Mybrary.info
Добавить в Закладки
mybrary.info » Книги » Разное » Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (книги хорошего качества txt) 📗

Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (книги хорошего качества txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (книги хорошего качества txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Назад 1 2 3 4 5 6 ... 42 Вперед
Перейти на страницу:
ДУМА ШОСТА
Не вер­нувсь Лев­ко з чов­на­ми
На ли­ман із мо­ря,
А вже лю­де доз­на­ва­ли
На Вкраїні го­ря.
Вже кру­гом па­ла­ють се­ла,
Гонять скот, ота­ри…
Людський плач і го­лосіннє -
Під самії хма­ри.
Кинувсь піп з дя­ком у церк­ву,
Слізно Бо­га про­сять,
А піддячі не співа­ють,
Голосно го­ло­сять.
Зачинивсь Гос­подь на небі
З усіма свя­ти­ми:
Мабуть, лю­де прогніви­ли
Вчинками ли­хи­ми.
Налетіла з Кри­му бу­ря
На се­ло щас­ли­ве:
Гумна па­лять, ха­ти граб­лять,
Ясирять, що жи­ве.
І по-на­шо­му го­во­рять,
Хвалячи Ал­ла­ха,
Що ясир сей їм да­рує
Лицар-сіромаха. [17]
«Не схотів, - мов­ля­ють, - з панст­вом
Вийти на Цо­цо­ру,
А мет­нув­ся на ку­пецт­во
Проти до­го­во­ру.
І Ал­лах, за­щит­ник прав­ди,
Покарав невірних:
Оддав їх нові оса­ди
В ру­ки пра­вовірних.
І Ал­лах, го­ни­тель зра­ди,
Подав з не­ба го­лос:
Попалив ог­нем оса­ди
Ще й на ни­вах ко­лос.
І Ал­лах, помс­ти­тель крив­ди,
Простер з не­ба ру­ку,
І пійшли гур­том єхи­ди
У ясир­ну му­ку.
Через лю­тих лю­до­морів
І бла­гих ка­рає:
На Цо­норі, мов на морі,
Хляби од­вер­зає.
Позирнувши в ті бе­зодні,
Сліпнуть ваші очі,
Обіймає і хо­роб­рих
Пополох жіно­чий.
І Зу­луш, ко­му в ли­царстві
Рівного не­має,
Головою на­ше царст­во,
Порту [18] прос­лав­ляє…» [19]
ДУМА СЬОМА
І
І чує се не­мов крізь сон ста­ренька,
І тру­сяться у неї ру­ки й но­ги.
Тремтить, як лист, Ма­ру­ся мо­ло­денька,
Поблідли що­ки й гу­би у не­бо­ги.
«Аллах! Ве­лик єси в твоїй щед­роті, -
Промовив бо­ро­да­тий та­та­рю­га, -
Тепер хо­ди­ти­му я ввесь у злоті:
Се па­ди­ша­ху Рок­со­ла­на дру­га, [20]
Гаремне бо­жест­во, відра­да у тур­боті».
II
Спасибі, коб­зарі, вам за співаннє
Про див­ну кра­со­ту, якої звіку,
Мовляли, ба­чи­ти і без ко­ханнє
Не сни­лось-бо й вві сні ще чо­ловіку!
Я сер­цем віщим чув, що тільки в нашій
Співочій се­ред сліз гірких пус­тині
Так на­ро­диться, чо­го ще очі
Людські не ба­чи­ли на Ук­раїні.
І сер­це при­ве­ло ме­не д' оселі очей.
III
Попаде! З ра­дощів тобі приз­на­юсь»
Що я - твій брат Івась. Ме­не вхо­пи­ли
Січовики в ясир, і я зби­ра­юсь
Давно по­ба­чить сей ку­то­чок ми­лий,
Сю ста­росвітську низько­рос­лу ха­ту,
Де ти ме­не, ма­ленько­го, учи­ла,
Як слу­хать ма­тері, ко­ри­тись та­ту,
Де ма­ти няньчи­ла ме­не, пес­ти­ла,
І спат­ки на ру­ках од­но­си­ла в кімна­ту». -
IV
«Івасю! Бра­ти­ку!.. Про що ж ля­каєш
Словами нас ти хи­жи­ми й зви­чаєм?
Хіба ж не ба­чиш ли­ха і не знаєш,
Що й так уже душі в собі не маєш?
О! Як же се Гос­подь із рук по­ганських
Тебе ос­ло­бо­нив? А ненька з го­ря…» -
«Поганських, навісна? Ні, з хрис­ти­янських!
Бо не ор­да бу­ла то із-над мо­ря
Набігла, а свої у баш­ли­ках та­тарських». -
V
«Як? Що?.. Ка­жи-бо! Я мов зо сну чую»,-
«Кажу тобі, по­па­де; пов­би­ра­лось
Татарами ко­зацт­во. Гна­та Шую
Я й знав: бо вже не раз мені трап­ля­лось
Сидіти в нього на коні і в по­ле
З ним із се­ла летіть по-за­по­розьки,
«Гала! Га­ла!» - кри­чать, а я, на го­ре
Нещасній ма­тері, прибіг і «коськи»
Прошусь. Він і про­дав ме­не в ясир за мо­ре». -
VI
«Як! Що ти ка­жеш? Він? Та він же в ченці
Збирався цілий вік!» -
«Воно й не шко­дить,
Як биті та­лярі бряж­чать в ки­шеньці:
Такий-то й мо­нас­тир скоріш зна­хо­дить». -
«Так ти оце з не­волі вже втікаєш»? -
«Ні, там-то й во­ля: там моя домівка.» -
«О, що ти ка­жеш! На­що нас ля­каєш?
Хіба ж бо з тур­чи­ном, з ор­дою нак­ла­даєш?!» -
VII
«Не нак­ла­даю, ні! Бо я між ни­ми
Немов на світ уд­ру­ге на­ро­див­ся
І дум­ка­ми про бо­жест­во свя­ти­ми,
І прав­дою без хи­би просвітив­ся.
Аллах один; не­ма у нього ро­ду.
Всесилен він, не тре­бує підмо­ги;
Цурається мер­зен­но­го на­ро­ду,
Що об­би­ває у царів по­ро­ги
І вно­сить прах зем­ний в не­беснії чер­то­ги». -
вернуться

17

- Що та­та­ре по-на­шо­му насміха­лись із на­шо­го лю­ду, про се пи­сав ще в XVI столітті зна­ко­ми­тий ко­лоніза­тор Фас­то­ва, во­юв­ник і політик, біскуп київський Юзеф Ве­ре­щинський.

вернуться

18

- Порта - вживана в європейській літературі і дипломатичних документах назва уряду Османської імперії, а часом і самої імперії.

вернуться

19

- Прес­лав­ний ко­рон­ний гетьман Жов­ковський зветься в ту­рецьких літо­пи­сях Зу­луш. Голову йо­го, стя­ту на Цо­цорі, повіше­но в Стам­булі під ти­ми ворітьми, що по ним ту­рецьке царст­во проз­ва­ло се­бе Ви­со­кою Пор­тою, Блис­ку­чою Пор­тою і Щас­ли­ви­ми Ворітьми.

вернуться

20

- Йдеться про дружину турецького султана Османа II (1605-1622) Милікію, яку П. Куліш вважав Марусею Богуславкою. Більш-менш вірогідних історичних даних про Марусю Богуславку нема. Роксоланою називалась Настя Лісовська (1505-1561) - українка з Рогатина (тепер Івано-Франківської області), дружина турецького султана Сулеймана II. У 1520 р. потрапила у татарський полон і була продана у султанський гарем. Відігравала значну роль у політиці Османської імперії. З її ім'ям пов'язано спорудження ряду архітектурних пам'яток у Стамбулі і його околицях. У тексті однієї із попередніх редакцій поеми Куліш зробив такий коментар: «Хто не знає чи забув про Роксолану, попівну-бранку з Червоноруського Рогатина, що зробилась можновладною імператрицею в султана Солимана І, нехай читає про неї в ХХХ-й главі моєї «Истории воссоединения Руси».

Назад 1 2 3 4 5 6 ... 42 Вперед
Перейти на страницу:

Похожие книги на "Маруся Богуславка", Кулиш Пантелеймон Александрович

Книги похожие на "Маруся Богуславка" читать онлайн бесплатно полные версии.

Кулиш Пантелеймон Александрович читать все книги автора по порядку

Кулиш Пантелеймон Александрович

Кулиш Пантелеймон Александрович - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.

Маруся Богуславка отзывы

Отзывы читателей о книге Маруся Богуславка, автор: Кулиш Пантелеймон Александрович. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.

Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*