Лірникові думи - Руданський Степан Васильевич (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗
Тут можно читать бесплатно Лірникові думи - Руданський Степан Васильевич (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗. Жанр: Поэзия. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Название:
Лірникові думи
Жанр
Дата добавления:
17 март 2020
Количество просмотров:
120
Вы автор?
Жалоба
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.
Лірникові думи - Руданський Степан Васильевич (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗 краткое содержание
Лірникові думи - Руданський Степан Васильевич (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗 - описание и краткое содержание, автор Руданський Степан Васильевич, читайте бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки mybrary.info
Лірникові думи читать онлайн бесплатно
Лірникові думи - читать книгу онлайн бесплатно, автор Руданський Степан Васильевич
Руданський С. В.
ЛІРНИКОВІ ДУМИ
ПРЕСЛІВЛЯ
На полудні, де Карпата
Кинула відноги,
Вколо Смотричем повився
Кам'янець убогий.
Бідне місто! тілько війни
Тяжкі споминає,
А само в собі ні виду,
Ні краси не має.
Там нема широких улиць,
Пишного палацу,
Для проходки садів славних,
Широкого плацу.
Доми збились, іспоїлись
Купами-рядами.
І від льоху аж до даху
Всі кишать жидами.
Малий ринок серед міста -
Тілько-то і плацу.
Старий дім губернаторів -
Тілько і палацу.
Та ще бульвар над скалою,
Що ніщо дивитись:
Тілько й місця кам'янецьким
Сидням проходитись.
І все місто комашнею
К скалі припадає,
Ніби згубленого щастя
На нії шукає.
І над тою комашнею
Тілько храми божі,
Як яснії великани,
Стоять на сторожі.
І високо на повітря
Верхи підіймають,
І хрестами золотими,
Як зорями, сяють.
Но найкраща із тих храмів -
Голова висока
Хранителя сего міста
Івана-пророка; [1]
І будова - так пристойна
Церква і ті бані
Так і кажуть, як хрестився
Господь в Іордані; [2]
І камінная дзвіниця,
Рівна і висока,
Пригадує над водою
Святого пророка;
А на церкві святій баня
(Нижча тої бані)
Пригадує Христа-бога
В воді в Іордані.
Наодокола собору
Стиснене подвір'я;
На подвір'ї пригорнулось
Вбогеє будівля.
І в будівлі того храму
Слуги проживають,
І по колії святому
Службу відбувають.
Кругом церкви на подвір'ї
Трава зеленіє;
Тілько камінь край дзвіниці
Скругляний біліє.
І той камінь, як та кістка,
Прахом зітліває
І у храму у святого
Притулку шукає.
Бідна кістко земляная!
Як життя ти брала?
Чи тебе вогонь виводив,
Чи земля роджала?
Чиї руки тебе, кістко,
З тіла добували,
І добули, і тесали,
І на що тесали?
Чи до церкви на підпору
Мали готувати?
Чи до палацу якого
Ґанок підпирати?
Ти тримав-єсь, підпирав-єсь,
А тепер ізбитий,
Ти білієш, трупом тлієш,
Нічим не покритий.
Так порою й чоловіка,
Доки силу має,
Всякий любить і вітає,
Всякий поважає.
А прийде година злая,
Силоньки не стане,
І на него, як на камінь,
Ніхто не погляне ...
* * *
Много в Кам'янці народу,
Та життя немає,
І від рання до смеркання
Кам'янець дрімає.
І на вулицях, на ринку -
Всюди пусто, тихо:
Хіба бідну писарину
Перетягне лихо;
Та школярі, бідні діти
Сердитої долі,
Пройдуть на день штири рази
Дорогу до школи.
Ще під вечір, як ударить
Сьомая година,
Оживиться на минутку
Бідна бульварина:
На вулиці, на широкій,
Совітниці ходять,
На них птахи перельотні
Шкелками наводять.
Після них купецькі дочки:
Тлусті, чорнобриві;
З ними ходять їх коханки,
Совітники сиві.
Потім ще яка попівна
Несміливо ходить,
І її учитель школи
Або школяр водить.
Тілько воску, тілько й світла
На тіснім бульварії
Хіба в закутках ще ходять
Школярі по парі.
Та бідная писарина
У куток заб'ється
І із лиха наб'є люльку,
Димом затягнеться.
Та і ті, як дев'ять вдарить,
Бульвар покидають.
А всі решта, кілька тисяч,
Носа не являють.
Много в Кам'янці народу,
Та життя не мають.
І від рання до смеркання
Вулиці дрімають.
Но й для Кам'янця сумного
Святенько буває,
Коли весь він веселіє,
Життям оживає.
І то святенько для него,
Та пора кохана,
Наступає щорік божий
Літом, на Івана.
вернуться
1
- єгипетський пустельник і затворник (?-394).
вернуться
2
- річка в західній частині Передньої Азії. З нею пов’язано багато християнських легенд, зокрема легенда про хрещення в ній Ісуса Христа.