Полтава - Лепкий Богдан (библиотека книг бесплатно без регистрации .txt) 📗
горі імієм сердца (старосл.) — вгору піднесімо серця
Горленко Дмитро Лазаревич (1660–1731) — син Прилуцького полковника Лазара Горленка, вбитого і спаленого козаками в час скинення гетьмана І. Самойловича. Служив канцеляристом у Батурині. 1693 р. І. Мазепа передав йому урядування Прилуцьким полком. Д. Горленко потрапив до кола найвпливовіших довірників гетьмана. Воював проти кримських орд і шведів, заснував кілька селітряних заводів. Давав гроші на будівництво церков, Густинського монастиря. Активно підбурював гетьмана І. Мазепу до рішучих дій щодо виходу Гетьманщини з-під влади Москви. Влітку 1708 р. разом з Д. Апостолом, Д. Зеленським, І. Ломиковським клявся Мазепі бути йому вірним. Залишився вірним гетьманові і після Полтавської битви. Отримавши запевнення в безпеці, 1714 р. повернувся в Україну і наступних 15 років пробув на засланні в Москві, звідки не мав права виїжджати.
горобина ніч — бурлива ніч, зі зливою, громами і блискавицями
госанна — осанна, молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; уславлення кого- чого-небудь; слава, хвала
гостець — ревматизм
грубник — робітник, що палить у грубах, печах і т. ін.
груз — подрібнене каміння, бита цегла і т. ін., що залишились після зруйнування чого-небудь
гуш — вигук, яким відганяють курей
Ґалаґан Гнат — 1706 р. полковник на Запоріжжі, 1708 р. полковник компанійський у Мазепи. Перейшов на бік Петра I і допоміг московському війську здобути Січ. 1709–1714 — полковник чигиринський, 17141739 — полковник прилуцький, відомий кар'єризмом і здирництвом.
Ґенуя — місто в Італії
ґаспода (рос.) — панове
ґестикулювати — жестикулювати
ґобелін — гобелен
Ґоліят — Голіаф, біблійний велетень-филистимлянин, якого убив каменем із прощі юний пастух Давид. Згодом Давид став царем євреїв.
ґоти — готи, група германських племен. У II ст. н. е. вийшли з південної Швеції і закочували на Україну, де створили державу. Племена від Дністра до Дінця і Кубані називалися остготами, на захід від Дністра — вестготами. 375 р. готську державу розбили гуни.
ґренадієр [гренадир] — гренадер, солдат або офіцер добірних (за високим зростом) піхотних чи кавалерійських частин, спеціально підготовлений для ручного гранатометання
Даліла [Деліла] — коханка біблійного силача Самсона, яка підступом позбавила його незвичайної сили
Данило — князь галицький (1205–1264) і волинський (від 1221 р.). Сорок років провадив боротьбу за звільнення Волині і Галичини від чужинців. 1239 р. заволодів Києвом. Боровся проти ворохобних бояр і «татарських людей». Будував міста (Львів, Холм та ін.). Був визначним дипломатом. 1254 р. отримав від папи римського титул короля.
данціґський — ґданський (Данціґ — нині Ґданськ)
дезерція — дезертирство
дейнека — селянин, озброєний дрючком, довбнею, вилами тощо
дереш — чалий кінь
Дескарт — Рене Декарт (1596–1650), французький філософ, математик, фізик і фізіолог. В основі філософії Декарта — дуалізм душі і тіла. Людина — поєднання безживного тілесного механізму з душею, яка має розум і волю.
дефендуватися — захищатися, оборонятися
дзиґа — вовчок, вертка дівчина
Див — у східнослов'янській міфології демонічний персонаж, зловісна сила
дике м'ясо — хворобливий наріст біля рани, яка довго не загоюється
дильований — зроблений з дилин — грубих дощок, брусів, балок
дим — тут: хата
дискурс — розмова, бесіда
дишкурс — дискурс, розмова
дідич — поміщик
ділочки — тут: ямки (на щічках)
днедавній — дуже старий
довг — борг
домашня війна (з польськ.) — громадянська війна
допрос (рос.) — допит
допрос с пристрастієм (рос.) — допит з тортурами
дорійці — одне з основних давньогрецьких племен. З Північної і Середньої Греції перемістилися в південно-західні райони Пелопоннесу, потім заселили острови Родос, Крит та ін.
Дорошенко Петро — гетьманував у 1665–1676 рр. Мав за мету об'єднання і звільнення України від польської і московської влади. Попри величезні зусилля, не зумів цього досягти. На вимогу Москви зрікся гетьманства.
драґони — драгуни, вояки кавалерійських частин, що вели бій у пішому і кінному строю
драпіжний — хижий
дрисля — пронос, бігунка, різачка
друлити — штовхнути
дурійка — безум, божевілля
евентуальний — можливий
ексцеленція — превосходительство, ясновельможність
електор — курфюрст, який мав право брати участь у виборах імператора Священної Римської імперії
електор саський — саксонський курфюрст, який мав право брати участь у виборах короля
еольці — еолійці, одне з основних давньогрецьких племен. Із Східної Фессалії поширилися по цілій Фессалії і Беотії, а тоді на північно-західну частину Малої Азії.
єґер — солдат особливо стрілецького полку
єден до Caca, а другі до ляса (польськ.) — один так, а другий інак; хто до ліса, хто до біса
єктенія — моління, яке читає священик або дяк і на яке хор і/або лик (зібрання) відповідає: Господи, помилуй і Подай, Господи; моління про царя і його дім під час служби Божої
єрепуд — малоросла людина; недомірок; карлик
єрмолой — див. ірмолой
Єфіяльт [Ефіальт] — за давньогрецьким переказом грек, який показав Ксерксові обхідну стежку, якою перси зайшли в тил спартанцям в битві при Фермопілах
жакувати — грабувати, розкрадати
жасно — страшно, жахливо
жевжик — жвавий хлопчик
жий — живи
жировище — місце жирування диких тварин
жльопати — жадібно пити
жмінка — жменька
жрекиня — жриця
з диму — з комина, з хати
з рамени — з середовища; зі складу
заблизнитися (про рану) — затягнутися, зажити
завести — не оправдати надій
завійниця — завійна, різкий пекучий біль у грудях або животі
заводити — голосно плакати, голосити
заговірник — змовник
заголюкати — задурманити людину, заговоривши її, забивши баки словами і криком
загреба — пшеничний корж, випечений у жару
заґа — сага, твір давньоскандинавського епосу
задолований — захований (закопаний під долівкою тощо)
задраснути (польськ.) — подряпати
закалений (рос.) — загартований
заков'язнути — померти, задубіти
замигтіти — з'явитися на короткий час і зникнути з поля зору
запари — зашпори, гострий біль від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг)
зап'яток — задня частина п'яти; задник, закаблук
засібна (країна) — багата
заспа — сніговий насип, кучугура
затирати руки — потирати руки
затроювати — затруювати
защита — захист, охорона
зводжений (місток) — який зводиться, підіймається
здевастувати (з польськ.) — розорити, спустошити
здоліти — здолати, змогти
Зевес — Зевс, верховний бог у грецькій міфології. Перебував на горі Олімп.
Зеленський Дмитро — Лубенський полковник, свояк І. Мазепи. Належав до старшин, які після доносу В. Кочубея з власної ініціативи клялися у вірності гетьманові. Лише з ним, Д. Апостолом та Д. Горленком гетьман радився, чи йти на з'єднання з московським військом. Після Полтавської битви здався. 1711 р. був ув'язнений і засланий до Сибіру, де у злиднях помер.
зіло — дуже
зінський — злий, паскудний
зіскати — найти
злоги — пологи
злюзувати (польськ.) — відпустити (вартового, чергового тощо)
