Приватне життя феномена - Гуцало Євген Пилипович (онлайн книга без txt) 📗
Так, розопсівши, пасіював Мартошин язик. І, коли подумати, на його місці так пасіював би всякий жіночий язик, воюючи з марною ославою. Що б там не казали, а пояси цнотливості для подільських жінок та чоловіків — діло нове, мало вивчене, й не вгадаєш: належить до прогресивних чи реакційних явищ. Тут легко вскочити в халепу, як ми щойно пересвідчились на пригоді Мартохи з лебедем.
РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ,
де йдеться про дестабілізацію міжнародного становища, викликану поїздкою Хоми до Америки, а також коротко переказується зміст зарубіжного фільму «Позичений чоловік», у котрому навіть породисту телицю зображено еротоманкою
Міжнародну атмосферу, пов’язану з іменем яблунівського колгоспника Хоми Прищепи, либонь, ніхто не зумів би охарактеризувати з лаконічною однозначністю.
У парламентах багатьох країн депутати від правих і центристських партій виступили із запитами про ставлення урядів до наступного візиту Хоми в Америку. В Італії спалахнула чергова парламентська криза, бо в цій ситуації християнсько-демократична партія так і не зуміла зайняти чіткої позиції. Представниці найдавнішої професії з печально знаменитого лондонського кварталу Сохо оголосили дводенний страйк з вимогою до держави пенсійного забезпечення в старості, або ж у зв’язку з професійними травмами і захворюваннями, приурочивши свій страйк до поїздки Хоми за океан. На валютних біржах Лондона, Парижа, Цюріха, Нью-Йорка, Буенос-Айреса і Йоганнесбурга спалахнула чергова лихоманка, знову катастрофічно впав курс долара, підскочила ціна унції золота; валютну вакханалію так чи інакше теж поєднували зі старшим куди пошлють. Назрівав конфлікт між країнами — споживачами нафти і країнами — експортерами нафти, що мало призвести до стрибка цін на рідке паливо й до чергової енергетичної кризи в буржуазному світі; це загострення стосунків пояснювалось особливим розташуванням зірок зодіака, під яким народився грибок маслючок. У передмісті Сантьяго глава фашистської хунти генерал Піночет заходився зводити приміщення нової тюрми, найновіше обладнання для якої мали виготовити фірми США; одну камеру в цій в’язниці, обладнану з єзуїтською винахідливістю, хунта начебто мала намір тримати завжди вільною, тільки для Хоми Прищепи, коли раптом йому закортить відвідати Чілі. В цій строкатій мозаїці фактів і подій привертає увагу і чергова епідемія шлюбних розлучень серед кінозірок Голлівуду. Якби ж одна чи дві затіяли судові процеси по розірванню шлюбу, а то ж мало не всі: розлучалися з кіно- продюсерами, акторами, синками мільйонерів і мільйонерами, банкірами і фабрикантами, замаскованими босами мафії і ділками підпільного бізнесу, генералами Пентагону і великими цабе в таких організаціях, як Федеральне бюро розслідувань, Центральне розвідувальне управління. Цю пошесть спершу не могли пояснити навіть наймодніші астрологи Сан-Франціско, Лос-Анджелеса і Філадельфії, аж поки хтось почухав потилицю і ненароком вискуб із потилиці дивовижно простий здогад: Хома! В усьому винен Хома! Заради нього будь-яка американська зірка, котра холоду не любить, а в жару не спить, котра як хоче, так і сокоче,— здатна гори Анди перевернути, а що вже казати про якісь Аппалаччі!
Іменем Хоми, як зручним прапором, стали прикриватись усякі шарлатани від релігії; оккультні науки взяли на озброєння якісь його висловлювання про телицю й спекулювали так, що від сорому перевертались у цинкових гробах на Арліпгтонському кладовиську в Вашінгтоні колишні учасники в’єтнамської кампанії. Деякі з членів ку- клукс-кланівських банд, замість традиційного білого мішка з гостроконусним ковпаком, стали зодягати костюми, схожі на той святковий, у якому Хома ходив позичатись Одарці Дармограїсі. Хтось із дотепників додумався до того, що знаменитій статуї Свободи в Нью-Йорку зумів надати схожості з яблунівською молодицею: достоту стоїть собі зі смолоскипом у руці Одарка Дармограїха й вітає всіх, хто прибуває в місто-мегаполіс. Статуї Свободи надали звичного виразу обличчя і звичного вигляду, проте наступного ранку вона вже знову була схожа на Одарку Дармограїху, бо хтось, напевне, вважав не без підстав, що саме так і має виглядати символ американської свободи. Побільшало чуток про невпізнані літаючі об єкти, себто про літаючі тарілки. Інститут Харріса, котрий вивчав громадську думку, в результаті проведеного серед американців опиту дійшов висновку, що в приватному користуванні Хоми Прищепи таки є літаюча тарілка, якій не страшні енергетичні кризи й загострення стосунків з Іраном чи з іншими країнами — членами ОПЕК. Більшості опитаних гість Америки уявлявся не старшим куди пошлють із яблунівського колгоспу «Барвінок», а загадковим і таємничим інопланетянином, котрий хитро замаскувався під грибка маслючка.
На екрани американських кінотеатрів вийшов фільм «Позичений чоловік», поставлений знаменитим режисером Стенлі Кубриком. У фільмі знімалися зірки світового екрана. Роль Хоми грав англійський актор, який так вправно тримав у руках вила-згрелі, наче з тими згрелями й народився. Спекулянтку Одарку Дармограїху грала італійська актриса, чимось невловно схожа на Джіну Лолобрі- джіду. В трактуванні італійки яблунівська пройдисвітка скидалась на учасницю міжнародної злодійської зграї, яка безкарно орудує на морях і континентах. Із грудьми, які не вмістилися б у бюстгальтер жодного розміру, з осиним станом, який можна було б охопити срібним перснем, вона виглядала типовою секс-бомбою буржуазного розважального кіно. На роль Мартохи запрошено французьку актрису, чиї очі — великі, чорні й глибокі, мов космічні провалля,— начебто ввібрали знаду й чарівливість усього жіноцтва. Француженка красувалась на екрані в такому пишному й довгому волоссі, у якому вона могла сховатись від голови до п’ят, прикривши великі й малі подробиці оголеного єства. Коли Хома подався до Одарки Дармограїхи, француженка впала в такий затяжний сексуальний транс, що здавалось, начебто разом із нею в цьому трансі перебуває весь світ органічної й неорганічної матерії. Роль породистої телиці у фільмі грала якась мила й симпатична телиця з Іспанії. Серед багатьох претенденток (особливу конкуренцію склали телиці з Індії, Бельгії та Голландії) відібрано саме іспанку, в якої, на глибоке переконання продюсера фільму, очі найбільше скидались на очі покійного яблунівського бухгалтера Петра Зосимовича Варави після того, як він спожив один-другий кухоль «Жигулівського» пива під варені раки. Іспанська телиця на екрані милувала зір точеними ніжками та лискучими вгодованими боками, і якби вона була не телиця, а дівчина, то навіть не- упередженим поглядом за її поведінкою можна було б роздивитись прикмети такого захворювання, як еротоманія. В одному з епізодів американського фільму з яблунівського життя іспанська телиця навіть співала: «Як я була молодою преподобницею, повісила фартушину над віконницею. Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію, плечі парю, не йди, Хомо, бо ударю!»
Деякі епізоди фільму сягали вершин геніальності, а деякі не переступали меж пустої розважальності. Режисер Стенлі Кубрик, на жаль, знадився на значні грошові винагороди деяких фірм, удавшись до реклами їхніх товарів. Так, наприклад, він зняв епізод на колгоспній фермі, де під час ранкового доїння худоби яблунівські доярки жують американські гумові жвачки. В епізоді, в якому зі смакуванням подробиць показано сомнамбулічне залицяння бойового побратима до Одарки Дармограїхи, не обійшлось без чужорідного кадра, який рекламує мийні засоби якоїсь фірми. А коли вся Яблунівка зібралась, щоб провести в останню путь колгоспного бухгалтера Вараву, раптом серед могильних надгробків, хрестів і зірчастих пірамідок з’являється екстравагантної барвистості щит, на якому написано: «Пийте кока-колу!» Примара бізнесу скрізь показує своє огидне мурло, й ця обставина не дозволяє фільмові «Позичений чоловік» уповні бути явищем високого мистецтва.
Отже, як бачимо, міжнародна атмосфера, пов’язана з іменем Хоми, склалася складна й напружена, щохвилі мінялась, підносячи такі сюрпризи, що навіть тертий-перетертий у політиці калач Генрі Кіссінджер мусив за голову хапатись, чухаючи потилицю, приказуючи:
