Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Разное » Українські традиції - Ковалевський О. В. (читать книги полностью без сокращений txt) 📗

Українські традиції - Ковалевський О. В. (читать книги полностью без сокращений txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Українські традиції - Ковалевський О. В. (читать книги полностью без сокращений txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

Як умру, то поховайте

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
(Двічі)
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
(Двічі)
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
(Двічі)
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
(Двічі)
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Реве та стогне Дніпр широкий

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
(Двічі)
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
(Двічі)
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
(Двічі)
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Повій, вітре, на Вкраїну

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
(Двічі)
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі.
Між горами там долина,
В тій долині єсть хатина,
(Двічі)
В тій хатині дівчинонька,
Дівчинонька-голубонька.
Повій, вітре, тишком-нишком
Над рум'яним, білим личком,
(Двічі)
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила, подивися!
Чи спить мила, чи збудилась,
Спитай її, з ким любилась,
(Двічі)
З ким любилась і кохалась,
І кохати присягалась.
Як заб'ється в ній серденько,
Як зітхне вона тяженько,
(Двічі)
Як заплачуть карі очі, —
Вертай, вітре, опівночі.
А як мене позабула
І другого пригорнула,
(Двічі)
То розвійся край долини,
Не вертайся з України!..

Частина п'ята

«Та встане з него свята землиця…»

Ґрунтовна, насичена цікавими спостереженнями й фактами праця Артура Ярещенка «Етнографічні особливості України» включає в себе народні календар, гороскоп, прогностик, сонник, досліджує українську демонологію, традиційні народні ремесла, архітектуру, медицину, кулінарію, символіку, показує широкий спектр духовно-культурних традицій, що передавалися з покоління в покоління і збереглися до наших днів.

В Україні – перехресті Заходу і Сходу Європи – зустрілись, за словами Іоанна Павла II, «дві великі християнські традиції, візантійська і латинська, і обидві знайшли сприятливе прийняття». Вони щедро зросили моральне, духовне і суспільне коріння нашої вітчизни.

Культура сучасного українця немислима без знання основних релігійних засад, церковних свят, без надбання тяжким трудом душі правдиво рятівної віри. Опис змісту свят Православної церкви, витяги з греко-католицького катихизму, де представлено молитви на щодень та зразки іспиту совісті християнина, мають пізнавальний, інтелектуально-емоційний та виховний заряд, несуть світло високої духовності.

Артур Ярещенко

Етнографічні особливості України

Присвячується незабутній

Надії Олексіївні Батюк

Народний календар

Вірування українців язичницької доби були тісно пов'язані з явищами природи, найперше з тими, від яких залежав урожай, а отже, і добробут людей. Досягнення ж наших предків в астрономії та космогонії, поєднуючись із циклом сільско-господарських робіт, доповнюючись багаторічними народними спостереженнями, складають календар астрального культу.

З періодами сонячної активності пов'язані хліборобські роботи, а рух Сонця по зодіаку (час його проходження через певні сузір'я відповідно скалендаризований) обумовлює комплекс свят, які у видозміненому вигляді дійшли до наших днів.

Стародавній культ Місяця був витіснений культом Сонця – головним із тріади світил: Сонце, Місяць, Зорі, причому ця тріада розумілась як триєдиний вияв небесного вогню Цура (Сура) – стихії, що разом з водою була першоосновою створення світу. Поклоніння богам, яких символізували небесні світила та вода, як залишки язичницької обрядності у календарних обрядах збереглись фрагментарно.

Слід зазначити, що християнська релігія не змогла змінити чіткої системи свят астрального культу, яка складалась протягом тисячоліть, вона дала лише нові назви цим святам та наповнила їх відповідними християнськими змістами, прийнявши давні ритуали і традиції.

Відповідно до кількості сузір'їв, через які проходило сонце за рік, було 12 основних свят. Особливими вважались ті сузір'я, через які проходило Сонце за цикл сільськогосподарських робіт, їх було 7 (звідси і магічність цього числа). Час проходження головного світила через зодіакальні сузір'я в уяві наших предків пов'язувався із якимось особливим образом Сонця. Зрозуміло, що ці образи були близькими до життя людини: народження, юність, одруження, змужніння, старість тощо, адже до реалій життя примірялись усі явища природи. Отже, маючи різні образи, Сонце мало і різні назви: Сонце весняного рівнодення – Сонце періоду змужніння – символізувало бога Ярила; вогняне Сонце літнього сонцестояння – бога Семиярила, або Сімаргла; свято одруження Семиярила з богинею води Даною відбувалось в ніч на Івана Купала; Сонце осіннього рівнодення символізувало бога Світовида; бог зимового сонцестояння – Коляда. [365]

Відповідно до початку і закінчення робіт у полі відзначався початок року, а оскільки язичницький рік складався із двох циклів: весняно-літнього й осінньо-зимового, – то й початок року святкувався двічі: у пору весняного рівнодення (21 березня) та осіннього (23 вересня). Традиція відзначати початок Нового року 1 січня – пізня, привнесена реформами Петра І.

За часом сучасне новоріччя збігається із прадавнім святом слов'ян різдвом Всесвіту – народженням небесних світил Сонця, Місяця і богині води Дани. Не порушаючи сучасної традиції, почнемо розглядати календаря народних свят саме із зимового циклу.

вернуться

365

Матеріали, використані в праці: «Етнографічні особливості України», збиралися в 1960—1970 pp. фольклорно-топонімічними експедиціями Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С Сковороди, керованими А. П. Ярещенком та Н. О. Батюк. Публікується вперше (прим, упорядника).

Перейти на страницу:

Ковалевський О. В. читать все книги автора по порядку

Ковалевський О. В. - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Українські традиції отзывы

Отзывы читателей о книге Українські традиції, автор: Ковалевський О. В.. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*