Десяте Правило Чарівника, або Фантом - Гудкайнд Террі (книги без регистрации бесплатно полностью .txt) 📗
— Між іншим, добре, що Річард відправив нашу армію в Старий Світ, щоб нападати на їх обози постачання. Будемо сподіватися, що така тактика виявиться ефективною і воїни зможуть впоратися із завданням. Якщо всі ці солдати помруть з голоду, то це вирішить нашу проблему. Тим часом, я займуся роздумами з приводу того, що ми в змозі зробити, щоб допомогти їм померти.
Вона відвернулася від пригнічуючого виду табірної стоянки та обозу постачання, призначеного для всіх тих солдатів, що стояли внизу табором і осаджували плато.
— Ходімо, — сказала вона Натану. — Мені треба повертатися, але чому б не подивитися на те, що ти хотів показати мені до від'їзду.
Натан провів їх назад до палацу через маленькі службові проходи, а не просторі зали. Це був швидкий спуск через кам'яні проходи палацу, що заводив їх все нижче, в темні, внутрішні області нижче палацу, які більшість людей ніколи і не бачило. Навіть у цих секретних місцях були витончені зали, хоча і зроблені з простого каменю. Без складного художнього оформлення, вони були зроблені з полірованого каменю в одних місцях, і з добротного дерева в інших. Це були особисті коридори, призначені для лорда Рала і його службовців.
Ніккі прибула в Народний Палац, щоб відвідати Сад Життя. А потім вона затрималася з Бердіною, щоб подивитися які у неї успіхи в пошуку відомостей і як поживав Натан. Вони хотіли розповісти їй про тонкощі їх труднощів; вона дійсно хотіла поквапитися, але змусила себе з терпінням вислухати їх.
Після того, як вона знову побачила місце, де лежали скриньки Одена, вона занадто відволіклася, щоб дійсно бути в змозі зосередитися на тому, що вони їй говорили. На цей раз вона бачила пустельний Сад Життя по-іншому, повна переживань того, що це було місце, де розташовувалися шкатулки, відкриті Даркеном Ралом. Вона вивчила розташування кімнати, кути падіння світла, кути по відношенню до різних відомих карт зоряного неба на додаток до того, як сонце і місяць перетинали це місце і область, де була зосереджена магія.
Після перекладу «Книги Життя», Ніккі дивилася на Сад Життя вже іншими очима. Вона дивилася на нього в контексті магії Одена і того, як це місце використовувалося. Це дало їй цінну можливість проникнутись цим останнім місцем, де були використані шкатулки. Таке практичне пізнання відповіло на деякі запитання, які були у неї, і підтвердило деякі з висновків, до яких вона прийшла до того.
Нарешті, Натан досяг ряду подвійних дверей з охоронцями, які стояли перед ними. Він зробив жест, і чоловіки розчинили пару білих дверей. По іншу сторону була стіна з білого каменю, яка виглядала так, ніби була частково розплавлена.
— Ви там були? — Запитала вона пророка.
— Ні, — зізнався він. — У моєму віці я намагаюся триматися подалі від гробниць.
Ніккі переступила через низький виступ і тут же пірнула в низький отвір.
— Чекай тут, — сказала вона Карі, яка зібралася було піти за нею.
— Ти впевнена?
— У це залучена магія.
Кара, зморщила ніс, ніби учула запах прокислого молока і залишилася чекати зовні разом із пророком.
Ніккі іскрою свого Хань спробувала запалити факел в стороні. Пройшло вже достатньо часу, а він все ще міг запалитися. Після цього вона побачила, що величезна склепінчаста кімната була побудована з рожевого граніту. Підлога з білого мармуру. Всі стіни навколо були усіяні безліччю і безліччю золотих ваз, кожна з яких понизу доповнювалася вбудованим в стіну факелом. Ніккі неуважно порахувала їх. П'ятдесят сім. Їй здалося, що це число мало значення. Ймовірно, вази і факели представляли вік людини в труні в центрі кімнати.
Місце турбувало, і не тільки через те, що це був склеп. Вона провела пальцями по символах, вирізаних в гранітній стіні трохи нижче ваз. Слова, які бігли навколо всієї кімнати і навколо золотої могили, були на древнєд'харіанській мові. Написи були знаннями, що переходили від батька до сина для здійснення переходу в Світ мертвих і назад.
Такі заклинання мали в собі Магію Збитку. Саме це змушувало стіни плавитися. Те, що стіни містили ці заклинання і було причиною. чому вони плавилися, — спеціальний камінь сильно уповільнював процес, але не зупиняв повністю.
— Ну? — Запитав Натан, просунувши голову через зяючий отвір. — Є які-небудь ідеї?
Ніккі вийшла, струшуючи руками.
— Я не знаю. Не думаю, що є якась неминуча небезпека, але в це залучені темні сторони таким способом, що є шанси, що я можу виявитися неправою. Думаю, що було б краще відгородитися заклинанням трійок.
Натан кивнув у задумі.
— Ти хочеш зробити це? Створити кокон за допомогою магії Збитку?
— Було б краще, якщо б це зробили ви. Ви — Рал. Це було б більш ефективно. Навіть якщо я використаю Магію Збитку, вона перемішається з тією, що вже тут була і була призвана Ралом. Така сила може порушити будь-яке заклинання, яке я спробую тут створити, адже я обмежена захисним заклинанням Палацу.
Він задумався тільки на мить.
— Я відразу ж це побачу, — Натан кинув погляд назад в усипальницю. — Є якась ідея? Що змушує просочуватися це заклинання?
— Раніше з самим авторитетним виглядом я б сказала, що воно було приведено в дія однією з шкатулок Одена, відкритою в Саду Життя. Я підозрюю, що вона створила відповідну реакцію деякого виду. Що до мене, то вона ще не достатньо активна, щоб можна було сказати про призначення елемента магії Збитку, але слова, надписані на труні і стінах вказують, що цей елемент, включений у структуру, призначений, щоб використовуватися при здобутті влади, схованої в шкатулках Одена, таким чином, що вони будуть діяти в гармонійному взаємозв'язку після того, як наблизяться до тієї особливої сили.
Натан задумливо кивнув.
— Добре. Я створю заклинання трійок і буду його тримати під наглядом.
— Мені треба повертатися. Я пориюсь серед старих книг, потім загляну дізнатися чи є що-небудь від Річарда і подивитися, як там поживає Орден.
— Скажи Зедду, що я тримаю все під контролем і, що я оточив ворога.
Ніккі посміхнулася.
— Я передам йому.
По дорозі через просторі зали Палацу разом з Карою, Ніккі знову пішла в свої роздуми. Вона не була повністю впевнена в тому, що робити далі. Турбували проблеми, що насуваються з усіх боків. Здебільшого вони відчувалися похмурими і болючими. Не було нікого, з ким вона могла б дійсно обговорити всі ті речі, що проходили через її думки. Зедд міг допомогти по частині з них, в той час, як Кара була хороша, щоб обговорити інші речі.
Але Річард був єдиним, хто був би в змозі оцінити шляхи, якими вона починала вивчати фундаментальні проблеми. Річард, фактично, був тим, хто зміг би зрозуміти її концепцію творчої магії. Вона все ще чудово пам'ятала ту розмову з ним однієї ночі в криївці. Це був один з багатьох характерних моментів спілкування з Річардом.
Були також речі, які Річард повинен був знати. Були моменти, які торкалися його і шкатулок Одена, які, м'яко кажучи, спантеличували. В деякому розумінні, він розпалив вогонь під інгредієнтами, які були не просто небезпечними, але починали пузиритися і кипіти, і мали здатність об'єднуватися самостійно найбільш підступними способами, якщо не вжити жодних додаткових дій.
Були пророцтва, впливаючі на це, але, будучи не пророком, вона не довіряла собі настільки, щоб осмислювати їх. Були й інші пророцтва, про які вона починала думати, що зрозуміла їх занадто добре і не могла уникнути того, щоб не приймати їх до уваги.
Первинним серед них було пророцтво, яке говорило: «У році цикад — той рік, що йшов зараз, — коли захисник принижених і страждаючих під прапором Світла і людяності, нарешті, розколе зграю — це зробив Джеган — це послужить знаком того, що пророцтво пробуджено і вирішальна заключна битва близька. Будьте обережні, всі істинні вилки та їх похідні в цьому корені поплутані. Істинним є тільки основний стовбур цього пророцтва».
Зараз і був той час, перемогти або програти, все або нічого, переломний момент, який назавжди встановить курс для майбутнього. «Якщо fuer grissa ost drauka не очолить цей фінальний бій, світ, який вже стоїть на краю тіні, впаде в жахливу темряву».
