Моксель, або Московія. Книга друга - Білінський Володимир Броніславович (читать лучшие читаемые книги .TXT) 📗
Павловські кургани лежать за 0,25 версти від Істри, за 5 верст на Пд. Сх. від Вознесенська..." (с. 55).
З курганів біля села Ябедино досліджено 11 кістяків і взято до вимірів 10 черепів, (с. 55—66).
З курганів біля села Павловське досліджено 8 кістяків і взято до вимірів 7 черепів, (с. 55—66).
IV. Подольський повіт
"У мене були черепи з п’яти місцевостей Подольського повіту...
Покровські кургани лежать верст за 5 від Подольська біля берега Пахри...
Дубровицькі кургани розташовані біля села Дубровиці на Пахрі і Десні за 4 версти від Подольська.
Заболотьєвські — біля села Заболотьє на Пахрі та за 6 верст від Подольска.
Добрятинські — біля села Добрятино на Пахрі за 1 версту від міста.
Потаповські — біля сільця Потапово" [с. 70].
З курганів біля сільця Потапово досліджено 5 кістяків і взято для вимірів 3 черепи.
З курганів біля села Дубровиці досліджено 4 кістяки й узято для вимірів 3 черепи.
З курганів біля села Добрятино досліджено 7 кістяків і взято для вимірів 5 черепів.
З курганів біля села Заболотьє досліджено 2 кістяки й узято для вимірів 2 черепи.З курганів біля села Покрови досліджено 10 кістяків і взято для вимірів 3 черепи [с. 70—73].
V. Коломенський повіт
"У Коломенському повіті розкопки було зроблено у двох місцях: біля сільця Річки і біля села Нікульське...
A. Річенські кургани лежать ліворуч від Московського шосе на 10 версті від Коломия. Кургани ці розміщаються обабіч сільця Річки...
В. Нікульські кургани лежать за 9 верст від Коломни... праворуч шосе й близько від нього" [с. 85].
Досліджено 4 кістяки із курганів біля сільця Річки й 11 кістяків із курганів біля села Нікульське [с. 85].
Здосліджених кістяків узято для краніологічних вимірів:
із курганів біля сільця Річки — 3 черепи;
із курганів біля села Нікульське — 8 черепів [с. 96].
VI. Рузський повіт
"У Рузському повіті кургани розкопувалися переважно у двох місцевостях: біля сіл Новинки і Палашкіно; але, крім того, у мене в колекції є ще...
Черепи із курганів біля самої Рузи... Новинські кургани лежать за 14 верст від м. Рузи і за 13 в. від Можайська біля села Новинки на високому березі річки Пальна...
Палашкінські кургани лежать біля села Палашкіно на березі річки Руза" [с. 100].
Із курганів біля села Новинки досліджено 15 кістяків і відібрано для краніологічних вимірів 10 черепів, [с. 100— 103].
Із курганів біля села Палашкіно досліджено 21 кістяк і взято для краніологічних вимірів 19 черепів [с. 100—103].
Узято також для краніологічних вимірів 4 черепи з рузської колекції професора А. П. Богданова [с. 103].
VII. Можайський повіт
"Ми проводили розкопку біля села Борисово, у сільці Власово і біля села Лісовиці.
Власовські кургани розташовані за 13 верст від Можайська на правому березі річки Протва" [с. 117].
Із курганів села Власово досліджено 2 кістяки (курган 1, курган 2). Зроблено краніологічні виміри 2 черепів [с. 116].
VIII. Бронницький повіт
"У Бронницькому повіті розкопки проводили влітку
1865 року, А. П. Федченко і В. Ф. Ошанін.
Головинські кургани лежать за 13 верст від Бронниць, за 150 сажнів від села Головіно на річці Галелута, що впадає в Сіверку;..
Авдотьїнські кургани розташовані на лівому високому березі річки Сіверка в чотирьох місцях...
Хом’яновські кургани лежать верст за 8 від села Авдотьїно, біля села Хом’яново і села Головіно" [с. 118].
Досліджено: 2 кістяки із курганів біля села Авдотьїно; 4 кістяки із курганів біля села Головіно; 3 кістяки із курганів біля села Хом’яново. Проведено краніологічні виміри 6 людських черепів: 1 — із курганів біля села Головіно; 2 — із курганів біля села Авдотьїно; 3 — із курганів біля села Хом’яново [с. 119—121].
IX. Богородський повіт
"У Богородському повіті розкопки проводили в чотирьох місцевостях, як особисто мною за сприяння Н. І. Кулаковського і М. Г. Виноградова, так особливо Н. Ф. Петровським, якому я головним чином зобов’язаний повнотою колекції цього повіту...
Обухівські кургани лежать біля села Обухово, поруч із фабрикою Тюляєва, біля Шиловки і за 10 верст від Богородська...
Петро-Павловські кургани лежать біля Обуховських, на річці Шеловка... Кургани лежать на підвищеній місцевості біля річки, доволі численною групою.
Аніскінські кургани розташовані біля села Аніскіно по Остроминській дорозі за ЗО верст від Москви (на річці Клязьма).
Осєєвські кургани лежать на тій же ріці, між с. Осєєво і с. Лукіно..." [с. 124].
Із курганів біля села Обухово досліджено 8 кістяків і взято для краніологічних вимірів 6 черепів [с. 128].
Із курганів Петропавловських досліджено 12 кістяків і взято для вимірів 10 черепів.
Із курганів біля села Аніскіно досліджено 3 кістяки й узято для краніологічних вимірів 2 черепи [с. 128].
Із курганів біля села Осєєво досліджено 11 кістяків і взято для вимірів 7 черепів [с. 128].
Отже, ми повністю назвали місцевості Московської губернії, де професор А. П. Богданов провів розкопки й дослідження мерянських курганів у 1864—1865 роках. А його колеги продовжили розкопки в 1866 році. Необхідно звернути увагу на те, що А. П. Богданов провів дослідження останків лише мерянських курганів (за винятком двох). Тобто розкопували й досліджували кургани переважно добатиєвого періоду. Поховання кінця XVI і початку XVII століття, які були указані експедиції місцевим населенням, до уваги не бралися. Серед них було багато могил сторонніх людей (прибульці), і місцевий люд зберіг про це чітку пам’ять навіть після 250—260 років.
Ось як професор А. П. Богданов охарактеризував розкопки:
"Бачені мною (і розкопані. — В. Б.) кургани взагалі були доволі невеликі...
У курганах звичайної величини кістяк був на глибині 2—3 аршини від вершини насипу курганів, у більших — від 4—6 аршинів...
Кістяк зазвичай лежить на "материку" [19, с. 13].
І далі:
"У більшості випадків очевидно, що земля для насипу кургану бралася поруч...
У курганах майже завжди лежить один кістяк, але зустрічалися кургани, в яких лежали поруч два й три кістяки. Прикметно, що коли траплялися два кістяки, то один був чоловічий, а інший жіночий, або, що частіше, один жіночий, а інший дитячий...
У більшій частині курганів було вугілля...
У ногах небіжчика знаходили горщики... Черепки від горщиків зустрічалися набагато частіше в насипній землі курганів разом із вугіллям.
Моя курганна колекція містить чимало речей, що дають досить повне уявлення про предмети, які були у вжитку в курганного племені" [19, с. 14].
Не будемо докладно описувати речі, особливо прикраси, знайдені А. П. Богдановим у розкопаних курганах. Вони повністю тотожні речам, знайденим під час розкопок археологом О. С. Уваровим. Обидва вчені розкопували кургани одного племені.
Ми повинні розуміти, що, проводячи свої антропологічні дослідження, професор А. П. Богданов не міг не додати й своєї лепти, тобто "доважку брехні". Він же повинен був залишати своє "антропологічне вікно" для "ослов’янювання" фінського етносу. Що він і вчинив — таки оригінально. Послухаємо професора:
"Аналіз числових величин і їхніх співвідношень дає нам більш певну відповідь щодо форми черепа. Відомо, що професор А. Ретціус розділив черепи дихотомічно на доліхоцефальні (довгоголові) і брахіцефальні (круглоголові)" [19, с. 15].
При цьому А. Ретціус спирався на багато показників черепа, ключовим із яких був — "головний покажчик", тобто відношення поперечного діаметра голови до поздовжнього діаметра, помножене на 100.
Для брахіцефального черепа головний покажчик повинен бути більшим від 81.
Щоб якось скрасити дані таблиці вимірів мерянських черепів, професор А. П. Богданов увів свій особистий розподіл. розділивши людські черепи на 5 груп:
