Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович (полные книги TXT) 📗
про заборону писати й малювати. Звільнений із заслання у 1857
році завдяки клопотанням друзів.
106Вольф Маврикій Осипович (1825-1883) — російський ви-
давець. З 1853 року випускав у Петербурзі наукову літерату-
ру, головним чином перекладну, твори російських письменників,
журнал «Навколо світу» (з 1861) та інше. У 1882 році організував
«Товариство М.О. Вольф», яке існувало до 1918 року.
107Французька академія — наукова установа, яка займаєть-
ся дослідженням мови та літератури. В її складі — «40 безсмер-
тних» — видатних діячів літератури, політики, економіки. При-
суджує декілька літературних премій. Заснована у 1635 році
головою уряду Франції кардиналом Арманом Жаном дю Плессі
598
Рішельє (1585-1642). Французька академія входить до складу Ін-
ституту Франції, який є офіційним науковим закладом, об'єдну-
ючим діяльність галузевих наукових та художніх академій. Крім
Французької академії, в Інститут Франції входять також Акаде-
мія написів та художньої літератури (1663), Академія наук (Па-
ризька АН, 1666), Академія мистецтв (1803), Академія моральних
та політичних наук (1832).
108Іллірія — історичний край у північно-західній частині Бал-
канського півострова. У далекій давнині Іллірія була заселена ін-
доєвропейськими племенами — іллірійцями. II - I ст. до н.е. іллі-
рійці були завойовані римлянами і зазнали сильної романізації.
З VI століття Іілірію почали заселяти слов'яни, які асимілювали
її населення і пізніше утворили на її території ряд держав.
109Лінія зміни дати — умовна лінія на поверхні земної кулі,
яка проходить переважно по меридіану 180° і ніде не перетинає
суходолу. Її положення точно показане на карті годинних поя-
сів. За міжнародною угодою 1874 року поверхня земної кулі була
поділена на 24 годинних пояси завширшки 15° по довготі. У ме-
жах кожного поясу прийняли єдиний час, відповідний часу се-
реднього меридіану пояса. Для нульового поясу середнім мери-
діаном є Ґринвіцький меридіан (Англія). Інші пояси нумеруються
від 1-го до 23-го через кожні 15° по їх середнім меридіанам у на-
прямі на Схід від Ґринвіча. Час одного поясу від другого різнить-
ся на 1 годину. Меридіан 180°, який є лінією зміни дати, відповідає
12-годинному поясу. На Схід від меридіана 180° календарне число
на один день менше, ніж на Захід від нього. Враховуючи це, при
перетині лінії зміни дати її змінюють, керуючись такими прави-
лами: корабель або літак, який прямує із Заходу на Схід, після
перетину лінії зміни дати не змінює дати, тобто протягом двох діб
поспіль відліковує одне і те саме число місяця; корабель або літак,
який прямує зі Сходу на Захід, після перетину лінії зміни дати
минає наступний день календаря, тобто змінює дату не на один
день, а на два дні. Зміну дати роблять з півночі, яка настає після
перетину лінії зміни дати. При виконанні цих правил дати на ко-
раблі і в портах не розійдуться.
110Реклю Жан Жак Елізе (1830-1905) — французький гео-
граф і соціолог. Навчався в Берлінському університеті. Під впли-
599
вом французької революції 1848 року став активним республі-
канцем. У 1852-1857 роках з політичних мотивів був в еміграції.
У 1865 році став членом І-го Інтернаціоналу. За участь у Паризь-
кій комуні 1871 року засуджений на довічне вигнання із Франції.
У 1892-1905 роках був професором географії в Брюсселі (Бельґія)
спочатку Вільного університету, а потім, створеного за його ініці-
ативи, Нового університету. Зібрав великий матеріал з географії
та культури багатьох країн світу. Створив 19-томну працю «Зем-
ля і Люди. Нова всесвітня географія» (1876-1894), у якій є розділи,
присвячені Україні. У 1905-1908 роках опублікована його 6-томна
праця «Людина і Земля». Був другом Жуля Верна.
111Кондратюк Юрій Васильович, справжнє прізвище, ім'я
та по батькові Шаргей Олександр Гнатович (1897-1942) — ви-
датний український вчений в галузі космонавтики та вітроенер-
гетики, один з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польо-
тів. У 1969 році американські астронавти, реалізуючи програму
«Аполлон», здійснили політ на Місяць за «трасою Кондратюка».
Вони використали його схему посадки і висадки людей на поверх-
ню Місяця, яка описана в його праці «Завоювання міжпланетно-
го простору» (1929). На космодромі мису Канаверал (штат Флорі-
да, США) встановлено погруддя Кондратюка, його ім'ям назвали
один із кратерів на зворотній стороні Місяця та астероїд. У 1997
році Національний банк України випустив ювілейну монету номі-
налом 2 гривні на відзначення 100-річчя від дня його народження.
112Генерал від інфантерії — в «Табеле о рангах» («Табелі про
ранги») цей чин відповідав 2-му класу. Найвищий військовий чин
генерал-фельдмаршал відповідав
1-му
класу. Інфантерія
—
за-
старіла назва піхоти.
113Австро-італо-французька війна 1859 року
— війна П'є-
монту (одного із італійських королівств) і Франції проти Австрії.
Для П'ємонту війна була національно-визвольною і була важли-
вим етапом у боротьбі за об'єднання Італії. Франція мала на меті
зміцнити свої позиції в Північній Іалії та приєднати до своєї те-
риторії Савойю та Ніццу. Австрія намагалася зберегти окупацій-
ний режим в Ломбардії та Венеції, перешкоджаючи створенню
єдиної італійської держави. Внаслідок війни Австрія відмовилася
від Ломбардії, до Франції відійшли Савойя та Ніцца.
600
114Російсько-турецька війна
1877-1878
років
—
виник-
ла внаслідок піднесення національно-визвольного
руху на Бал-
канах проти турецького панування та загострення
міжнародних
суперечностей на Близькому Сході. У зв'язку з тим, що Туреч-
чина відхилила вимогу дати автономію Боснії, Герцеґовині та
Болгарії, Росія оголосила їй війну. Росія прагнула також пози-
тивно вирішити для себе питання про свободу судноплавства че-
рез Босфорську протоку. Внаслідок війни Північна Болгарія ого-
лошувалася номінально
залежним
від
Туреччини, але фактично
самостійним князівством, Південна Болгарія
була перетворена
в автономну турецьку провінцію — Східну Румелію. Визнавала-
ся незалежність Сербії, Румунії та Чорногорії. Австро-Угорщина
окупувала Боснію і Герцеґовину. Росії передавалася південна ча-
стина Бессарабії, міста Батумі, Карс та Ардахан з прилеглими до
них районами.
115Рєпін Ілля Юхимович (1844-1930) — російський живопи-
сець. Народився в місті Чугуєві на Харківщині. У 1864-1871 ро-
ках навчався в Петербурзькій академії художеств, у 1873-1876
роках її пенсіонер в Італії та Франції. З 1893 року — академік, у
1894-1907 роках — професор, у 1898-1899 — ректор Петербурзь-
кої академії художеств. З 1878 року — член Товариства пере-
движників. Його відомі твори: картини «Бурлаки на Волзі» (1870-
1873), «Хресний хід у Курській губернії» (1880-1883), «Відмова від
сповіді» (1879-1885), «Не чекали» (1884-1888) та інші; портрети
В.В. Стасова (1873), М.Мусоргського (1881), Л.Толстого (1887) та
інші. Творча, педагогічна і громадська діяльність Рєпіна була
пов'язана з Україною. Він вивчав історію та побут українсько-
го народу, його культуру та мистецтво. На українську тематику
написав твори: «Українська селянка» (1880), «Портрет Т.Шев-
ченка» (1888), «Запорожці пишуть листа турецькому султано-
ві» (1878-1891), «Вечорниці» (1881), «Чорноморська вольниця»
(1908). Створив чотири ескізи до проекту пам'ятника Т.Шевчен-
