Час великої гри. Фантоми 2079 року - Щербак Юрий Николаевич (книги онлайн полностью txt) 📗
1. Клуб Локарно домігся офіційного непроголошення Третьої світової війни (2066-2076), що стало видатною політико–дипломатичною подією XXI століття, новим етапом розвитку т. зв, культури миру. Завдяки рішенням Клубу Локарно війна, що втягнула в свою орбіту 127 країн з населенням 6мільярдів людей і, безперечно, за своїм характером і кількістю жертв є світовою, за згодою воюючих сторін вважається фрагментарно–регіональним конфліктом, який заторкує лише(!) європейський, центральноазійський, каспійсько–кавказький, американський, східноазійський, близькосхідний та африканський сектори. Це рішення дозволило зберегти, хоч і в урізаному вигляді, глобальні фінансово–торговельні операції та економічні відносини між державами, прямо чи опосередковано втягнутими в світовий конфлікт. В результаті війни провідні ТНК світу (50 компаній), які мають представництво в Клубі Локарно, не тільки зберегли обсяг своїх прибутків, але й значно збільшили його, передовсім за рахунок продажу зброї, спеціального обладнання, медикаментів, засобів зв'язку.
2. Клуб Локарно, рятуючи Конфедерацію держав Північної Америки від неминучого фінансового банкрутства, тотального де–фолту і політичного краху, ініціював і успішно провів операцію з переходу від долара до нової міжнародної грошової одиниці ГЛОБО (2055 р), що значно послабило фінансові позиції Піднебесної народно–демократичної імперії та Чорної Орди.
3. Клуб Локарно ініціював і домігся створення Організації глобальної безпеки (2060 p.), куди увійшли, крім Конфедерації держав Північної Америки та країн Європи, Аргентина, Чилі, ПАР, Ізраїль, Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія та Індія (яка не входить до військового пакту ОГВ). ОГВ вважається військовим інструментом Світового уряду в Локарно.
4- Маючи в своєму розпорядженні потужний економічний, фінансовий, мілітарний та розвідувальний потенціали. Клуб Локарно провів успішні операції в ряді регіонів світу (Східна Європа, Північна Африка, Азія, Південна Америка), організувавши військові перевороти і встановивши дружні до Світового уряду режими, зміцнивши геополітичні позиції глобалістів. Разом з тим, великим перебільшенням є думка, підтримувана низкою політиків і публіцистів, щодо конспірологічної всепотужності Світового уряду Демонізація діяльності Клубу Локарно, перебільшення його справжніх можливостей не сприяють розумінню дійсної ролі цього феномену XXI століття. Клуб Локарно має грізних ворогів, які досить успішно протистоять його впливам: Піднебесна народно–демократична імперія. Чорна Орда і донедавна Росія є й залишаються активними ворогами Світового уряду та ідеології, яку клуб сповідує. Маючи невеликий офіс в Локарно, Світовий уряд не обмежується перебуванням на території Швейцарії, а проводить свої таємні засідання на закритих фешенебельних курортах, подалі від допитливих репортерів та агентури ворожих держав. Зазвичай спецслужби КДПА, ОГБ, Швейцарії та інших країн–союзників забезпечують надійну охорону членам клубу. Засідання проводяться один раз на рік і лише у виняткових випадках — частіше.
За даними відкритих публікацій та агентурних донесень, структура і мета діяльності Клубу Локарно виглядають так:
— до складу членів клубу, який нараховує 150 — 200 чоловік (звідки назва С-200, «клуб двохсот»), належать найвпливовіші діячі з числа як діючих, так і колишніх президентів, прем'єр–міністрів, керівників найбільших глобальних банкових, страхових, інформаційно–електронних мереж та корпорацій, короновані особи, знакові інтелектуальні постаті (винахідники, футурологи, дослідники, лауреати Нобелівської премії), найбільш яскраві, всесвітньовідомі представники мас–медіа та шоу–бізнесу.
Повний список членів клубу ніколи не публікувався;
— Клуб Локарно — чітко ієрархізована структура, члени якої поділені, принаймні, на чотири категорії: кандидат у члени (стаж перебування — 5-5 років), дійсний член, член наглядової ради, член Конгрегації — вищого законодавчого і виконавчого органу клубу;
— на чолі клубу (президент) традиційно стоїть упродовж ос–танніх 100 років представник роду Рокфеллерів (нині — сенатор Майкл Рокфеллер, нар. 2001 p.);
— до складу найвпливовіших членів Конгрегації входять (дані на червень 2076p.):
1. Еммануїл Голдстайн, виконавчий директор клубу тобто прем'ер–міністр Світового уряду екс–державний секретар Конфедерацій держав Північної Америки, власник і президент глобальної телекомунікаційної компанії Gold?net (в т. ч. агентства теленовин GNN); в руках Голдстайна зосереджені всі нитки управління Світовим урядом;
2. Гаролд Міллібранд, екс–прем'єр–міністр Великої Британії, письменник, лауреат Нобелівської премії, автор культової книги «Золотий мільярд», названої Біблією Світового уряду генеральний секретар і головний ідеолог клубу;
3. Жан–Марія–П'єрШварцештерн - екс–голова Глобального резервного валютного фонду, голова «Credit Global Group» — найпотужнішої фінансової корпорації в світі;
4. Ху Сяо Ставрідіс — екс–прем'єр–міністр Греції, президент світового об'єднання офшорних банків «Апполо», власник острова Мадагаскар, де зосереджено 80% світових потужностей будівництва океанських кораблів;
5. Натан Шириновський, екс–прем'єр–міністр держави Ізраїль, лауреат Нобелівської премії миру, голова Всесвітнього Єврейського конгресу (ВЄК), автор книги «Шлях до примирення. Оновлений Близький Схід — спільна батьківщина євреїв та арабів»;
6. Елізабет Дуглас, екс–генеральний секретар ООН, екс–прем'єр–міністр Австралії, власниця глобального ринку води та харчових продуктів «Water?Food World Market»;
7 Акіо Ямасіта, екс–прем'єр Японії, президент правління глобальної компанії «Macrosoft?Power»;
8. Рафаїл Фрідман, член вищого керівництва України, барон, граф etc., засновник і власник всесвітньої транспортної компанії «Friedman» (див. оперативну характеристику ВІРУ від 15.10.2075)[6]
Прізвища ще трьох членів Конгрегації Світового уряду не встановлені Дані нашої швейцарської резидентури про належність до них Крейди І. О. сумнівні й підлягають перевірці;
Інтелектуальним і мозковим центром клубу (так званим think tank) е Інститут людських перспектив (Institute for Human Prospect) при Стенфордському університеті, який розробляє проекти майбутнього світоустрою і подає їх на розгляд Світового уряду Інститут очолює Гаролд Міллібранд. Серед основних ідей, що їх приписують ІЛП та Світовому уряду, вирізняються такі:
a/ Тільки Єдиний Світовий уряд (ЄСУ) та єдина система управління забезпечать виживання людства у ХХІ–ХХІІ ст. ст.
b/ На Землі вводяться єдина система влади, єдині Збройні Сили та поліція, єдина грошова одиниця.
c/ Влада на Землі будується за феодально–середньовічним принципом: закріплюються довічне право олігархів на владу і власність — так званий глобальний сеньйорат з васальним закріпленням класу слуг за господарями.
d/ Кінцевою метою ЄСУ є зменшення чисельності населення Землі до 1-1,5 млрд чол., з яких 0,5 — 0,7 млрд становлять квоту китайців та японців.
e/ Найціннішими ресурсами оголошуються земля і вода (питна). Власником всіх с/г угідь на Землі та джерел питної води стає ЄСУ.
f/ Найсерйознішим злочином оголошується націоналізм (сепаратизм), спроба побудови національної, окремої, незалежної від глобальної мережі держави. ЄСУ рішуче поборює всі спроби самовбивчого націоналізму.
g/ Єдиною мовою спілкування для людства оголошується англійська, з наданням перехідного періоду від 10 до 50 років для окремих націй.
h/ ЄСУ є ворогом християнства та інших традиційних релігій та встановлює нову — глобальну — єдину для всіх релігію на Землі.
Представники Клубу Локарно рішуче відкидають як антисемітські твердження своїх опонентів щодо юдо–масонського характеру організації, звинувачення з метою встановити владу ЄСУ, скоротити чисельність землян, називаючи уряд неурядовою філантропічною організацією та дискусійним клубом людей, що сповідують ліберально–глобалістичну ідеологію і яким небайдуже майбутнє людства.
