Дивовижна історія Мері Стенз - Уэйд Роберт (книги хорошего качества TXT) 📗
— Ви сказали, він влаштовує моє майбутнє? Як це треба розуміти? — перепитала Мері, знаючи, що інакше місіс Вассерман може говорити кілька годин поспіль.
— Я ж до цього й веду. Просто готує грунт. Можете мені повірити, Сем — стріляний горобець. Він знає світ кіно, як власні п’ять пальців. Отож, коли Еміль каже: “Проштовхни Лору туди”, — він зуміє це влаштувати.
— Еміль?
— Авжеж, Еміль Фасберже. Він хоче піднести вас нагору, і чим скорше це станеться, тим краще для… як він зветься, отой новий крем?
— “Врододій”.
— “Врододій”, атож. Так от, цей Еміль якраз до пари Семові. Він знає, які кнопки треба натиснути, і от цього разу натиснув Семову — тим-то Сем і подався знов у Канн. Фірма “Парагон” провадить десь там поблизу натурні зйомки. Керує ними Джуліс Айвенберг — ви, звісно, чули про нього. Це один з провідних голлівудських режисерів. У Кайні також і Ейб Шварц, відомий телевізійний посередник, що за певний процент від договірної суми вишукує таланти для “Парагона”. Потім ще Дейв Гартмен з рекламного агентства “Гартмен і Бауер”, що працює на косметичну фірму “Глорія”, — він там відпочиває. І ще Джо Мередіт з кінокомпанії “Зеніт”, і Пол Барнард з пресбюро Національного телецентру… Кажу ж вам, Лоро, весь цей люд аж кишма кишить довкола, і кожен з них тільки й шукає якогось мільйонного діла. На той час, коли Сем закінчить їх обробляти, вони ладні будуть побитися за ваш підпис під семирічним контрактом.
Мері сумно всміхнулася.
— Все це надто втішно звучить, щоб бути правдою. Колись я вже намагалася стати актрисою. Гадаю, що в мене був талант, але не було вроди. Тепер я вродлива, та не певна, що маю талант.
— У кіно врода й талант це одне і те ж. Ось постривайте, нехай вони візьмуться до вас як слід — то буде наче вибух водневої бомби! Сем сподівається, що йому пощастить заманити сюди декого з цих людей, і вони приїдуть на суботу й неділю. А після того вам залишиться тільки вибрати найкращу пропозицію і підписати контракт. Певна річ, Сем розраховує на свою частку, бо ж він тут виконує роль посередника, — це десять відсотків. А якщо до справи долучиться Ейб Шварц — то буде ще десять, але так воно вже заведено. В усякому разі, ця сума не оподатковується, і хай йому абищо — все-таки вісімдесят відсотків це краще, ніж взагалі нічого. Зрештою, важить не так перший контракт, як другий. Коли ви вже станете на ноги, то ка манівці не зіб’єтесь. Я оце сьогодні вранці сказала Семові…
— Я гадала, містер Вассерман уникатиме розголосу, — квапливо докинула Мері, перш ніж Фіс встигла звернути розмову на інше.
— А ніякого розголосу й не буде… принаймні до того, як розпочнеться весь цей галас навколо “Врододію”. Сем не дозволить друкувати ні слова. А коли вже настане час, тоді він візметься до діла по-справжньому. Для цього треба буде найняти спеціального агента. Сем знає одного меткого хлопця — його звуть Рей Сомерс, і він коштуватиме вам сущі дрібниці. Він влаштує таку рекламу в пресів що в порівнянні з нею ота кампанія з “Врододієм” видасться дитячою забавкою. Потім вам буде потрібен особистий секретар, а також імпресаріо — людина, обізнана із світом кіно, — і ще ви не прогадаєте, коли наймете постійну персональну косметичку, аби завжди, о будь-якій порі дня і ночі, мати вигляд стопроцентної красуні.
— Скидається на те, що бути… гм… знаменитістю — вельми дорога втіха, — зауважила Мері. — Коли всі ці люди дістануть свою частку…
— Треба мати великі задуми, Лоро. Щоб багато заробляти, треба багато витрачати. Не можна стати кінозіркою, заощаджуючи копійки. В кіно й телебаченні панує така сама жорстока конкуренція, як і в промисловості, й успіх залежить від того, чи сподобаєтесь ви так званій широкій публіці, тобто, всім отим тюхтіям, що стоять у чергах до кас кінотеатрів або сидять перед своїми телевізорами. Візьміть ви звичайний середній фільм чи телевізійну виставу: коли там і прозирне який талант, то це великою мірою завдяки режисерові, сценаристові, освітлювачам, операторам. Але вашому пересічному глядачеві це невтямки. Він каже собі: Бетсі Басті була неперевершена в цьому фільмї, ревю, спектаклі… А та Бетсі Басті тільки того й має, що фотогенічне личко й стрункі ноги, та ще вміє здаватися щирою перед камерою. Якщо він згодом зустріне її на вулиці, то, мабуть, і не озирнеться. Та з вами, Лоро, зовсім інша річ. Ви можете привернути увагу першого-ліпшого чоловіка, навіть пальцем не кивнувши. У вас є справжня краса й жіноча принадність, що не мають нічого спільного з тонкою талією, великим бюстом і грубим шаром косметики на обличчі. Ви набагато перевершуєте звичайний рівень екранних патентованих красунь, і саме через те вам треба мати великі задуми. А гроші завжди йдуть до грошей.
— Все це виглядає досить ризиковано, — сказала Мері.
Фіс зневажливо гмукнула.
— Щурячі перегони завжди ризиковані, але не для найбільших і найпрудкіших щурів. Так чи інак, вам нема чого турбуватися про деталі. Полиште це Сембві. Він усе влаштує. Він і сам з породи щурів — може, не з найбільших, але, напевне, з найпрудкіших. Одначе він чесний, а це вам неабищо. Він може перерізати горлянку власній матері, але не візьме грошей від фабриканта бритвених лез і не стане рекламувати товар, що ним учинив злочин. Він має свої принципи, наш Сем. Це одна з рис, що найбільше мені в ньому подобаються.
— Авжеж, — непевно мовила Мері. — Я розумію.
Фіс звелася на ноги й заходилася масажувати поклади жиру на животі.
— Ви тримайтеся Сема, — повчала вона далі. — Він знає все до тонкощів і зробить що завгодно, аби прислужитись Емілеві. Тільки не розповідайте йому, що я вам казала. Я знаю, він хоче, щоб це був для вас сюрприз, отож, коли сам про це заговорить, удайте, ніби ви дуже здивовані й раді. Я розказала вам перша через те, що в мене виходить доладніше і я не така велемовна, як Сем. Він надто полюбляє слухати свій власний голос і часом забуває те, з чого почав, бо йому раптом спадає на думку щось інше.
— Я пам’ятатиму, — пообіцяла Мері.
— От і добре, — мовила Фіс, ніжно поплескуючи себе по пухкому животі.
Тоді перевела погляд на затоку, де Крістофери й Вандергофи грали два на два у водне поло, запекло перекидаючись величезним червоним м’ячем.
Вона рішуче підтягла свій тісний бікіні.
— Ходімо й ми до них. Пограємо три на три без будь-яких правил.
І Фіс пустилася бігти через пляж до затоки й зупинилась тільки тоді, коли хвилі захлюпотіли навколо її товстих стегон. Відчайдушно змахнувши руками, вона занурилась у воду, наче великий рожевий морж, що полює невловиму рибину.
Мері неквапливо й граціозно підвелася. Від сонця й солоної води її тіло набрало помітного бронзового поблиску. Високо тримаючи голову, вона якусь хвилю стояла так, наче молода богиня, невимовно прекрасна своєю чистою, нетлінною красою; потім повагом рушила у воду слідом за місіс Вассерман.
Того вечора Сем Вассерман повернувся з Канна десь після десятої. Майже відразу ж він одвів Мері вбік і заговорив до неї довірчим тоном.
— Лоро, — сказав він, — я маю для вас добрі новини. Завтра дехто з моїх приятелів приїде сюди з Канна й залишиться на неділю. Вони хочуть на вас подивитись. Я заклав міцні підвалини вашого майбутнього, рибонько. Ці люди мають вагу в світі кіно, і ми з вами можемо облагодити неабияке дільце.
— Дякую, Семе, — тихо мовила вона умисне здивованим тоном.
— Поводьтеся природно, будьте сама собою, — провадив він, — і ні в якому разі не говоріть з жодним із них про справи. В ділових розмовах з цими людьми потрібна гранична обережність. Покладіться на мене. Нехай я буду для них ваш імпресаріо. Ви розумієте?
— Так.
— Звичайно, вони хочуть побачити товар, перш ніж його купувати, та скоро вони глянуть на вас, моя рибонько… — Він промовисто закотив очі, тоді швидко додав: — Я беру десять відсотків з загальної суми плюс видатки. Згода?
— Ну що ж, хай так.
— Ніяких “ну що ж”. Я веду чесну гру щодо Еміля… і, само собою, щодо вас. Одна десята плюс видатки — це звичайна річ, і я відроблю своє з верхом. Та й, зрештою, що там якісь десять відсотків, коли йдеться про мільйон доларів!
