Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗
3. Господарське використання лугів.
Львівська Агротехнічна палата з кредитів Міністерства надала кредитну допомогу на освоєння меліорованих лугів у розмірі 350 000 злотих щорічно (з цього Львівське воєводство 68 %, Тернопільське воєводство 25 %, Станіславське воєводство 7 %), при цьому така допомога буде надаватись у першу чергу польському населенню.
4. Відновлення.
Ця акція у 1939/40 році охопить близько 10 000 га; оборотний фонд аграрної реформи буде доплачувати близько 50 злотих на 1 га; з угідь, які будуть відновлені, понад 60 % припадатиме на польські господарства. (…)
5. Збільшення додаткових заробітків сільського населення:
1) Міністерство соціальної опіки буде продовжувати дії, спрямовані на збільшення додаткових заробітків сільського населення, через: (…) в) врахування виключно польського сільського населення у заробітчанській сезонній еміграції (до Німеччини, Латвії і Франції);
2) Міністерство сільського господарства і аграрної реформи видасть доручення Головній Дирекції державних лісів, щоб у своїй економічній діяльності адміністрація лісів більше враховувала, ніж до цього часу, польський елемент;
3) Комісія у справах народного і домашнього промислу разом із Підкомісією надомної праці при Міністерстві промисловості і торгівлі охопить, наскільки можливо, інструкційною та інвестиційною акцією потреби народного і домашнього промислу Східної Малопольщі перш за все у тих місцевостях і в таких галузях, де може бути зайняте у більшій кількості польське сільське населення;
4) Враховуючи значні доходи сільського населення від туризму, літнього відпочинку і оздоровлення (доходи від кімнат, споживчих товарів, туристичної промисловості і т. п.), Міністерство транспорту в галузі розвитку туризму, Міністерство соціальної опіки (разом із Фондом праці) в галузі організації робітничого відпочинку, цивілізаційно-санітарних інвестицій, підготовки населення до відповідного прийому літніх туристів, курортників і т. п. будуть намагатись розвивати туристичні осередки та місцевості літнього відпочинку (особливо на Лемківщині й у Східних Карпатах), звертаючи увагу перш за все на ті з них, де проживає польське населення. (…)
V. У галузі ремесла, промисловості і торгівлі:
1)3 огляду на те, що акція, яка мала за мету зміцнення польського елементу у ремеслі, промисловості і торгівлі, не може обійтись без необхідності його підтримки на противагу до непольського елементу, посади промислових референтів у староствах будуть, як правило, займатись польськими силами, крім цього, Міністерство промисловості і торгівлі буде робити спроби у напрямку забезпечення економічного самоврядування відповідним національним складом службовців, який би давав достатні гарантії лояльності і певності, що вимагаються від запланованої акції;
2) державна і самоврядна влада видадуть розпорядження, щоб у конкурсах на роботи і державні та самоврядні поставки перш за все враховувались інтереси польських економічних сфер. На основі діючих інструкцій (…) пани міністри доручать у відповідності з § 15 проведення поставок і робіт шляхом обмежених торгів, на які повинні запрошуватись фірми і ремісничі спілки перш за все польські. На підставі § 37 закону 1, пункту 9 пп. міністри видадуть розпорядження також згідно з § 15 про надання замовлень на поставки і роботи на власний розсуд довільно в межах квот, встановлених ними, з тим щоб такого роду замовлення отримував перш за все польський елемент.
Усі поставки ремісничих виробів для потреб війська, державних і самоврядних установ на території Східної Малопольщі будуть віддаватись місцевим ремісникам, перш за все полякам, за посередництвом ремісничих організацій. Міністерство промисловості і торгівлі визначить для промислової влади списки ремісничих організацій на території Східної Малопольщі, які слід уже зараз задовольнити при надаванні за їх посередництвом робіт або поставок польським ремісникам.
3) Міністерство промисловості і торгівлі видасть інструкцію для І і II інстанцій керівництва промисловістю щодо відповідної переваги польського елементу при наданні промислових дозволів (…)
4) Для зміцнення польського елементу у закордонній торгівлі Міністерство промисловості і торгівлі-: а) у сфері імпорту вимагатиме від польських економічно-професійних організацій пропозиції вимог щодо надання солідним польським фірмам контингентів імпорту, які мають особливе значення для зміцнення польської торгівлі на території Східної Малопольщі; б) у сфері експорту буде намагатись передати деякі товари до польських експортних фірм Східної Малопольщі, також після отримання оцінки відповідних економічних організацій.
5) Міністерство промисловості і торгівлі зробить кроки, щоб усі більші промислові підприємства, які продають свої вироби на території Східної Малопольщі, віддавали свої представництва чи агенції перш за все місцевим купцям-полякам на підставі рекомендацій польських економіко-професійних організацій.
6) Міністерство промисловості і торгівлі у погодженні з львівським воєводою і Головною Радою об'єднання християнських купців будуть продовжувати акцію, спрямовану на консолідацію і активізацію польських купецьких організацій на території Східної Малопольщі, а особливо для об'єднання Купецької Конгрегації з групою купців, об'єднаних у Товариство купців і промисловців.
7) Міністерство промисловості і торгівлі значно підтримає акцію у галузі організації купецької практики для польської молоді із Східної Малопольщі.
8) Міністерство фінансів видасть доручення Дирекції Тютюнової монополії і фінансовим палатам, щоб по виникненню польських торговельних осередків, здатних до проведення торгівлі монопольними виробами, надавали цим осередкам концесії на продаж алкогольних виробів чи пункти продажу тютюнових виробів у рамках контингентів. Одночасно Міністерство фінансів влаштує ревізію наданих до цього часу концесій з метою обмеження кількості вже виданих концесій, і перш за все єврейських, а також українських, для осіб, відомих щодо антидержавної діяльності.
2. Польському купецтву і ремісникам у Східній Малопольщі буде надана така кредитна допомога: (…)
VI. У галузі кооперації: (…)
3) польська кооперація на селі повинна звертатись також до лояльно налаштованого щодо держави українсько-руського елементу, але зберігаючи стан, коли важелі прийняття рішень знаходяться у польських руках. (…)
Г. У галузі засобів, спрямованих на структурні національні зміни Східної Малопольщі.
І. Сільське осадництво.
1. Парцеляційно-осаднича акція буде ґрунтуватись на таких принципах:
1) для використання залишкового запасу землі з метою кількісного збільшення польського елементу буде збережена існуюча впродовж кількох років дисципліна приватної парцеляції, яка запобігає переходу землі у непольські руки;
2) з існуючого запасу землі значна частина буде призначена на нові колонії, які будуть займатись перш за все польським елементом у західних повітах Львівського воєводства; місцеве українсько-руське населення буде заселятись лише в такій кількості, щоб не викликати переконання у неможливості взагалі отримання землі цим населенням під осадництво; з цих самих міркувань належить протидіяти поширенню серед польського суспільства гасла: «Ані п'яді землі українцям!»;
3) запас землі, який не використовується для осадництва, буде призначений для доповнення місцевих господарств з тим, що загальна кількість землі, призначеної на парцеляцію, повинна потрапити у польські руки в розмірі 80 %, решту отримає українсько-руське населення;
4) створення нових польських осад повинно бути зосереджено у місцях, особливо важливих для оборони держави, і там, де кількісне зміцнення польського елементу може йому дати перевагу над непольським елементом і в кожному разі захистити його від небезпеки рутенізації;
5) осадники об'єднані у Малопольський Союз осадників, який становить нині складову частину Львівського Сільськогосподарського товариства, організаційно самостійний у проведенні культурно-освітньої роботи, наданні допомоги при навчанні дітей осадників і представленні інтересів осадників цього терену; повітові і воєводські союзи Малопольського Союзу осадників будуть належати, як спеціальні союзи, до загальних аграрних організацій, причому господарські роботи осадники будуть проводити в загальноаграрних організаціях;
