Повісті та оповідання, драматичні твори - Квитка-Основьяненко Григорий Федорович (книги онлайн без регистрации полностью TXT) 📗
З і н с ь к е щеня — невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі; сліпець Зовиця — сестра чоловіка Золотий (злотий) — на Правобережній Україні місцева назва монети вартістю 15 копійок.
І д і ж е — де ї ж е — які, що
І о р д а н — назва церковного свята (19 січня) на пам’ять євангельської легеиди про хрещення Ісуса Христа; місце на річці, де в цей день святять воду
Кабака — тютюн К а б а т й р к а — табакерка К а в а л е р і я —- 'і ут: орден К а в’я р — солона риб’яча ікра Калавур — варта, сторожа Каламайка — цупка, густа льняна тканина Каламар — чорнильниця Калган — трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною К а р в а т к а — кухоль Кармазин — старовинне дороге темно-червоне сукно Картацький — картатий, із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг) Кварта — міра трохи більша за літр; кухоль Ке (для оди.), кете (для ми.) — уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись К и б а л к а — старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця Кинути руду — пустити кров К и т а й к а—первісно—густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії К л а д і — вантаж Клечальна неділя — неділя иа зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням — зеленими гілками Книш — вид білого хліба з загорнутими всередину краями
Кобилка — грудна кістка в птахів'
Ковінька — палиця з загнутим кінцем Коєгождо — кожний К о з и р - д і в к а—смілива, спритна, гостра на язик дівчина Колезький асесор — в дореволюційній Росії — цивільний чин восьмого класу за табелем про ранги К о л й к о — скільки-небудь Колода — дерев’яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому Комісар — в XVIII — на початку XX ст. в Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав Компот — перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат Копа — п’ятдесят копійок Кораблик — очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен Коренити — ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти Корогва — прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу Костйти — дуже лаяти Кострубонько (коструб) — весняна танкова гра дівчат; в східнослов’янській міфології — втілення весни, родючості Коцарювати — виготовляти та продавати килими (коци) Красна бумажка — десять карбованців Крёймах — гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри
Крилас — у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря Куликати — пити (горілку, вино тощо)
К у н а — залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку ланки, караючи її за порушення правил пристойності Кунпанія — компанія Кунтуш — верхній розпашний
чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI—XVIII ст.
Купно — разом К у х в а — бочка; глек
Лабети — міцні великі руки;
лапи; пастка Лебедаха — бідолаха Лепорт — рапорт Лепський — гарний Л й п и н а — тріски Личман — пастух овець Ліпо єсть — годиться, варто Лоск — тут: безладдя Лоском лежати — бути неприбраним, неупораним Л отбки — канали на водяному млині, греблі, якими тече вода Лунь — хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір’ям у самців Люстриновий — пошитий з люстрину — вовняної чи напів-вовняної тканини з глянцем Л ю ш її я — дерев’яна деталь, яка з’єднує вісь воза з полудрабком
Л я д в і ї — стегна Ляхівка — вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках
Мазниця — посуд для дьогтю Макортеть — макітра М а к о т р у с—час збирання маку. Мандрйка — виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; сирник
Мандрьоха — бродяга, повія Мари — ноші для перенесення мерців
Маслосвятіє (маслосвяття) — церковний обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи вмираючого
Масниця — давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо) Машталір — візник Меделян — собака меделянської породи М е с к — мул; виродок Метелиця — народний танець, виконуваний у швидкому темпі
Миколу звалйти—дуже смішити
Милодан — коханий Мильний — темно-сірий М и н ь к й (минь) — прісноводна хижа риба родини тріскових М о й к а — кустарне підприємство, на якому промивалась овеча вовна
Моревий — пошитий з дорогої шовкової тканини з полиском Моркву скромадити — сварити когось Мотовйло — пристосування для змотування пряжі Мочула — рогожа з волокна молодої липи М я — мене
М’я с н й ц і — певний період часу після зимового посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м’ясну їжу, одружуватися тощо
Наголо — тут: зовсім, цілком;
поголовно Найбмщик — підставний рекрут, найманий за кого-небудь. Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав’язували поверх очіпка голову заміжньої жінки На руку ковінька — цього тільки й треба Невпустйтельио — з небезпекою втратити Н ё г л і — ніж, щоб, однак Недоїмка — ие сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість Ие до ш м й г и — не до ладу Нехвалйт — перекручено від інвалід
Носат к а — посудина з носиком, що своєю формою нагадує чайник
Обаваніє — очарування, заклинання, заговорювання
О б а ч е — крім
Обозний — виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII— XVIII ст.
Обпатрювати — дбати про чистоту, охайність
Оброть — вуздечка без вудил для прив’язування коня О в а м о — у той бік О д н о р а л — генерал Окселентувати — вторувати, підспівувати
О л е — горе; ох
О т т б л і — звідки Очіпок — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся
П а к п — знову, ще Палатськпй — дрібний чиновник казенної або судової палати
Палестина -- тут: батьківщина, рідні, домашні місця Палявйй — перекручено від польовий, стройовий Панахйда — церковна служба по померлому Папуша — в’язка тютюнового листя
П а р л а ц і я — прочуханка П а р л о — пара в лазні; прочуханка; биття Парсуна — обличчя; портрет Пасерб — пасинок П а т й к а — поганий кінь Патрувати (пантрувати) — доглядати, дбати про когось Паче — більше Пеня — напасть, біда, даремне обвинувачення Перезва — у дореволюційні часи — частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого П ё р ш і п я т і н к и — 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву Петрівка — піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) — Петровим днем П е щ — піч
Пилйпівка — різдвяний піст П й н х в а — груба витівка, під час якої вдувають через папе-
рову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза П и с а н н я — твір церковного змісту
Письмоводитель — службовець, обов’язком якого було ведення канцелярських справ; діловод
Півчварта — три з половиною Підбрехач — другий сват, який під час сватання допомагає першому свату П і д і с к — залізна пластина під вісь
Підтичка — тут: латка Підтовкачка — той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку вони пили, виливалася назад у діжку Підстароста — помічник старости
П і н м а — хлібна горілка П і її я з і — гроші Пістряк — прищ Пічкур — грубник, той, що палить у печах Плахта — жіночий одяг тину спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
Повитчик — служитель канцелярії, який відав діловодством у суді Повірений — тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням
