Десяте Правило Чарівника, або Фантом - Гудкайнд Террі (книги без регистрации бесплатно полностью .txt) 📗
Коли я з'ясував, що ви виношуєте план захоплення Матері-сповідниці, я зрозумів, що можу використати цей план, щоб у підсумку отримати її і скористатися нею в своїх цілях, тому я дозволив вам вважати, що ви робите те, що потрібно вам, хоч насправді ви робили те, чого я від вас хотів. І тепер у мене є і книга, і Мати-сповідниця, яка, як сказано в книзі, повинна підтвердити її істинність.
Обидві Сестри змогли тільки здивовано витріщатися.
Думки Келен безладно заплуталися. Мати-сповідниця. Вона була Мати-Сповідниця. В ім'я всього святого, хто така Мати-сповідниця?
Джеган хитро посміхнувся Сестрам.
— Чи не здається вам, що ви були повними ідіотками?
— Так, Ваше Превосходительство, — тихо визнали вони обидві.
— Отже, як ви розумієте, — продовжив він, — у нас тепер є дві копії «Книги Зниклих Тіней», і обидві мають однакову помилку — слово «тіні» замість «тіней» на обкладинці.
— Але тут їх тільки дві, — висловилася Сестра Ерміна. — Що, якщо та ж помилка виявиться у всіх інших копій?
— Я думаю, цього не станеться, — сказала Сестра Юлія.
— Ну, якщо так станеться, то, звичайно, це одразу дещо доведе, чи не так?
Джеган запитально вигнув брову над одним зі своїх темних очей.
— На даний момент у мене є дві, і у них є однакова помилка. Нам треба постаратися дістати решту, щоб підтвердити припущення про те, що на обкладинці однієї з них слово «тіней» буде написано правильно. Отже, як з'ясовується, нам доведеться зберегти життя Матері-сповідниці, поки ми не зрозуміємо, чи дійсно вона виявила мітку, яка служить підтвердженням фальшивості копії.
— Ваше Превосходительство, а що якщо у всіх копій буде такий же недолік? — Запитала Сестра Ерміна.
— Тоді стане зрозуміло, що помилка в назві — це не спосіб перевірки істинності «Книги Зниклих Тіней». Може виявитися, що нам доведеться дозволити їй отримати більш близький доступ до книги, щоб у неї була більш широка база для перевірки — зробити це з тим текстом, якого вона не може бачити.
Сестра Ерміна підняла руку.
— Але, Ваше Превосходительство, я не знаю, чи можливо це зробити.
Джеган не відповів на зауваження Ерміни, а тільки забрав у неї книжку і поклав її на стіл поряд з іншою.
— І все ж Мати-сповідниця для нас має життєво важливе значення. Вона — єдина, хто може встановити істинність копії. У нас ще немає впевненості, що вона зробила це. Поки що вона винесла судження з єдиної, доступної їй інформації. На даний момент вона потрібна нам живою.
— Так, Ваше Превосходительство, — сказала Сестра Ерміна.
— Я думаю, їй пора прокидатися, — сказала Сестра Юлія.
Келен зміркувала, що, уважно вслухаючись, вона не зуміла щільно заплющити очі, коли Сестра Юлія подивилася в її бік. Сестра підійшла ближче і придивилася до неї.
Келен не хотіла, щоб вони знали, що вона чула, як її називали Матір'ю-сповідницею. Вона злегка потягнулася, ніби скидаючи окови непритомності, хоча сама намагалася згадати, що міг означати цей титул.
— Де я? — Пробурмотіла вона, додаючи голосу розгубленості.
— Я думаю, це скоро для тебе стане ясно. — Сестра Юлія сильно потрясла її за плече. — Зараз же прокидайся.
— Що відбувається? Сестра, Вам щось потрібно? — Вона терла очі долонями, намагаючись виглядати спросоння розгубленою і нічого не розуміючою.
— Де ми знаходимося?
Сестра Юлія зачепила пальцем за нашийник Келен і ривком підняла її.
Перш ніж Сестра Юлія встигла ще щось сказати, товста рука Джегана вхопила її за лікоть і жбурнула геть з дороги. Його метою була Келен. Він схопив її за комір сорочки. Келен повисла над підлогою.
— Ти вбила двох моїх охоронців, — процідив він крізь зуби. — Ти вбила Сестру Цецилію. — Від гніву його обличчя швидко наливалося кров'ю. Брови нависли над його темними очима. У клубках тіней в його очах, здавалося, металися блискавки. — З чого ти взяла, що зможеш втекти, убивши їх?
— Я зробила це зовсім не для того, щоб втекти — спокійно, як тільки могла, сказала Келен. Як вона і розраховувала, її спокій лише збільшив лють Джегана.
Він заревів, випускаючи свій гнів на волю і став трясти її з такою люттю, що вона відчувала, що її шийні зв'язки ось-ось порвуться. Очевидно, він був з тих людей, яким достатньо малого приводу, щоб впасти в припадок неконтрольованого гніву. Ще трохи, і він би її прикінчив.
Келен не хотілося вмирати, але вона знала, що швидка смерть буде кращим з того, що він обіцяв їй. І в будь-якому випадку, вона ніяк не могла цьому запобігти.
— Якщо ти зробила це не для того, щоб втекти, то як ти взагалі насмілилася на це!
— А яка мені різниця? — Запитала Келен з байдужим спокоєм, як і раніше утримувана коміром сорочки, який був затиснутий в його кулаці так, що її ноги не торкалися землі.
— Про що це ти!
— Все про те ж, Ви ж повідомили мені, що будете обходитися зі мною жахливіше, ніж я коли-небудь відчувала. Я Вам вірю; для таких людей, як Ви, це — єдиний спосіб, за допомогою якого вони можуть добиватися перемог — за допомогою погроз і жорстокості. Будучи таким набитим дурнем, Ви зробили помилку, розповівши мені, що підготували для мене неймовірно жахливу долю. І це Ваша велика помилка.
— Помилка? Ти про що говориш? — Він підняв її вище до свого м'язистого торсу. — Яка помилка?
— Ви вчинили тактичну помилку, Імператор, — сказала Келен, зумівши акцентувати його титул так, що це було схоже на образливу насмішку. Їй хотілося розсердити його, і вона бачила, що їй це вдалося.
Незважаючи на те, що Келен висіла, утримувана хваткою його побілілого в кісточках кулака, вона постаралася надати своєму голосу стриманість, навіть байдужість.
— Бачте, Ви мені дали зрозуміти, що незалежно від того, що я буду робити, я нічого не програю. Ви пояснили, що для Вас це не буде мати ніякого значення. Ви сказали, що збираєтеся найгіршим чином обійтися зі мною. Це розв'язує мені руки, тому що з цього моменту я не пов'язана надією на те, що Ви проявите до мене милосердя. Видавши те, що в мене не може бути ніякої надії на милосердя, Ви дали мені перевагу, якої до того у мене не було. Розумієте, зробивши цю помилку, тим самим Ви мені показали, що, прикінчивши ваших охоронців і помстившись Сестрі Цецилії, я нічого не програю, так як в будь-якому випадку мені загрожує все найгірше. Допустивши цю тактичну помилку, Ви довели, що не так вже й розумні, що Ви звичайна скотина і що Вас можна переграти.
Він послабив хватку, чого вистачило, щоб ноги Келен торкнулися землі, і вона отримала хоч якусь опору.
— Ти дійсно — щось, — сказав він, і в його гнівному виразі стала повільно проявлятися хитра посмішка. — Мені починає подобатися те, що я приготував для тебе.
— Я вже вказала Вам на вашу помилку, і Ви знову її повторюєте? Видно, Ви до того ж ще й не дуже-то добре навчаєтеся, вірно?
Перш, ніж він, розлютившись, пригорнув її до себе, наблизивши її обличчя до свого, в той момент, коли він наганяв на неї страх, і його руки виявилися повністю зайнятими, Келен, скориставшись моментом, обережно витягнула з піхов на його поясі ніж. Двома пальцями вона перехопила його в руку. Його гнів був настільки великий, що він нічого не помітив.
Замість того щоб від її останньої образи вибухнути ще одним приступом люті, він розсміявся.
Келен вже щільно затиснула ніж у руці. Без підготовки і попередження, зі всіх своїх сил, вона встромила в нього свою зброю.
Вона мала намір потрапити лезом під ребра, щоб пошкодити незахищені внутрішні органи, можливо навіть серце, якби їй вдалося його дістати. Однак його хватка досить сильно заважала рухам, тому вона на частку дюйма промахнулася повз намічену ціль і замість цього вдарила в його нижнє ребро. Вістря ножа вперлося в кістку.
Перш, ніж вона встигла відсмикнути ніж назад і знову нанести удар, він перехопив її зап'ястя і вивернув їй руку, повернувши її навколо осі. Вона вдарилася спиною об його груди. Перш, ніж вона встигла що-небудь вжити, він вихопив у неї ножа. Величезні м'язи його руки, які тримали її поперек горла, не давали їй зітхнути. Вона спиною відчувала, як гнівно здіймаються його груди.
