Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Юмор » Юмористическая проза » Мина Мазайло - Кулиш Николай Гуриевич (читать полностью книгу без регистрации txt) 📗

Мина Мазайло - Кулиш Николай Гуриевич (читать полностью книгу без регистрации txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Мина Мазайло - Кулиш Николай Гуриевич (читать полностью книгу без регистрации txt) 📗. Жанр: Юмористическая проза. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

Мокій

Провокація. Хто стане нищити двадцять мільйонів самих лише селян-українців, хто?

Тьотя

А хіба селяни - українці?… Селяни - мужики.

Дядько Тарас аж підскочив:

Га? Наші селяни не українці?… Слово мені! Слово або хоч води, бо я не можу більш терпіти (став пити воду і захлинувся).

Губа до Мазайла:

Невже ви справді не вірите?

Не вірю!

Радянській владі не вірите? Партії?

Мазайло замість відповіді став пити воду.

Дядько Тарас, прокашлявшись після води:

Наші селяни не українці? Га?… Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх все не визнають за українців. Та після цього й ідійот не видержить, не тільки я. Вимагаю слова! Слова мені!

Тьотя М о т я владно зацокотіла каблучкою:

Слово маю я! (Теж захвилювалася, випила води). Милії ви мої люди! Яка у вас провінція, ах, яка ще провінція! Ой, яка ще темрява! Про якусь українську мову споряться і справді якоюсь чудернацькою мовою балакають. Боже! У нас, у Курську, нічого подібного! Скажіть, будь ласка, у вас і партійці балакають цією мовою?

Мокій

Так.

Дядько Тарас (про себе)

Балакають так, що вже мене люди перестали розуміти. Мене, українця з діда-прадіда… (Загарчав). Гм!…

Мокій

Так! І партійці, і комсомольці.

Тьотя

Не розумію. Тоді у вас якась друга партія. У нас, у Курську, нічого подібного! Нічого подібного! Всі говорять руською мовою. Прекрасною московською мовою, жаль тільки, що нам її трошки попсували євреї, що їм тепер дозволено жити у Курську. Та не про це, мої милі, я взялася вам сказати. Дуже жалько, дуже жалько, що у вас не виставляють на театрі "Дні Турбіних" - я бачила в Москві. Ах, мої ви милі, "Дні Турбіних". Це ж така розкіш. Така правда, що якби ви побачили, які взагалі осоружні, огидливі на сцені ваші українці, ви б зовсім одцуралися цієї назви… Грубі, дикі мужлани! Телефон попсувався, дак вони… Ха-ха-ха… трубку чоботом почали лагодити, об стіл, об стіл її, - бах, бах. Ідійоти! І хоть би один путній, хоть трішки пристойний був. Жодного! Ви розумієте? - Жодного! Всі, як один, дикі й жорстокі… Альошу, милого, благородного Альошу вбили, та як убили!… Якби ви, панове, знали, яка це драматична сцена, коли Альошина сестра довідується, що брата її вбито! Я плакала… (Утерла, сльози). І тобі, Моко, після цього не сором називатися українцем, не сором поставати проти нового папиного прізвища! Та в "Днях Турбіних" Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна…

Мокій, Губа, Тертика, навіть дядько Тарас:

Що-о?!

Тьотя хитро:

СРСР…

Губа до Тертики:

Баба з кованим носом!

Тьотя

А якби ви знали, якою огидною, репаною мовою вони говорять на сцені. Невже й ваші українці такою говорять? Жах! До речі, невже правда, що "акушерка" по-українському "пупорізка"? Пупорізка? Ха-ха-ха… Невже "адвокат" по-вашому - "брехунець", а на лампу ви кажете - лямпа, а на стул - стілєць? Хі-хі-хі - стілєць!

Тут як не вихопиться дядько Тарас:

А по-вашому, по-оно-о-му, вишепоіменованому, не по без-воз-мез-дно у французів бла-го-прі-об-рє-тє-н-ному, а по істинно по-расєйському як буде "акушерка"? По-нашому "повитуха", а по-вашому як?

Тьотя Мотя

Акушерка.

Дядько Тарас

Нічого подібного! "Акушерка" - слово французьке, "адвокат" - латинське, "лямпа" - німецьке. По-нашому білет - "квиток", а по-вашому як?

Тьотя

Білет.

Дядько Тарас

А дзуськи! "Білет" - слово французьке. Думаєте, "комод" - ваше слово, "гардина", "кооператив" або "вагон"? "Матерія" - думаєте, ваше слово, "овальний", "роза" або "машина"? Навіть "гармоніка" - і то не ваше слово.

Тьотя Мотя

Шовінізм!

Дядько Тарас

Нехай шовінізм, проте і це не ваше слово! Половина слів у вас позичена…

Тьотя Мотя

Коли на те пішло, то по-вашому, по-вищезгаданому, через позаяк додатково порепаному як буде комод?

Дядько Тарас

Одіжник!

Мокій

Нічого подібного! Комод - і по-нашому "комод".

Тьотя

А "кооператив"? "Вагон"?

Дядько Тарас

"Кооператив"? Кооператив… Кооператив… Гм… Підождіть, я придумаю…

Мокій

Так і буде - "кооператив".

Тьотя

Ага! Так і ви крали?!

Дядько Тарас

Хоч і крали, та не ховались. Украли у німців "лямпу", - кажемо: лямпа, а ви її перекрутили вже на якусь "лам-пу". (Грубо). Лампа!

Тьотя

Ми хоч крали, та переробляли. Украли у німців "штуль" - зробили з нього "стул". А вам ліньки було й переробити. Украли у німців "лямпу" так усім видко, що крадена (Грубо). Лямпа!

Дядько Тарас

Ви і в нас крали.

Тьотя

Ви у нас!

Ви!

Ви!

Губа

Ви, може, і крали, та ми тепер не крадемо один в одного. Свої слова робимо: там "октябрь", у нас "жовтен", там "Совєти", у нас "Ради" (До Тертики). Правда,

Ваню?

Тертика м'ячем:

Факт.

Дядько Тарас до тьоті: "Не давайте слова!"

Губа

Там Волховстрой, у нас - Дніпрельстан, правда, Ваню?

Тертика м'ячем:

Капітальний факт.

Дядько до тітки: "Не давайте! Голосуйте!"

Губа

І дуже раді будемо, коли німці за "стільця" та "лямпу" візьмуть наші слова - "октябрь", наприклад, і "жовтень" разом.

Тьотя каблучкою:

Годі! Годі! Я вам слова не давала Є пропозиція скінчити дискусію.

Заперечень нема? Нема.

Мокій

Що?

Губа аж підскочив:

Що-о?

Тертика з м'ячем націливсь:

Що-о-о?

Тьотя

Голосую! Хто за таку пропозицію, щоб скінчити дискусію? Підняли руки Мазайло, Мазайлиха, Рина, Баронова-Козино. Уля завагалася:

Один, два, три, чотири… чотири…

Дядько Тарас

Голосую за пропозицію з додатком, щоб трохи згодом мені одному дали слово.

Тьотя

П'ять! Хто проти?… (Порахувала). Чотири. Дискусію закінчено. Маю пропозицію: змінити прізвище "Мазайло" на інше, більш людське, а яке - то

придумати його тут же на зборах негайно, і за конкурсом. Умови конкурсу: хто придумає найкраще прізвище, тому премія - три поцілунки. Жінку цілує уподобаний їй мужчина, мужчину цілує, яка йому вподобається женщина. Рина, Мазайлиха, Баронова-Козино, за ними Уля покрили цю пропозицію оплесками.

Ще які будуть пропозиції?

Мокій

Маю пропозицію: прізвище "Мазайло" не міняти. Навпаки - додати до нього десь загублену другу половину - Квач…

Баронова-Козино здригнулась.

Дядько Тарас

А дайте мені слова!

Тьотя

Жодного слова! Дискусію закінчено.

Дядько Тарас

Та я ж голосував з додатком.

Тьотя

Жодного додатка! Пропозицію…

Тим часом поміж Тертикою й Губою відбулось нашвидку мімічне, на самих мигах "засідання" комсомольської фракції. Тому на запитання тьоті Губа подав таку пропозицію:

Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові прізвища. Можливо, що й не буде окремих прізвищ.

Дядько Тарас

А як?…

Губа

А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все. Наприклад: товариш нумер 35-51. Це визначатиме, що у всесвітньому статистичному реєстрі його вписано буде 35-51-м, що нумер його трудової книжки, особистого телефону, аеромотора, кімнати і навіть зубщітки буде 35-51. Отже, ми, Іван Тертика і Микита Губа, принципово за всесвітню нумерну систему. Але, вважаючи на далеку майбутність цієї системи, ми мусимо до того часу пристати на пропозицію товариша Мокія - не міняти прізвища "Мазайло", тим паче що воно просте, демократично-плебейське і не суперечить принципам ленінської національної політики. Навпаки, прізвище Мазайло-Квач, по складах видно, трудового походження. Мокієві предки або мазали колеса в колективних походах, або принаймні робили мазниці й квачі, себто ті речі, що й тепер у народному господарстві корисніші, ніж, скажімо, губна помада.

Перейти на страницу:

Кулиш Николай Гуриевич читать все книги автора по порядку

Кулиш Николай Гуриевич - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Мина Мазайло отзывы

Отзывы читателей о книге Мина Мазайло, автор: Кулиш Николай Гуриевич. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*