Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович (лучшие книги читать онлайн бесплатно без регистрации .TXT) 📗
– А чи не краще, шановне товариство, йому доточити ноги, адже такий рідкісний експонат треба в музеї тримати, щоб ним всі жінки любувались.
ЯКІ ГУБИ СТАРШІ?
Професор медінститута запитує студентку:
– Скажіть, будь-ласка. які губи старші, нижні чи верхні?
Студентка подумала і відповіла:
– Верхні.
– А чому ви так думаєте?
– А тому, що у верхніх є зуби, а в нижніх нема. Друге, верхні губи з бородою, а в нижніх бороди нема. І третє, верхні губи ще тільки вчора соску смоктали...
ВІВЦЯ І БАРАНИ
Вівця зробила аборт. Лось подарував їй шубу. Вовк подарував лівчик /він у цьому мав досвід/. Ведмідь подарував килим. Баран подарував квіти «сірень», бо думав, що у жінки мігрень.
Мораль цеї байки така:
– Є ще й досі на світі такі барани, що дарують квіти в день аборта для жони.
ХІБА ТРИ ГРИВНІ ГРОШІ?
Запитує подруга в подруги:
– Валю, ти Миколі віддалась по любові, чи за гроші?
– Ай, Катерино, ти хоч не смійся. Хіба три... гривні гроші?
10.10.1980 р.
МИ З ТІМУРОВСЬКОЇ КОМАНДИ
Йде бабуся, а назустріч хлопчики – піонери:
– А ну, бабусю, знімай штани.
– Та що ж ви, шиночки, хіба вам не хватає молоденьких?
– Знімай!– тобі говорять.
Діватися було нікуди, зняла бабуся штани, зігнулась, стала і жде. А вони до неї:
– А тепер, бабусю, на тобі нові штани, а старі викинь. Ми з Тімуровської команди.
НАВІЩО ТОДІ ЖИТИ?
Приймають одного кандидата в члени партії і запитують:
– Ви п’єте?
– П’ю.
– Але ж ви знаєте, що партійним неможна.
– Покину.
– А палите?
– Палю.
– Але ж у партії не можна.
– Перестану.
– Жінок любите?
– Люблю.
– Але ж партійним заборонено,– відповів парторг. І тут же задає ще одне питання.– А якщо вам накажуть померти за Батьківщину?
– Зроблю це з задоволенням.
Парторг подивився на хлопця з подивом, похитав головою і говорить:– Ви впевнені в тому, що говорите?
– Звісно А ви ще й вагаєтесь?
– Цікаво, чому?
– Бо якщо не пити, не палити, не любити, то ж нахрена його і жити?
ЗОЛОТА РИБКА І ДВА СУСІДИ
Пішли якось два сусіди, які вічно ворогували між собою, на рибалку. Посідали, закинули вудочки і один що не закине вудочку – так і рибка, а другий як не старається – а ні жодної. Аж раптом витягує золоту. Рибка проситься:
– Відпусти ти мене, добрий чоловіче, а я тобі за те виконаю любі твої три бажання.
– Ні,– вперся чоловік рогом,– не відпущу і баста.
Уже і сусід почав умовляти сусіда, щоб той змилувався над рибкою і відпустив, але все марно.
– Я тобі,– сказав сусід,– своїх три рибки дам – тільки відпусти ти її. Одним словом, умовили чоловіка і той, нарешті, відпустив. А коли рибка відпливла від берега, то говорить:
– А тепер, за те, що ви мене відпустили – я виконаю три ваші бажання, але одному – два, а другому тільки одне. Так, яке твоє бажання, – до того що спіймав?
– Ага, якщо я скажу, що хочу «Волгу», то мені буде одна, а йому – дві,– думає сусід. А хрена він не хоче – подумав про себе чоловік і голосно зареготів:
– Зроби так, щоб у мене лишилось одне яйце… Ходить і радується, що в сусіда не буде ні жодного. От як буває, коли в людей розуму бракує і перемагає чорна заздрість замість доброти.
Пам’ятайте про це, пани добродії, бо чорна заздрість розїдає душу, як іржа залізо, губить нашу Україну, позорить нашу націю, а людей робить ворогами. І про це ніколи не забувайте, бо сила нації в її солідарності, в її взаємоповазі.
ТРИ ПЕНСІОНЕРИ
Якось зустрілись три давніх приятелі і перший з них говорить:
– Ось скоро Новий рік. Давайте по старій традиції зустрінемо його в мене. Я приготую бутерброди і дещо до них.
– Добре!– сказав другий,– а я приведу дівчаток... як в старі добрі часи.
– Ну що ж,– сказав третій. – В такому випадку я приведу хлопчиків.
ЩОБ НЕ КАРКАЛА
Ворона тримала сир, аж прийшла Лисиця і хвалиться:
– А я в партію поступила.
Ворона в цей час каркнула і сир випав. Лисиця схопила той сир і до Ворони:
– Ото будеш знать, як на партію каркать.
А МИ ЩЕ БАЛУЄМОСЬ...
Зустрілись якось старі приятелі і один до одного:
– Ну і як, Миколо, ти ще з своєю... балуєшся?
– Ні.
– А ти?
– А я балуюсь.
– І як же ти балуєшся?
– Дуже просто. Полягаєм. А ранком, як просипаємось, а в хаті холодно, то жінка бере і піднімає мій кінець, а потім відпускає.
Якщо впаде на мою сторону – то я іду грубку топити, а якщо на її сторону – то вона іде грубку топити.
БАГАТОЖОНСТВО
Якось в Союз по обміну досвідом прибув один іноземець.
Парторг повів його на виробництво, познайомив з виробничим процесом, а потім запросив до себе в гості. Дома, крім господаря, не було нікого і іноземець запитує:
– Скажіть, будь– ласка, Петре, а хто вам прибирає квартиру?
– Жінка.
– А хто дітей виховує?
– Жінка.
– А хто ж це вам приготував такий смачний обід?
– Жінка.
Тут якраз з роботи і жінка прийшла. Петро до іноземця:
– Знайомтесь, Джоне, моя дружина з роботи прийшла.
– А де решта дружин?
– Яка решта? В мене одна дружина.
– Одна і це все встигає?А я думав, що у вас багатожонство.
1.6.1980 р.
ПРО БОЖЕВІЛЬНИХ
В будинок для божевільних /по простому – дурдом/, прибула група лікарів – експертів, щоб комісувати тих хворих, які подають надію на виздоровлення, тобто – порозумнішали. Ідуть вони та й ідуть, аж дивляться, як один хотів попісять з п’ятого поверху, а коли помітив делегацію, як тут же почав утікать. Ну думають – цей, певно, порозумнішав і всі пішли за ним. Догнали. Питають:
– Чому ти втік і не став пісять?
– Еге, нема дурних. Щоб за струю мене з п’ятого поверху стягнули.
Ідуть далі, аж дивляться, один з басейна за чуприну тягне другого. Ну, думають,– цей явно порозумнішав. Приходять, дивляться, аж той другий, якого він витяг з бассейна – уже вісить на крючку.
– Це ти його на крючку підвісив?– питають того, що порозумнішав.
– Я.
– А навіщо?
– Щоб висох.
Ідуть далі, аж дивляться, стоять два здоровані, а третій сидить. І один з тих що стоїть, держить над головою сидячого – цвях, а третій приготовився кувалдою забить той цв’ях сидячому у голову. Але, як тільки той, що тримає кувалду – розмахнеться, як той що тримає цвяха – руку забирає. Ну, думають, цей уже справді порозумнішав. Приходять. Запитують:
– Чому ви забрали руку з цвяхом, як той розмахнувся кувалдою?
– А раптом він промахнеться і вліпить мене кувалдою по руці.
Роздосадована медкомісія так і пішла ні з чим. Підійшли ще до одного божевільного, що сидів біля грубки і запитують:
– Ну от скажи, Сидоров, якби ми тебе комісували, тобто, виписали додому, щоб ти робив?
– Женився б.
О, цей, мабуть, порозумнішав і запитують далі:
– Ну, а якби женився, то щоб потім робив?
– А потім я б з жінкою ліг спати.
– Молодець, ну а далі щоб ти з нею робив?
– Зняв би з неї труси.
– Це ж геніально, а далі що?
– А далі я б з трусів повитягував гуми і ними гонив би мух, щоб спати не заважали.
НУ ФРАЄР!
Один чоловік вирішив розлучитись з дружиною. Йде суд.
Суддя й запитує в чоловіка:
– Пане Сушицький, розкажіть, чому ви вирішили розлучитись із своєю дружиною?
– Бо вона мене не влаштовує.
Із зали голоси:
– О, фраєр! Ви тільки подивіться на нього! Всю Дарницю влаштовує, а його,– бачите,– ні!