Третя карта - Семенов Юлиан Семенович (читаемые книги читать TXT) 📗
Потім тов. Лозовський відповів на поставлені іноземними журналістами запитання.
Один з іноземних журналістів запитав: чому ТАРС повідомило недавно, що Німеччина виконує свої зобов'язання за договором з СРСР, коли весь світ знав, що Німеччина готується до війни.
На це була така відповідь:
— У світлі останніх подій політика Радянського уряду ясна. Радянський уряд робив усе для того, щоб зберегти і забезпечити договір між СРСР і Німеччиною. Заява ТАРС була спробою змусити Німеччину сказати, виконує вона договір чи ні. Як відомо, цей документ ТАРС не було опубліковано в Німеччині, ні в її васальних державах. Таким чином, сам німецький уряд, не опублікувавши повідомлення, яке свідчило, що він виконує договір, показав, що він не бажає цей договір виконувати. Цей крок Радянського уряду дав змогу виявити справжню позицію Німеччини. Своїми віроломними діями німецький уряд показав, що він вносить свої «поправки» у міжнародне право та що він укладає договори про ненапад для того, щоб, підготувавшись, несподівано напасти на другу «високу договірну сторону».
Іноземні кореспонденти звернулися до тов. Лозовського з проханням про ширшу інформацію, пов'язану з воєнними операціями.
Лозовський відповів:
— Ви, панове, заявляєте, що Німеччина наводнює світ своєю інформацією. Ви знаєте також, що ця інформація від початку до кінця брехлива. А ми вигадувати й каверзувати не хочемо. Ми повідомляємо тільки те, що перевірено. Інформація іноді запізнюється через те, що доводиться перевіряти факти.
Далі, відповідаючи на запитання про долю членів радянського посольства у Німеччині та німецького посольства в СРСР, тов. Лозовський зазначив, що відбуваються переговори про обмін персоналом посольств.
Цим питанням займаються в Москві — місія Болгарії, яка взяла на себе представництво німецьких інтересів у СРСР, і місія Швеції, що представляє інтереси СРСР у Німеччині.
Після обміну думками щодо одержання повідомлень Радянського Інформбюро про воєнні події та про порядок роботи прес-конференції тов. Лозовський закрив першу прес-конференцію».
З ДИРЕКТИВИ РАДНАРКОМУ СРСР І ЦК ВКП(Б) ПАРТІЙНИМ І РАДЯНСЬКИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ ПРИФРОНТОВИХ ОБЛАСТЕЙ
про мобілізацію всіх сил і засобів на розгром німецьких загарбників
29 червня 1941 р.
Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз триває. Метою цього нападу є знищення радянського ладу, загарбання радянських земель, поневолення народів Радянського Союзу, пограбування нашої країни, загарбання нашого хліба, нафти, відновлення влади поміщиків та капіталістів. Ворог уже вдерся на радянську землю, захопив більшу частину Литви з містами Каунас і Вільнюс, захопив частину Латвії, Брестську, Білостоцьку, Віленську області Радянської Білорусії та кілька районів Західної України.
… Не зважаючи на серйозну загрозу, що створилася для нашої країни, деякі партійні, радянські, профспілкові й комсомольські організації та їхні керівники і досі не збагнули значення цієї загрози, живуть добродушно — мирними настроями і не розуміють, що війна різко змінила становище, що наша Батьківщина опинилася у страшенній небезпеці і що ми повинні швидко й рішуче перебудувати всю свою роботу на воєнний лад.
Раднарком СРСР та ЦКВКП(б) зобов'язують усі партійні, радянські, профспілкові й комсомольські організації покласти край добродушності та безтурботності й мобілізувати всі сили народу для розгрому ворога, для нещадної розправи з ордами німецького фашизму, що напав на нас.
Раднарком Союзу PCP та ЦК ВКП(б) вимагають од вас:
1) У нещадній боротьбі з ворогом відстоювати кожну п'ядь радянської землі, битися до останньої краплі крові за наші міста й села, виявляти сміливість, ініціативу й кмітливість, властиві для нашого народу.
2) Організувати всебічну допомогу діючій армії, забезпечити організоване проведення мобілізації запасних, забезпечити постачання армії всім необхідним, швидке просування транспортів з військами й військовими вантажами, широку допомогу пораненим, виділяючи під госпіталі лікарні, школи, клуби, установи.
3) Зміцнити тил Червоної Армії, підпорядкувавши інтересам фронту усю свою діяльність, забезпечити посилену роботу всіх підприємств, роз'яснювати трудящим їхні обов'язки й ситуацію, що створилася, організувати охорону заводів, електростанцій, мостів, телефонного й телеграфного зв’язку, організувати нещадну боротьбу із всілякими дезорганізаторами тилу, дезертирами, панікерами, поширювачами чуток, знищувати шпигунів, диверсантів, ворожих парашутистів, швидко в усьому цьому сприяючи винищувальним батальйонам. Усі комуністи повинні знати, що ворог підступний, хитрий, досвідчений в обдурюванні й поширенні брехливих чуток, враховувати все це у своїй роботі й не піддаватися на провокації.
4) При вимушеному відході частин Червоної Армії відправляти рухомий залізничний транспорт, не залишати ворогові жодного паровоза, жодного вагона, ні кілограма Хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні виганяти худобу, хліб здавати на збереження державним органам для вивезення його в тилові райони. Усе цінне майно, в тому числі кольорові метали, хліб і пальне, яке не можна вивезти, має бути повністю знищене.
5) У захоплених ворогом районах створювати партизанські загони та диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії, для повсюдного розпалювання партизанської війни, для висадження в повітря мостів, доріг, виведення з ладу телефонного й телеграфного зв'язку, підпалу складів і т. Ін. Створювати у захоплених районах нестерпні для ворога та всіх його пособників умови, переслідувати й знищувати їх на кожному кроці, зривати всі їхні заходи.
6) Негайно віддавати під суд військового трибуналу всіх тих, хто своїм панікерством і боягузтвом перешкоджає справі оборони, не зважаючи на особи.
ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР, ЦК ВКП(Б) І РАДНАРКОМУ СРСР ПРО СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ОБОРОНИ
30 червня 1941 р.
Президія Верховної Ради СРСР, Центральний Комітет ВКП(б) і Рада Народних Комісарів СРСР у зв'язку з надзвичайним становищем, яке створилося, та з метою швидкої мобілізації усіх сил народів СРСР для проведення відсічі ворогові, який віроломно напав на нашу Батьківщину, визнали за необхідне створити Державний Комітет Оборони під головуванням т. Сталіна Й. В.
У руках Державного Комітету Оборони буде зосереджена вся повнота влади у державі. Всі громадяни і всі партійні, радянські, комсомольські та військові органи зобов'язані неухильно виконувати рішення й розпорядження Державного Комітету Оборони.
Світ реагував на агресію Гітлера негайно й однозначно; звичайно, йдеться про той світ, який не був підвладний нацизмові.
Уїнстон Черчілль:
— Я бачу… сіру, вимуштрувану, слухняну масу жорстокої гуннської солдатні, що насувається, неначе хмари повзучої сарани. Я бачу в небі німецькі бомбардувальники й винищувачі з незагоєними ще рубцями від ран, заподіяних англійцями, які раділи з того, що вони знайшли, як їм здається, легшу і надійнішу здобич.
За всім цим галасом, і громом я бачу купку злочинців, які планують, організовують і накликають на людство цю лавину нещасть…
Кожна людина чи держава, які йдуть із Гітлером, — наші вороги… Така наша політика, така наша заява. Звідси випливає, що ми допоможемо Росії і російському народові усім, чим зможемо.
… Він (Гітлер) хоче знищити російську державу тому, що в разі успіху сподівається відкликати зі Сходу головні сили своєї армії і авіації та кинути на наш острів…
Його вторгнення у Росію — це лише прелюдія до спроби вторгнення на Британські острови. Франклін Делано Рузвельт:
— Американський народ почуває відразу до збройної агресії. Він зв'язаний з російським народом міцними узами історичної дружби, отож цілком природно, що він із співчуттям і захопленням стежить за мужньою боротьбою, яку провадить зараз російський народ з метою самооборони.
