Скривджені й нескривджені - Нечуй-Левицький Іван Семенович (читать книги бесплатно txt) 📗
Саме тоді несподівано зійшов Місяць і заглянув в палату.
- А батька забули попросити в гості! Оце так! Коли б тобі хоч чарку горілки дали батькові! - загомонів Місяць. - Бач, яка ти, дочко, горда та пишна!
Місяць вхопив здоровий кришталевий кубок і налив собі з півкварти. То була роса Зірниці. Старий хильнув і скривився:
- Чорти батька зна, що п'ють оті зорі! Щось солоденьке та нудненьке… А достань лиш, зятю, доброї горілки, тієї, що заправлена блискавкою! - промовив Місяць.
І Громовик зараз налив йому кварту горілки, заправленої перцем. Місяць вихилив усе дочиста, до сухого дна, гикнув, цмакнув і втер губи хмаркою. Горілка вдарила йому в самісіньку лису голову: він почервонів, а потім зблід і потягся на небо, але тієї ночі світив дуже погано. Люде казали: буде дощ, бо місяць світить, ніби крізь сито, неначе йому заснувало очі, мов п'яний чоловік лупає безтямними дурними очима.
1886 року