Імена твої, Україно - Корсак Иван Феодосеевич "Korsak" (книги читать бесплатно без регистрации TXT) 📗

Language=E&Parl=37&Ses=2#1

Hon. A. Raynell Andreychuk

«Ramon Hnatyshyn’s father was the first senator of Ukrainian heritage, appointed

by the Right Honourable John Diefenbaker. His mother, Helen, contributed greatly to the

acceleration of rights and opportunities for women through her varied associations and

organizations, including the United Nations Organization.

With that parental background, Mr. Hnatyshyn was quickly committed to a life of

excellence in his profession and to public service, something which he did throughout

his life. In his years of practice in Saskatoon, he was involved in many institutions and

organizations, including many Ukrainian organizations».

[118] А. Райнел Андрейчук

«Батько Рамона Гнатишина був першим сенатором українського походження,

призначеним Високоповажним Джоном Діфенбакером. Його мати Хелен через

різні асоціації та організації, в тім числі й Організацію Об’єднаних Націй, зробила

великий внесок у розширення прав та можливостей для жінок.

З таким батьківським походженням пан Гнатишин присвятив себе життю, яке

відрізнялося у його професії та в громадській діяльності – це було те, що він робив

протягом життя. Під час роботи в Саскатуні він був членом багатьох інституцій та

організацій, включаючи багато українських організацій».

[119] http://www.artukraine.com/historical/hnatyshyn.htm

«He was born Ramon John Hnatyshyn, but everybody called him Ray. His grandparents

had been illiterate immigrant farmers, one of many Ukrainian families that settled on the

Canadian prairies in the 19th century. «One of his proudest moments, he once said, was

to return to his ancestral homeland as governor-general after Ukraine won independence

when the Soviet Union collapsed».

By JEFF SALLOTGlobe and Mail Toronto, CANADA Thursday, December 19,

2002 – Page A3.

[119] «Його після народження нарекли Рамоном Джоном Гнатишиним, але всі

називали його Реєм. Його дід та баба були неосвіченими емігрантами-фармерами,

однією із багатьох українських сімей, які оселилися в канадських преріях у ХІХ

столітті. За його словами, одним із тих моментів, якими він пишається, було

повернення до батьківщини його предків, коли був генерал-губернатором, в час,

коли Україна після розпаду Радянського союзу отримала Незалежність»

Уривок зі статті Джефа Саллота, Глоуб енд Мейл, Торонто, Канада,

Четвер, 19 лютого 2002 р. – С. A3.

298298

[120] http://www.encyclopedia.com/doc/1G1-13687844.html

A worldly perspective. (Global ReLeaf International) (American Forests Today)

From: American Forests | Date: 1/1/1993 | Author: Rice, Doyle S.

«In September, the governor general of Canada, Ramon Hnatyshyn, paid a visit to

Ukraine. It was Hnatyshyn’s first official visit to his ancestral homeland, and while there

he planted an oak tree. His wife, Herda, planted a Canadian maple. Attending the ceremony

were Kyiv’s mayor, Ivan Saliy, and Lev Lukianenko, the Ukrainian ambassador to Canada.

Lukianenko, who had been imprisoned for 15 years under the Brezhnev regime for his

outspoken views on Ukrainian independence, planted a viburnum tree, long the symbol of

an independent Ukraine.

The event received extensive news coverage and publicity for the Ecocentre. On

November 1, Ecocentre staff, schoolchildren, and volunteers planted 1,000 trees on the

banks of the Rubizh River near Kyiv».

[120] Земна перспектива (Глобал РіЛиф Інтернешнл) (Ліси Америки

сьогодні). Із: Американські ліси, Дата: 1 січня 1993 року, Автор: Дойль С. Ріс

«У вересні Високоповажний Рамон Гнатишин здійснив візит в Україну. Це був

перший офіційний візит Гнатишина на батьківщину його предків, і під час візиту

він посадив дуба, його дружина Герда посадила канадський клен. Серед тих, хто

відвідав церемонію, були мер Києва Іван Салій та Левко Лук’яненко, український

посол в Канаді. Лук’яненко, який під час режиму Брєжнєва був 15 років ув’язнений за

відверті погляди щодо незалежності України, посадив калину – символ незалежності

України.

Ця подія отримала широкий розголос та рекламу для Екоцентру. 1 листопада

робочий колектив Екоцентру, школярі та волонтери посадили 1 000 дерев біля Києва

на березі річки Рубіж».

***

Сказане Рамоном Гнатишиним перед українськими парламентарями я переніс

дослівно зі стенограми Верховної Ради. Однак цього, звісно, замало, то ж узявся

телефонувати у буковинські Вашківці, звідки ще немовлям простелилися у далекі

світи дороги його діда. Слухавку підняв учитель історії.

– Чи це ті Вашківці, звідки родина Гнатишинів? – перепитав для певності, бо ж

у Чернівецькій області таку назву мають два населені пункти.

– Так, це ті, – відказав педагог.

– А може, ви маєте якісь матеріали про славетного земляка, про його перебування

тут?

– Та нема чогось такого... Він як був, то не в нашу школу заходив, в іншу, у

Вашківцях же два середніх заклади.

Я сторопів від учителевого тону, скидалося, що з Вашківців вийшов хіба з

добрий десяток різних там президентів та генерал-губернаторів, подумаєш, що ж

тут такого...

Від нас і надалі відбиратимуть імена та рідну історію, допоки ота андерсенівська

скалка льоду байдужості стирчатиме в нашому серці. Та, на щастя, крізь мліч століть,

крізь ядучі минулі заборонно-цензорські тумани повертаються нарешті ці імена,

299

відкривається малознане і зовсім невідане. Є там прекрасні сторінки, є й полинногіркі,

є сповнені величі духу, є на ницості густо замішані.

Але якими вони б не були – то наші сторінки.

Автор висловлює щиру вдячність за допомогу в перекладі

першоджерел Ігорю Кузьмичу, Вікторії Жуковській,

Мирославі Супрунюк, Ларисі Ніжегородцевій-Кириченко,

Оксані Пікуль, Наталії Денисюк

Відгуки про книгу та пропозиції авторові

прохання надсилати на електронну адресу:

[email protected]

Літературно-художнє видання

Серія «Пантеон»

Серію засновано 2006 року

Іван Феодосійович КОРСАК

Імена твої, Україно

Художньо-документальні оповідання

Редактор Петро Коробчук

Художній редактор Володимир Камінський

Комп’ютерна верстка Володимира Камінського

Здано до набору 25.07.2006. Підписано до друку 11.09.2006.

Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Baltica.

Ум. друк. арк. 15,60. Обл.-вид. арк. 12,50.

Наклад 1500 прим.

Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня»

п/с-9, м. Луцьк-21, 43021

тел.: 8-050-2950250

[email protected]

Свідоцтво Державного комітету телебачення і радіомовлення України