Українські традиції - Ковалевський О. В. (читать книги полностью без сокращений txt) 📗
Існує повір'я, що в цю ніч на цвинтарі можна бачити тіні померлих, як вони встають із гробів і розходяться по хатах своїх родичів.
Пам'яті св. великомучениці Параскеви П'ятниці
(28 жовтня ст. ст. – 10 листопада нов. ст.)
Свята великомучениця Параскева названа П'ятницею. Батьки її, іконійські християни, з особливою повагою ставились до дня страстів Господніх – п'ятниці, а тому, коли їм Господь Бог послав дочку, назвали її П'ятницею (по-грецькому – Параскева). Зберігаючи пам'ять страстів Христових у власному імені, вона зберегла їх у своєму серці і зрештою сама прилучилась до страстів Христових своїми стражданнями. Після смерті батьків одержала багату спадщину, Свята Діва роздала своє багатство бідним християнам, присвятила дівство Христу і, безнастанно згадуючи Господа, прославляла його між язичниками в Іконії. За проповідь віри Христової святу Діву кинули до в'язниці, а потім піддали пекельним тортурам. Це сталося за царювання Діоклетіана (257—304).
Страшні були муки, що їх довелося зазнати Параскеві. Та в неї вселилась велика благодать, яка зміцнила Параскеву. У темниці до неї з'явився Ангел, який приніс хрест страстей Христових, і сталось чудо – всі рани її зарубцювались, і вона стала здоровою. Нове чудо сталось, коли ввели святу в ідольське капище – за її велінням усі ідоли в капищі попадали і розсипались на порох. Параскеву почали обпалювати свічками. Але полум'я повернулось до її мучителів, і багатьох їх обпалило. Тоді їй відрубали мечем голову.
Тропар свята: Премудра і всехвальна мучениця Христова Параскева, твердість чоловічу придбавши, а неміч знехтувавши, диявола перемогла і мучителів посоромила, виголошуючи і заклинаючи: прийдіть, порубайте тіло моє і в огні спаліть, а я, радіючи, іду до Христа, Жениха мого. За молитви мучениці Параскеви, Христе Боже, спаси душі наші.
В народі прийнято, що в цей день жінки не прядуть і не шиють. Існує вірування, що свята П'ятниця з'являється людям у вигляді дуже бідної жінки, її тіло пошпигане голками, понівечене веретенами, порізане ножами та попробиване цвяхами. Це так її понівечили ті люди, котрі в день святої П'ятниці працюють.
В «Духовному регламенті», який був складений Теофаном Прокоповичем в 1721 році, сказано, що день святої П'ятниці відзначався в церкві з великими врочистостями.
В році є дванадцять п'ятниць, які були колись в особливій пошані серед жінок: це – п'ятниця перед Благовіщенням, десята після Великодня, перед Зеленими Святами, Успінням, Головосіком, Здвиженням, Покровою, Введенням, Різдвом Христовим, Водохрещем та дві Великопісні.
Собор Архістратига Михаїла
(8 листопада ст. ст. – 21 листопада нов. ст.)
Цей день є головний із свят на честь св. Ангелів. Він присвячений св. Архістратигу Михаїлу, начальнику воїнства небесного. За стародавніми переказами, сатана, колись світліший од усіх духів небесних і тому названий Люцифером, впав у самолюбство, гордість і злобу і спокусив багато інших духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих Ангелів. Михаїл та його Ангели вчинили змієві війну. І змій воював та його ангели, та не втримались. І вже не знайшлось їм місця на небі. І спинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені (Апокал. X, 7—9). Ангели прославляють Пресвяту Тройцю піснями «Свят, Свят, Свят, Господь Савааф! Повне небо і земля слави Твоєї!»
Ангели слідкують за кожною людиною. Про це свідчить Святе Писання. Патріарх Яків бачив Бога і Ангелів (Бут. XXVIII, 12—15). Благословляючи своїх внуків, він сказав: «Ангел, що рятує мене від всього лихого, – нехай поблагословить цих юнаків» (Бут. XIVIII, 16). Ангел Божий охороняв полки синів ізраїльських під час їх походу з Єгипту (Вихід. XIV, 19). У Псалмі 90 говориться: «Тебе зло не спіткає, і до намету твого удар не наблизиться, бо Своїм Ангелам Він наказав про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, – на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!» (Псал. ХС, 10—12).
Ап. Павло в посланні до євреїв говорить: «Чи не всі вони дуже служебні, що їх посилають на службу для тих, що має спасіння вспадкувати» (Євр. 1, 14).
І Сам Ісус Христос сказав до смиренних віруючих: «Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих: кажу бо Я вам, що їхні Ангели повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі».
Святий Діонісій, учень апостола Павла, навчає нас, що всі ангели поділяються на три ієрархії, а кожна ієрархія в свою чергу – на три чини. У першій, найвищій ієрархії стоять чини, найближчі до Пресвятої Тройці: серафими, херувими та престоли. Серафими – ангели полум'яноподібні – оточують вогненний Престол Божий і співають славу Господню день і ніч, як це було відкрито святому пророкові Ісайї у видінні (Іс. 6, 2, 3). Вони палають любов'ю до Бога і ту любов запалюють у серцях людей. Херувими сіяють світом і знанням Бога та розумінням таємниць Божих і просвітлюють людей. Престоли служать правосуддю Божому і силу того правосуддя надають земним престолам, тобто царям і владикам землі.
У другій ієрархії теж стоять три чини: володарі, сили й влади. Ангели – володарі називаються тому, що вони володарюють над нижчими чинами, володарюють любовно, охоче і радісно, служачи Господові та Його слугам. Вони надають сили земній владі і зміцнюють душі тих людей, які борються з лихими страстями й похотями. Ангели сили сповнені Божественної міцності, за волю Господа творять великі чудеса во славу Божу, вони надають чудотворної сили святим угодникам і допомагають кожній людині терпіти скорботи й слабості. Ангели власті мають особливу владу над злими духами: вони відганяють силу ворожу, що намагається спокушати святих подвижників, і допомагають людям у боротьбі зі злими духами.
На нижчому ступені небесної ієрархії також три чини: начальства, архангели і ангели. Ангели начальства стоять над нижчими ангелами, їм Господь доручає керувати державами, царствами й містами. Вони поставляють на світі начальників і допомагають їм виконувати свої обов'язки на благо ближніх і на славу Богу. Архангели – то великі благовісники, що сповіщають людям таємниці Божі. Наприклад, архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про народження від Неї Христа Спасителя. Найнижчий чин – це просто ангели, вони найближчі до людей. Між ними є так звані ангели-хранителі. Такий ангел дається кожному християнинові при святому Хрещенні. Він остерігає нас від усякого зла і навчає нас правдивого християнського життя й вічного спасіння. Отже, ми повинні дбати про те, щоб ангел-хранитель завжди був при нас і не залишав нас. А для того ми мусимо частіше звертатись до нього з молитвою і жити так, щоб не ображати його своїми негідними вчинками і поганими словами, бо в противному разі він, як істота свята й безгрішна, покине нас, а натомість може приступити до нас ворог, наш лукавий спокусник.
У житті преподобного Нифонта розповідається про такий випадок. Одного разу преподобний ішов по вулиці міста й побачив, що біля брами якогось дому стоїть прекрасний юнак і гірко плаче. Преподобний запитав його: «Хто ти такий і чого ти плачеш?» На це юнак відповів: «Я ангел-хранитель одного християнина, а той, доручений мені від Бога християнин, пішов у цей дім пияцтва і розпусти. Я там не можу з ним бути, щоб спасти душу його від гріха і загибелі».
8 листопада Православна Церква кожен рік святкує св. Архістратига Михаїла, який охороняє Церкву і прославляє Бога, і всіх сил небесних, безтілесних, прославляючи велич Пресвятої Тройці. Архістратиг Михаїл є перший охоронець людей.
На службі Божій співають: «Величаємо Тебе, святий Архістратиге Михаиле, і всіх Вас, ангельські сили небесні, що повсякчас прославляєте Господа».
Установлення церковного собору в честь небесного собору відноситься до стародавніх часів християнства. Вже в IV ст. на честь Архангела Михаїла були побудовані храми. В V ст. Анатолій – патріарх Константинопольський, в VIII ст. Іоанн Дамаскін, в IX ст. Георгій Неконидійський, Студит, Візантій, а також Арсеній Константинопольський, Кіпріан і Єфрем Карійський написали багато священних пісень на день собора в честь Архістратига Михаїла і всіх сил небесних, безтілесних.
