Українські традиції - Ковалевський О. В. (читать книги полностью без сокращений txt) 📗

Головні гріхи і їм противні чесноти

1. Гордість.

2. Лакімство.

3. Безстидність.

4. Зависть.

5. Неуміреність.

6. Гнів.

7. Лінивство.

1. Покірність.

2. Щедрість.

3. Стидливість.

4. Зичливість.

5. Уміреність.

6. Лагідність.

7. Ревність у доброму.

Чужі гріхи

1. Принаджувати до гріха.

2. Радити до гріха.

3. Приказувати грішити.

4. Дозволяти на гріх.

5. Мовчати на гріх.

6. Помагати до гріха.

7. Хвалити гріх.

8. Не карати гріха.

9. Боронити гріх.

Гріхи проти Святого Духа

1. Надмірна надія на Боже милосердя.

2. Безнадійність на Боже милосердя.

3. Противления пізнаній правді християнської віри.

4. Завидування ближньому Божої ласки.

5. Закаменілість на спасенні упімнення.

6. Нерозкаяність аж до смерти.

Гріхи, що кличуть до неба о пімсту

1. Убійство.

2. Содомський гріх.

3. Покривдження убогих, вдів і сиріт.

4. Задержання наємничої заплати.

П'ять умовин доброї сповіди

1. Іспит совісти.

2. Жаль за гріхи.

8. Постанова поправи життя.

4. Сповідь.

5. Відправлення наложеної покути.

Християнська праведність

Стережися злого, а роби добре.

Останні речі

1. Смерть.

2. Божий суд.

3. Небо.

4. Пекло.

Образець іспиту совісти

По молитві «Царю небесний» запитай себе:

Коли я відправив останню сповідь? Чи моя остання сповідь була добра? Чи я не затаїв або не забув якогось гріха? Чи відправив покуту? Чи винагородив заподіяну шкоду?

Потім роздумай над заповідями Божими і церковними та спитай себе:

Чи я згрішив ділом, мовою, думкою (бажанням) або опущенням доброго діла, яке я був обов'язаний зробити?

Народний хліборобський календар

Новий рік

1. Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку.

2. Коли під Новий рік небо в зірках, буде урожай грибів.

3. Коли перший день в Новому році веселий, то й рік буде такий.

4. На Новий рік погода – буде в полі урода.

5. а) На Новий рік прибавилось дня на заячий скік; б) На Новий рік прибуває дня на барана скік.

6. Старий рік в ноги, а Новий у пороги.

Василій

а) Василів вечір додає дня на курячу ніжку; б) На Васильєв вечір день прибуває на курячий шаг.

2. На Василія вечором відьми крадуть місяць.

Водохрещі

1. Коли на водохреща риба табунами ходить, на рої добре буде.

2. Тріщи, не тріщи, а вже минули водохрещі.

3. Яскраві хрещенські морози породять білі ярки.

Дорога

В лютім Дорота заповідає сніги і болота.

Громниця

1. Громове свято.

2. Громниця – скидай рукавиці, близько весна.

3. а) Коли на громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія він не наїсться травиці; б) Як на громниці нап'ється півень водиці, то на Юрія напасеться кінь травиці; в) На громницю півень нап'ється водиці.

4. а) На громницю маєш зими половицю; б) Громниця – зими половиця.

5. а) На громницю медвідь буду свою або руйнує, або наново будує; б) Як на громницю мороз, то медвідь вже бурить свою буду, а як тепло, то її поправляє.

6. Як на громницю в лютім день ясний, то буде льон прекрасний.

7. а) Якщо на громницю з дахів тече, то зима ще довго ся проволоче; б) Якщо на громницю дощ падає, то зима довга буде.

Стрітення

1. Єжелі на стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.

2. а) Коли на стрітення відлига, пропала ще весна надовго, б) Як на стрітеніє одвільгне, то буде іще довга зима.

3. Коли на стрітення іней, зародить добре гречка і бульба.

4. а) Коли на стрітення мороз, медвідь розбиває свою гавру, а коли відлига, то направляє; б) Коли на стрітення мороз буває, то медвідь свою буду розбиває.

5. а) Коли на стрітення нап'ється гуска з сліду води, набереться господар біди; б) Коли на стрітення півень нап'ється води, то на Юрія віл не напасеться трави; в) Як на стрітення не нап'ється півень на порозі, то на Євдоки – віл на дорозі; г) На стрітення з криниці півень нап'ється водиці.

6. а) На стрітення як із стріх капає, то ще довго зима буде; б) Як на стрітення капає із стріхи, не найдеться з літа потіхи; в) Як на стрітення капає з стріх, то буде мед капати з вуликів.

7. а) На стрітення зима з літом пострічаються; б) На стрітення зима з весною зустрічаються; в) На стрітення стрітилася зима з літом; г) Стрітення – зима з літом стрічаються; д) Стрічаються на стрітення зима з літом, щоб поборотися, кому йти наперед, кому вертаться назад.

8. Стрітення – половина зими.

9. На стрітення обертається птиця до гнізда, хлібороб до плуга.

Влас

1. Святий Власій зшибає ріг з зими.

2. Прийшов Улас – з печі злазь.

Катерина

1. На святу Катерину – ховайся під перину.

2. Катерина по воді, то Різдво по леді.

3. Як на Катерину холодно, то буде голодно.

Казимир

1. На святого Казимира вийде жайворонок з пір'я.

2. Якщо на Казимира погода, то буде на бараболі урода.

Касьян

Касьян на скот взгляне, скот валить, на дерево – дерево валить.

Євдокія

1. Євдокія красна, то й зима красна.

2. На Явдохи голі боки.

3. На Явдохи води по боки;…снігу трохи.

4. Прийшли Євдокії – дядькові затії: плуга чинити, борону точити.

5. Який день на Євдоки, таке буде ціле літо.

6. Як на Євдокії гарний день, то треба рано сіяти лен.

Сорок святих

1. а) 3 сорока святих сорок морозів буде; б) Сорок святих сорок лопат снігу вкинуть.

2. Напитав сорок святих і без великого посту.

3. На сорок святих сорока сорок паличок у гніздо положить.

Теплий Олекса

1. На Теплого Олекси діставай вулики.

2. На Теплого Олекси риба хвостом лід розбиває;…щука риба лід хвостом розбиває.

3. На Олекси кидай сани, готуй воза.

4. На Олексія з гір вода, зі ставу риба.

Кирило

На Кирила святою буває ще морозу много.

Хризант

Як Хризант погідний, буде рік дорідний.

Марко

Як на святого Марка дощ іде, то й на камені овес зійде.

Пущення

На пущення – як зав'язано.

Великий піст

1. Великий піст усім прижме хвіст.

2. Піст – не міст, об'їхати можна.

3. а) Прийшов Великий піст – тягни дзвона за хвіст; б) Прийшов піст – підогнув собака хвіст.

4. У Великім пості не ходи у гості.

5. Якщо в перший тиждень Великого посту тепло, то літо буде ясне, якщо холодно, то літо буде сльотаве.

Вербний тиждень

1. Верба красна – б'є напрасно, верба біла – б'є за діло.

2. Вербич – два кожухи тербич.

3. Дме вербич – кожуха тербич.

4. Прийде тиждень вербовий – бери віз у дорогу дубовий.