Полтава - Лепкий Богдан (библиотека книг бесплатно без регистрации .txt) 📗
В полтавських церквах усі дзвони грали, гайвороння зліталося, мов хмари, на палях сиділи запорожці і кривавими очима грізно водили кругом.
Кріпких сторожів поклав цар Петро біля меж завойованої країни.
Крізь пні дерев будищанського лісу проблискувало заходяче сонце, прощало шведів і козаків, що пускалися в далеку дорогу, назустріч невідомим подіям.
Мручко зі своїм відділом замикав похід. Козаки бралися співати якоїсь сумної пісні. Не дав. Чого? Невже ж не славно боролися наші? Невже ж осоромили себе? А що полягло їх багато, так що? Виростуть нові. Не бійсь! Ще козацька мати не вмерла…
Набивав люльку, підносився в сідлі і розглядався кругом.
Напереді в маєрфельтовім повозі лежав хорий король, а біля його гетьман.
— Таки їх не візьмуть! — сказав Мручко і торкнув острогою коня. — Били ми, били й нас, а таки побіда перед нами!
Озирнувся на своїх людей, підняв руку і голосом, щоб і мерці почули, гукнув:
— Бе-ре-жись!
ПОЯСНЕННЯ СЛІВ, ВИРАЗІВ, ВЛАСНИХ ІМЕН
абомінація — відраза, огида авдитор — член військового суду
адамашка — ґатунок шовкової тканини
ад'є (фр.) — до побачення
аз і буки — назви перших літер у старослов'янській абетці
Александр Великий — Александр Македонський (356–323 рр. до н. е.), цар Македонії. Перемігши персів, завоював Середню Азію і землі до ріки Інд.
алькир — альков; заглиблення в стіні, ніша для ліжка, відокремлена завісою
Альтранштадтський мир — сепаратний мирний договір, підписаний 1706 р. у селі Альтранштадт (Саксонія) між шведським королем Карлом XII і саксонським курфюрстом, королем польським Августом II, який зобов'язався зректися польської корони на користь Станіслава Лещинського і порвати союз із Петром I.
альтруїзм — готовність зректися власних інтересів на благо інших; безкорислива допомога іншим
анатема — анафема, відлучення від Церкви з оголошенням довічного прокляття
Андрій Боголюбський (прибл. 1111–1174 рр.) — князь володимиро-суздальський. 1169 р. завоював і погромив Київ. Убитий своїми ж боярами.
Андрій Первозванний — тут: орден
Андріяш (Андрій) Малама Дмитрович (? — до 1730) — компанійський полковник македонського походження. Близько 1706 р. виїхав з Валахії і найнявся на службу до гетьмана. Перед повстанням Андріяш з компанійцями допомагав військам литовського гетьмана Огінського. До Батурина повернувся у вирішальний момент наприкінці жовтня 1708 р. Після Полтавської битви втік до Криму. Пізніше з'явився у Бендерах, але І. Мазепа вже не міг з ним розмовляти через хворобу. У вересні 1709 р. з'явився з повинною, і пізніше його прізвищем спекулювали царські урядовці, закликаючи козаків припинити боротьбу і повернутись додому. Андріяш Малама був змушений іти на контакт з московськими урядовцями, аби дружину і дітей не заслали до Сибіру. Його помилували, і він командував полком у царській армії.
аниж — аніс, трав'яниста ефіроносна рослина
анімозія — нехіть, антипатія, неприязнь
Анна Реіна — донька Ярослава Мудрого, дружина короля Франції Анрі I. Підписувалася Анна Реіна — Анна королева.
анталок — невелика бочка (на три відра)
антифона — антифон, спів, який виконують за чергою два хори або соліст і хор
Апостол Данило Павлович (1654–1734) — військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1727–1734). Походив з відомого козацького роду. У 1682 обраний Миргородським полковником, у 1687 звільнений з посади гетьманом І. Мазепою як прибічник І. Самойловича. У 1693 знову обраний на полковий уряд (до 1727). Відзначився під час Азовських походів, у 1696 разом з Гадяцьким полковником Боруховичем розбив на р. Ворсклі війська кримського хана та гетьмана ханської України Петрика. Брав активну участь у Північній війні 1700–1721. 28 жовтня 1708 разом з Мазепою перейшов на бік шведського короля Карла XII. Проте невдовзі залишив шведський табір і прибув до військ Петра І. За А. було залишено уряд Миргородського полковника та всі його маєтки. Брав участь у Прутському (1711) та Перському (1722) походах як наказний гетьман українського війська. За правління Малоросійської колегії (1722–1727) обстоював автономні права Гетьманщини; перебуваючи влітку 1723 у військовому таборі на р. Коломак, організував подання цареві колективної чолобитної на захист козацьких прав і вольностей. На початку 1724 за участь в опозиційному русі був заарештований і відправлений в ув'язнення до Петербурга. Звільнений на початку 1725, протягом року перебував у столиці під наглядом. 1 жовтня 1727 А. обраний гетьманом Лівобережної України. У своїй діяльності керувався «Решительными пунктами» Петра II (1728), які значно обмежували автономний статус Гетьманщини; правив під наглядом царського міністра. Проте багато зробив для впорядкування місцевої адміністрації, реформування системи судочинства, ліквідації зловживань у користуванні державним земельним фондом (т. зв. «ранговими маєтностями»), сприяв розвиткові зовнішньої торгівлі України тощо.
апотеоза — апофеоз, прославляння, звеличення особи, події, явища.
арак — міцний спиртний напій
Арес — бог війни у грецькій міфології
арґат (татарськ.) — робітник, наймит; бурлака
арка Ноя — веселка як знак заповіту між Богом і землею про те, що жодне тіло вже не буде знищене водою потопу. Про це Бог сказав Ноєві — десятому й останньому перед всесвітнім потопом біблійному патріярхові.
аркебуз — старовинна ґнотова рушниця, яку заряджали з дула; була на озброєнні армії країн Європи в XVI–XVII ст.
Аркона — місто і релігійний центр балтійських слов'ян на о. Руґія (Рюген, Німеччина). Зруйноване данцями у 1169 р.
архистратиг Михайло — архангел Михаїл, який очолював ангелів у війні зі змієм (дияволом, сатаною) та його воїнством, у результаті якої змій та його ангели були скинені з неба додолу
Афродита — богиня любові і краси в грецькій міфології
афронт — публічна образа, зневага
Ахеронт — у давньогрецькій міфології одна з рік підземного царства мертвих, через яку Харон перевозить душі мертвих
Ахілл [Ахіллес] — один з найбільших героїв Троянської війни. Загинув від стріли Паріса, якою той поцілив у п'яту — єдине уразливе місце Ахілла. Звідси вислів «ахіллесова п'ята» (вразливе місце).
бабйо (рос.) — зневажл. баби, бабня, бабота
багра — багрянець (багрець), густо-червоний, пурпуровий колір
байрам — мусульманське релігійне свято
бандера — (морський) прапор
баранкова (шапка) — смушева
барда — сокира, тесак
бахмат — бойовий верховий кінь
Баяцет — Баязед [Баязид] I Блискавичний, турецький султан (13891402 рр.). Провадив активну завойовницьку політику на Балканах і в Малій Азії. Розбитий і полонений Тимуром у 1402 р.
бездів'я — відсутність дівчат, жінок
безеценство (польськ.) — підлість, безчесність, мерзенність, огидність
безобразний (рос.) — бридкий, поганий, паскудний
безрога — свиня
бель (польськ.) — колода
Бельзевул — Велзевул, у ранньохристиянській релігії володар демонів, диявол
бекеша — чоловічий верхній теплий одяг з брижами в стані
бервено — колода
бестія (лат.) — звір
Бистрицький Іван — свояк І. Мазепи, управитель Шептаківської волості у 1687–1708 рр. Виконував різні доручення гетьмана. На І. Бистрицького І. Мазепа поклав відповідальну місію — повідомити Карла XII про бажання генералітету Гетьманщини стати союзниками шведів. І. Бистрицький був відправлений до гетьмана з відповіддю короля, який згоджувався взяти запорозьке військо під свою протекцію. Отримавши її, І. Мазепа знову послав І. Бистрицького до Карла XII. І цю місію І. Бистрицький виконав успішно. Він залишився з І. Мазепою до його смерті. Помер І. Бистрицький у Івеції.
