Українські традиції - Ковалевський О. В. (читать книги полностью без сокращений txt) 📗

Пилипівка

1. У Пилипівку день до обіда.

2. Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.

3. Як хочеш лози, то в Пилипівку вози.

Симеон-Юда

На Симеона-Юди боїться кінь груди.

Семен

На Семена горобці збираються в табунці.

Введення

1. Введенські морози ще зими не роблять.

2. а) Як воробець нап'ється на Введення в бичачім сліду води, то ся напасе худоба до Іря трави; б) Як буде на Вводеніє в сліду вода, то в Ірю буде трава.

3. Як на Введеніє буде вода, то вліті буде молоко.

Дмитрій

1. а) До Дмитра дівка хитра; б) До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра ще хитріша; в) До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі – лавку витри;…а по Дмитрі хоч кахлі витри;…а після Дмитра хоч каглу витри;…а по Дмитрі хоч комин витри;…а по Дмитрі хоч нею грубу витри;…а по Дмитрі хоч лаву витри;…а після Дмитра хоч чобіт витри;

г) До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі по сім за цибулю;

д) До Дмитра дівка хитра, а після Михайла хоч за попихайла;…а після Дмитра сякий-такий аби був, аби хліба роздобув;…а по Дмитру хоч за старця, аби не остаться; є) До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі стріне собаку та й питається: «Дядьку, чи ви не з сватами?»; є) До Дмитра дівка хитра, а опісля Дмитра свиня йде, а вона пита: «Тітко!

Чи не бачили старостів?»; ж) До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра зустріне собаку та й каже: «Здоров, дядьку! Чи не в старости?»; з) До Дмитра каже дівка: «А люшки, бо тя перескочу!», а по Дмитрі: «А кота! бо тя розтопчу!».

2. Єсли на Дмитрія день без снігу, то ще не буде зими.

3. Звідайся, Митро, яке маш хутро.

Андрій

1. На Андрія вложи руку в засув у хліві.

2. На Андрія робиться дівицям надія.

3. На Андрія треба кожуха-добродія.

4. а) Святий Андрію, на тобі коноплі сію, дай же ми, боже, знати, з ким їх буду брати; б) Я, святий Андрію, конопельки сію, дай же, Боже, знати, з ким весілля грати; в) Андрію, Андрію, я тобі коноплі сію, пеленою волочу, бо я заміж хочу!

Варвара

1. а) Було не савити та не варварити, а сісти і на три веретена напарити; б) Було не савити, не варварити та на сорочки сурганити; в) Не савити, не варварити, не євдошити, на куделю ковдошити; г) Хто савить і варварить, той починок не напарить; д) Вона просавилась, проварварилась.

2. а) Варвара заварить, Сава закалить, а Никола закує; б) Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола; в) Варвара заварить, Микола загвоздить, а на Галки сідай в санки; г) Варвара постелить, Сава погладить, а Микола стукне; д) Варвара мости мостить, Сава гвозді гвоздить, а Микола прибиває; е) Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола кріпить.

3. а) Варвара кусок ночі ввірвала; б) Варвара кусок ночі ввірвала, а дня приточила.

4. Коли на Варвару мороз, то ховай сани, а витягай віз.

5. Свята Варвара по світі брикала.

6. Якщо на Варвару гострі морози, то на зиму готуй вози, а якщо розтане, то кажи – оглянути сани.

7. Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як злото.

Ганна

1. Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.

2. Яка Ганна до полудня, така зима до грудня.

Тома

Добре говорив святий Тома, що в грудні найліпше сидіти дома.

Кутя

Коли на багату кутю буде зоряно, то буде урожай.

Різдво

1. а) Дми, не дми, не к Різдву йде, а к Великодню; б) Хоть дуй, не дуй, не до Різдва йде, а до Великодня; в) Іде не до Різдва, а до Великодня; г) Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить; д) Дуй, не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць.

2. Зелене Різдво – білий Великдень.

3. Коли проти Різдва місячна або зоряна ніч, то це врожай на баштани.

4. Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

5. а) На Різдво обійдеться без паски, а про мак буде й так, а без олію не зомлію; б) Обійдеться на Різдво без свяченого, а на Великдень без куті.

6. На Різдво метіль – бджоли будуть гарно роїтися.

7. Не дивниця, що на Різдво метелиця.

8. Різдво гарне ковбасою, Великдень крашанкою, а Зелені свята не варті й кота.

9. Як на Різдво сніг, то добре озимина буде.

10. а) Який день Різдва, такий буде і на Петра, як по Різдві, так і по Петрі; б) Як на дві неділі перед Різдвом рясний іней, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.

11. а) Як на Різдво зеленів, то на Великдень багато нових могил видніє; б) Як на Різдво зеленіє, то на цвинтарі більш могил видніє.

Коляда

1. На коляду уночі тріщить, а вдень плющить.

2. Збираюсь колядувать, а то вже й щедрувати пора.

3. Стань у ряду – дістанеш коляду.

4. а) Пропадай ти, пане, з колядою, віддай мій міх; б) Пропадай ти з колядою, оддай мій міх.

Примітки

Хліборобський календар, побудований на спостереженні людини над явищами природи, відігравав важливу роль у житті наших предків. Позбавлені наукового пізнання, вони тільки стихійно могли спостерігати взаємозв'язки між окремими явищами природи. Зараз народний календар перейшов у пасивний фонд мови, але він має для нас пізнавальне значення. Дні календаря подаються за старим стилем, оскільки прислів'я активно побутували в час, коли діяв старий церковний календар.

Новий рік. Перший день Нового року відзначався в XIX ст. 13, у XX 14 січня. За Новим роком вгадували погоду на весь рік, передбачали врожай. Виходили із спостереження, що сніжна зима в січні дає влітку добрий урожай.

3. З повір'я: який Новий рік, таким будуть і наступні дні.

5. У січні вже збільшується день.

Василій. Святкували в той же день, що й Новий рік.

2. Повір'я: відьми під Новий рік або на Різдво можуть украсти місяць. Відгомін повір'я знаходимо в оповіданні «Ніч перед Різдвом» М. В. Гоголя.

Водохрещі. 5 січня. З цим святом пов'язані численні ворожіння.

2. Минули Водохрещі, половина зими, холод поступово втрачатиме свою силу.

3. Будуть народжуватися білі ягнята.

Дорота. 24 січня. В ту пору чергуються морози з відлигою.

Громниця. 2 лютого. З цим днем пов'язані численні повір'я. Запалювали свічки, які мали рятувати від грому.

2. Нестійка погода, бувають потепління, пов'язані з наближенням весни.

3. 5. Повір'я, що коли на громницю відлига, то ще довго триватиме зима, а коли мороз і холод, то швидко потепліє.

4. На громницю починається поворот сонця на літо.

Стрітення. Відзначалось того ж дня, що й громниця.

4. Те ж повір'я, що й до громниці: коли на стрітення ведмідь прокидається зі сплячки і надворі холодно, мороз, то він розбиває лігво, бо незабаром потепліє, коли ж відлига або сльота, то він укріплює лігво і знову лягає спати, бо ще буде довго зима.

7. Повір'я, що на стрітення зустрічаються зима з літом.

Влас. 11 лютого. Закінчується зима. Влас – покровитель домашньої худоби, корів і овець. Пов'язувався із слов'янським божеством Белесом – «скотним» богом, ідол якого знаходився в Києві на Подолі.

Казимир. 19 лютого. Кінець зими, весняні птиці починають виводити потомство.

Касьян. Касьян відзначався у високосний рік – 29 лютого – і вважався нещасливим днем. Через нестачу кормів у той час був падіж худоби. За апокрифічними легендами, Касьян сердитий і сварливий, посилає хуртовини, бо його святкують раз на чотири роки.

Євдокія. 1 березня. У цей час бувають відлиги, тане сніг. Вважається початком весни.

Сорок святих. 9 березня. Ще можуть бути великі морози, однак птахи починають вити гнізда.