець-пейзажист. У 1876-1877 роках навчався в Київсь-
кій рисувальній школі М.Мурашка, у 1877-1885 роках — в Петер-
бурзькій академії художеств у М.Клодта, її академік з 1900 року.
Один із організаторів і з 1908 року голова Товариства художників
імені АІ. Куїнджі. Відомі твори: «Косарі в Україні» (1884), «Перед
грозою» (1885), «Спека спала, повіяло прохолодою», «Лісові далі»
(обидва у 1889), «Повіяло весною» (1910), «Дуби» (1911), «Хутір в
Україні» та інші.
124Беркос Михайло Андрійович (1861-1919)
— український
живописець. Закінчив Одеську рисувальну школу (1877) і Петер-
бурзьку академію художеств (1889). Автор пейзажів: «В Овер-
ні» (1891), «Льон цвіте» (1893), «Село Веселе» (1901), «Червень»
(1913), «Яблуня цвіте» (1919) та інших.
603
125Александров Володимир Степанович
(1825-1894)
—
лі-
кар, письменник, композитор, етнограф і перекладач. Закін-
чив медичний факультет Харківського університету, служив
військовим лікарем. Писав п'єси, вірші, оповідання. Автор опе-
рети «За Німан іду» (1872), п'єси «Не ходи, Грицю, на вечорни-
ці» (1873, згодом її переробив М.Старицький), поклав на ноти ряд
народних пісень. Окремі вірші Александрова («Я бачив, як вітер
березку зламав») стали популярними піснями. У 1887 році опу-
блікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».
Його дочка Людмила Володимирівна
Александрова — компози-
тор і громадський діяч XIX — початку XX століть. У 50-х роках
XIX століття навчалася у Варшавській консерваторії. Автор ро-
мансів «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну». Працюва-
ла в Харкові на ниві народної освіти.
126Безперчий Дмитро Іванович
(1825-1913)
—
український
живописець. Був кріпаком графа Д.Шереметєва. З 1843 року —
вільний слухач Петербурзької академії художеств. Його відомі
твори: «Сватання на Гончарівці», «Автопортрет», «З поля», «Бан-
дурист», пейзажі України, види Алупки та інших міст України.
Ілюстрації до творів М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова.
127Раєвська-Іванова Марія Дмитрівна (1840-1912)
— укра-
їнська художниця і педагог. Живопису навчалася в Дрездені.
Перша жінка в Росії, яку Петербурзька академія художеств удо-
стоїла звання художника (1868). У 1869 році відкрила в Харкові
приватну рисувальну школу, на базі якої у 1896 році було утво-
рено міську школу рисування й живопису (з 1912 року — худож-
нє училище). Її відомі твори: «Автопортрет» (1866), «Смерть се-
лянина в Україні» (1868) та інші. Автор «Абетки малювання для
сім'ї і школи» (1879).
128Клодт Михайло Костянтинович (1833-1902)
— російський
живописець і педагог. У 1851-1858 роках навчався в Петербурзь-
кій академії художеств у М.Воробйова. Один із фундаторів Това-
риства передвижників. Автор пейзажів і жанрових картин: «Ве-
лика дорога восени» (1863), «На ріллі» (1872), «На ріллі в Україні»
(1879) та інших. У Клодта в Петербурзькій академії художеств
навчалися українські художники С.Васильківський, Г.Лади-
