Іміджмейкер із Москви - Джангіров Дмитро (электронную книгу бесплатно без регистрации TXT) 📗
– Шановні телеглядачі! В ефірі передвиборне рейтинг-шоу Михайла Підвальського! – розпочав програму зірковий ведучий. Зал вибухнув оплесками та вигуками. Оркестр почав грати туш, і на сцену вийшли традиційні грайливі дівиці в бікіні. Підвальський одразу ж, викаблучуючись і жестикулюючи, узявся до суті:
– Вир політичних пристрастей нестримно затягує все більше і більше нещодавно мирних обивателів нашого міста! Відбуваються мітинги, демонстрації, агітконцерти! І на все це передвиборне божевілля буквально з кожного плоту незворушно дивляться шляхетні лики потенційних обранців.
Найзапекліша боротьба розгорнулась у Центральному виборчому окрузі. Центр політичних досліджень нашого шоу провів чергове опитування суспільної думки. Результат посоромив липові рейтинги продажних соціологів! Всупереч очікуванням так званих експертів, уперед вирвався відомий представник ділового світу – Володимир Михайлович Бабай, голова правління «Бабай-банка», президент корпорації «Бабай-газ» і власник мережі магазинів дитячого харчування «Бабай-бэби»! Він обійшов і лівого кандидата – товариша Симорозенка і правого – пана Сливку – цих вже обридлих усім за десять років Монтеккі і Капулетті наших політичних підмостків! Отже, ваші оплески нинішньому лідеру перегонів! Гостя – у студію!
Під мелодію пісні «Владимирский централ» дві дівиці у смугастих купальниках та касирських налокітниках вивели у світло прожекторів Бабая, тримаючи над його головою табличку з написом «33%». Ведучий, театрально вказуючи на відсотки, пафосно вів далі:
– Отже, друзі, дозвольте вам представити…
– Подожди, начальник! – безцеремонно перервав Бабай Підвальского, виймаючи гаманець. Оркестр миттєво зметикував, чого від нього очікують, і вибухнув потужним вокалом:
Іміджмейкер клацнув пультом дистанційки, екран згас. Асистент першим висловив своє враження від щойно переглянутого фрагменту:
– Мне кажется, за такие деньги Михал Саркисович мог бы сказать, что Бабай не просто лидирует, а лидирует с большим отрывом.
– Что ты, Артурчик, ни в коем случае! – поблажливо посміхаючись, заперечив шеф. – Моя профессиональная интуиция подсказывает, что отрыв не столь уж велик, тем более, что конкуренты прямо сегодня начнут интенсивно его сокращать…
Потенційну полеміку політтехнологів перервав гучний стукіт у двері. З коридору долинав відчайдушний лемент Симорозенка:
– Нестор Евграфович! Нестор Евграфович! Товарищ Боженко!!
Асистент з величезною повагою і захопленням звів очі на свого начальника і сказав:
– Гениально, шеф! Интуиция вас, как всегда, не подвела…
Артурчик відчинив двері і в кімнату, ледь не збивши асистента з ніг, ввалився Симоро-зенко з невеликою валізою в руці. Жбурнувши валізу під стіл, він схвильовано закрокував перед політтехнологами туди й сюди.
Трохи відхекавшись, захлинаючись від обурення, він почав несамовито кричати:
– Товарищ профессор! Нестор Евграфович! Пока мы с вами ведем честную избирательную кампанию по всем канонам диалектического материализма, помноженного на последние достижения политтехнологии…
– Марксистской политтехнологии, товарищ Симорозенко, – авторитетно зауважив іміджмейкер.
– Вот именно! – погодився кандидат від лівих і продовжив. – И в это время вперед вырывается какой-то банкир, практически бандит! А ведь я его еще пацаном помню – первый фарцовщик в районе был!
Іміджмейкер покрутив у руках свої золоті окуляри:
– Действительно, Никита Ильич, ситуация непростая. Нашему с вами пролетарскому интеллекту и марксистскому подходу противопоставлена по-буржуазному грубая денежная масса. Вы же помните формулу основоположников – «Деньги-Товар-Деньги-штрих». Признаюсь вам с пролетарской прямотой: выборы – тот же товар.
– Но я ведь уже потратил деньги! – обурено вигукнув Симорозенко.
Нестор Євграфович заспокійливо поклав руку йому на плече:
– Конечно-конечно, дорогой Никита Ильич! А этот ваш фарцовщик, судя по всему, потратил деньги-штрих! Или, исходя из его рейтинга, даже два штриха. И объективная реальность, данная нам в ощущениях, заставляет меня задать вам диалектический вопрос. Скажите мне, как марксист марксисту: готовы ли вы ответить своим штрихом на наглый вызов оголтелой буржуазии?! Симорозенко тяжко зітхнув і зі словами: – Да мы тут напрягли партактив и собрали членские взносы за следующий квартал! – витяг з-під столу валізу і дістав відтіля величезний газетний згорток.
Іміджмейкер потер руки і розв'язав пакунок.
– Неплохо, очень неплохо! Мы свернем Бабаю шею! – сказав він, розгортаючи згорток. Симорозенко зітхнув іще тяжче:
– Вы не представляєте, как это было тяжело. У некоторых во имя победы блока левых сил пришлось отнимать буквально последнюю гривну…
Іміджмейкер нарешті дістався вмісту згортка і побачивши, що це справді винятково гривневі купюри, розчаровано вимовив:
– Так это ВСЁ – по гривне? Буквально? Симорозенко зітхнув уже зовсім тяжко:
– Нет, не совсем всё. С пенсионеров и безработных мы берем по пятьдесят копеек, – сказав він і дістав із валізи велику скарбничку у вигляді погруддя Леніна із прорізом на лисині. Навіть бувалий іміджмейкер був ошелешений. Проте він швидко прийшов до тями навіть у такій ситуації:
– Ну-у, что ж, я вижу – подпольный райком действует. Мы разработали широкомасштабный пропагандистский удар по всем социальным и возрастным группам. Пройдемте!
Рішучим жестом Нестор Євграфович запросив клієнта до сусідньої кімнати, де на стіні були розвішані плакати. Він підвів комуніста до агітаційної експозиції:
– Специально для вас, товарищ Симорозенко, – последние достижения марксистско-ленинского компьютерного дизайна!
Артурчик з указкою в руці – ніби екскурсовод на вернісажі – розпочав обхід експозиції з коментарем та роз'ясненнями:
– Плакат номер один – промовив Артурчик і зачитав напис унизу аркуша. – Товарищ Симорозенко и Че Гевара отражают атаку американских наемников в заливе Кочинос.
На плакаті був зображений Симорозенко за кулеметом, а Че вказував вдалечінь рукою. Загалом, угадувалися оцифровані контури відомої афіші кінострічки «Чапаев».
Артурчик вів далі:
– Плакат оказывает непреодолимое воздействие на молодых избирателей. Для избирателей среднего возраста предназначен плакат номер два.
Вони перейшли до наступного плаката, на якому Брежнев и Симорозенко злились у братньому поцілунку. Артурчик професійно коментував витвір рекламного мистецтва, читаючи написане на плакаті:
– Товарищ Симорозенко и дорогой Леонид Ильич снижают цены на водку. И, наконец, плакат номер три, – виголосив асистент. Наблизившись до останнього витвору настінної агіації, він прочитав:
– Бальзам на раны старой гвардии – товарищи Симорозенко и Сталин принимают парад Победы на Красной площади.
На плакаті були зображені Симорозенко і Сталін у білих френчах, котрі вітають народ зі стіни Мавзолею. Симорозенкові від захоплення пересохло у роті. Він довго добирав слова, щоб озвучити свою думку. Діставши і розкуривши подаровану сталіністами люльку, він, нарешті, лаконічно констатував:
– Диалектично!!!
Остаточно оговтавшись, Симорозенко взявся пильно роздивлятися плакат, мало не торкаючись носом ламіноваго паперу. Політтех-нологи переглянулися – зі стурбованого вигляду кандидата від лівих було зрозуміло, що його щось-таки не влаштовує.
– Что-то не так?… – обережно поцікавився іміджмейкер, так само наблизивши носа до агітки.
– Вот тут… Вы знаєте, товарищи, с Иосифом Виссарионовичем небольшая неувязоч-ка… Я ведь в те годы еще пешком под стол ходил… – розчаровано мовив Симорозенко. Асистент загадково посміхнувся і, багатозначно піднявши палець та з повагою зиркаючи на Шефа, розтлумачив:
