Полтава - Лепкий Богдан (библиотека книг бесплатно без регистрации .txt) 📗
біле оружжя — холодна зброя, зокрема шаблі
білля — білизна
бішений — божевільний
бодяк — будяк
боківка — бокова кімната
болій (старосл.) — більший
боржій — швидше (від борзо — швидко)
булдимка [булдимок] — гвинтівка
бульба — тут: картоплина
бурдюг — бурдей, бурдій, землянка; халупа
бусоля — бусоль, інструмент для вимірювання магнітного азимуту, тобто горизонтального кута між яким-небудь напрямом на місцевості і магнітним меридіаном
в обморок упасти (з рос.) — зімліти
ваган — дерев'яна миска, ночви
валах — кастрований кінь
Валькіра [Валькірія] — у скандинавській міфології Валькірії — войовничі діви, які за волею бога Одина вирішували долю битви. Вони вибирали найхоробріших полеглих воїнів і відносили їх у Валгаллу — місце вічного щастя.
вальторня — валторна
варґа (польськ.) — губа
вареха — ополоник
вартівня — приміщення для сторожа або війскових вартових
вділ — униз, додолу
веґера — вегеря, вид танцю
верзуни — постоли
вертеп — ляльковий театр з біблійними персонажами, який колядники показують на Різдвяні свята
весталка — жриця римської богині домашнього вогнища Вести. Давала обітницю безшлюбності і цнотливості; була зобов'язана підтримувати у храмі невгасимий вогонь.
весь — село
вечірня — вечірнє Богослужіння
Виговський Іван (?-1664) — гетьман Війська Запорозького (1657–1659); за Б. Хмельницького генеральний писар; 1658 придушив повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша; уклав з Польщею Гадяцьку угоду 1658; розбив московське військо в Конотопській битві 1659, але незабаром зазнав поразки в громадянській війні, зрікся булави і виїхав до Польщі; звинувачений П. Тетерею у зраді польського короля і розстріляний поляками.
видень — глядач
видиво — видіння, примара
вижки — вишки, місце над сіньми, де зберігають сіно, солому тощо; підрі
виклинати — проклинати
вильот — відкидний рукав
вилущок — лісковий (ліщиновий) горіх, який сам вилущився; перен. міцний, здоровий, гарний хлопець
випенетрувати — дослідити, вивчити
випороток — недоношене маля тварини, яке виймають з тіла убитої або загиблої матері
випощений — виголоднілий
випулити очі — витріщитися
Висока Порта [Оттоманська Порта, Блискуча Порта] — заведена в європейських документах та літературі середніх віків і нового часу назва уряду Османської імперії
вихрестка — дівчина або жінка, яка перейшла в християнство з іншої релігії
віват (лат.) — вітальний вигук «хай живе». Тут: вітальний постріл
віддоловувати — відкопувати зі сховку
відшиб'я — затишне місце: на боці, осторонь
віз — тут: сузір'я семи зірок, що нагадує віз (Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця)
вісьта — вигук, яким повертають коней наліво
вітчина — вітчизна
вйо — окрик, яким підганяють коней; но
вносити — тут: висновувати, робити висновок
Вобан Себаст'єн Ле Претр (1633–1707) — французький військовий інженер, маршал Франції. Викладав наукові основи фортифікації, розробив метод поступової атаки фортець; один із засновників міннопідривної справи.
Водан — верховний Бог давніх германців континенту (у скандинавській міфології — Один)
Войнаровський Андрій Янович (1681/1682–1740-і) — небіж І. Мазепи, син Олександри Мазепи і київського земського судді Яна Войнаровського. Навчався у Києві й у Дрезденському університеті. У жовтні 1708 І. Мазепа відправив А. Войнаровського до Меншикова з повідомленням, що не може зустрітися з ним через хворобу. А. Войнаровський, отримавши нові повідомлення від гетьмана, втік з Горська. Взяв активну участь в антимосковському повстанні — їздив до Туреччини, Криму зі зверненнями про допомогу, відзначився у боях за Веприк і Гадяч. У Бендерах домігся передання йому в спадок великого скарбу гетьманського уряду. Провадив переговори у Криму, Стамбулі, з європейськими урядами в українській справі, намагався створити антиросійську коаліцію, щоб відновити українську державність. 1716 був підступно захоплений і вивезений з Німеччини до Петропавлівської фортеці, де пробув до 1723, потім його заслали в Якутськ. Там він помер десь у 1740-их роках.
воловід — товстий шнур, налигач
воловодити — зволікати
волока — ділянка землі площею близько 16,8 гектара
волохи — населення Придунайських князівств і Трансільванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська і молдавська нації
восвоясі (рос.) — додому, геть
впів — тут: упоперек
вразі (старосл.) — вороги
всадник (рос.) — вершник
всеп'яніший синод — зборища наближеної до Петра I верхівки російського суспільства, на яких панувало пияцтво, розпуста і богохульство
всовганий (сніг) — слизький, утрамбований ковзанням ніг
встеклий (польськ.) — божевільний; збожеволілий
вчасний — ранній
гавра — лігво звіра, барліг
газард — азарт
гайдук — виїзний лакей; слуга; придворний охоронець
гайта — вигук, яким повертають коней направо
гаківниця — довга важка рушниця з гаком на прикладі
галябарда — алебарда
гармаш — артилерист
гевал — велика, неповоротка, незграбна людина
гемонський — від слова «гемон» — демон (у лайливому значенні)
Геракл [Геркулес] — у давньогрецькій міфології герой, наділений надзвичайною силою. Здійснив багато подвигів: переміг Антея, звільнив Прометея та ін.
Герта — скандинавська богиня моря, дружина Водана (Одина). Мати-годувальниця всіх живих істот.
Герцик Григорій Павлович (? — після 1735) — син Полтавського полковника. Закінчив Києво-Могилянську колегію. Виконував обов'язки наказного полковника. Ймовірно, 1708 р. перебував у Батуринській фортеці і якимсь чином врятувався. В уряді П. Орлика обійняв посаду генерального осавула. їздив з дипломатичними завданнями до кубанського султана, донських козаків, казанських татар, запорожців, до Туреччини. Проживаючи у Швеції, виконував різні доручення П. Орлика. 1720 р. його підступно викрали у Варшаві царські агенти. 1728 р. перебував у Петропавлівській фортеці, а пізніше жив як політичний засланець у Москві. Ще раніше, 1712 р., була заслана його дружина. Коли вона померла 1732 р., Г. Герцик навіть не мав грошей на її поховання. 1735 р. був звільнений з-під караулу і почав отримувати на сім'ю, в якій було четверо дітей, 25 копійок на день. У тексті прізвище цього діяча подано автором у двох варіантах: Герцик і Герциґ. Останній ближчий до німецького слова herzig, що означає «милий, славний».
гетера — у стародавній Греції освічена неодружена жінка, яка провадила вільний спосіб життя і привертала увагу чоловіків своїм артистизмом; переносно — легковажна жінка
гіпокрит — лицемір, святенник
гіпоцентавр — кентавр, у давньогрецькій міфології химерна істота — напівлюдина-напівкінь
глемезнути — гепнути, сильно вдарити глота — скупчення людей
Голгота — Голгофа, узвишшя на північний захід від Єрусалиму, де розіп'яли Ісуса Христа
голодна кутя — переддень Водохреща
гольштайнець — родом із Гольштайну (Німеччина)
гоненіє фараонове (бібл.) — гоніння на євреїв у Єгипті, щоб вони не множилися
гони — лінійна міра — чверть версти
гопліт — важкоозброєний піхотинець у Стародавній Греції
горда — орда
гордийський вузол [гордіїв вузол] — за легендою, фригійський цар Гордій зав'язав дуже складний вузол, якого ніхто не міг розв'язати. Александр Македонський, якому сказали, що, хто розв'яже цей вузол, той оволодіє Азією, просто розрубав його мечем.
