Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Разное » Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих - Гудкайнд Террі (читать книги онлайн бесплатно серию книг .txt) 📗

Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих - Гудкайнд Террі (читать книги онлайн бесплатно серию книг .txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих - Гудкайнд Террі (читать книги онлайн бесплатно серию книг .txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

Він заламував їй руку до тих пір, поки Ніккі не подумала, що зараз зламається кістка. Його важке дихання зігрівало ранену щоку.

— Я вбивав людей за куди менш нешанобливі слова. — Незважаючи на біль, Ніккі знущально проговорила;

— Значить, ти зібрався спочатку втомити мене до смерті? Якщо хочеш убити, валяй. Візьми за горло і удави або побий так, щоб я сплила кров'ю біля твоїх ніг. Тільки не думай, що зможеш задушити мене своїми погрозами! Якщо хочеш мене бити, то будь мужчиною — і бий! Або заткнись.

Більшість людей допускали грубу помилку, приймаючи Джегана за тупого безмозкого костолома. Він таким зовсім не був. Джеган був одним з найрозумніших людей, яких Ніккі зустрічала за все своє довге життя. Жорстокість була його маскою. Маючи доступ до розуму багатьох людей, він мав доступ до їх знань, мудрості, думок. І це лише зміцнювало його розум. А ще він знав, чого люди бояться найбільше. Якщо що в ньому і лякало Ніккі, так це не жорстокість, а розум. І ще вона точно знала, що цей розум може бути невичерпним джерелом жорстокості.

— Чому ти вбила його, Ніккі? — Знову запитав він, уже злегка охолонувши.

У її мозку, як захисна стіна, пробігали думки про Річарда. Джеган напевно бачив це по її очах. Вона знала, що частково лють Джегана викликана тим, що він не здатний проникнути в її розум, не може володіти нею так само, як багатьма іншими. Її розуміюча посмішка дражнила, натякаючи на те, чого він не міг отримати.

— Я просто побавилася, змусивши великого Кадара Кардіфа молити про милосердя, а потім відмовивши йому в цьому.

Джеган знову заревів. Звіриний рик звучав недоречно у вишуканій спальні. Ніккі побачила, як його рука летить до неї. Стіни закрутилися. Вона чекала, що вдариться об щось і переламає собі всі кістки. Але замість цього підлетіла і приземлилася на чомусь несподівано м'якому — не ліжку, зміркувала вона. Якимось чином вона уникла зіткнення з мармуровими і дерев'яними стовпами по кутках. Схоже, доля прихильна з нею.

Джеган навалився на неї.

Ніккі подумала, що тепер він напевно заб'є її до смерті. Але він лише пильно дивився їй в очі. Потім сів, придавивши їй стегна. Могутні руки взялися розв'язувати шнурівку корсажа. Рвонувши тканину, він оголив їй груди. Пальці стисли ніжну плоть і тиснули до тих пір, поки у Ніккі не виступили сльози.

Ніккі не дивилася на нього і не пручалася, а просто нерухомо лежала, поки він задирав їй поділ. Думки її поринули далеко, туди, куди, крім неї, ніхто не мав доступу. Джеган обрушився на неї всією вагою, вибивши повітря з легенів.

Тримаючи руки вздовж тіла, не кліпаючи, Ніккі дивилася на шовковий полог ліжка. Думки її носилися далеко. Біль теж здавалася чимось віддаленим. А дихала вона за звичкою.

Поки Джеган займався своєю справою, Ніккі міркувала про те, що зробить в подальшому. Можливості, що відкрилися нині, раніше здавалися їй абсолютно нереальними. Тепер же це дуже навіть можливо. Потрібно тільки зважитися.

Джеган ляснув її, змушуючи повернутися до нього.

— Ти занадто дурна, щоб хоча б скиглити!

Ніккі зрозуміла, що він скінчив. І зовсім не радий, що вона цього не помітила. Довелося напружитися, щоб не потерти щелепу, що хворіла від того, що Джегану здавалося легким стусаном. Піт з його підборіддя капав їй на обличчя. Могутнє тіло блищало від зусиль, яких вона навіть і не помітила.

Нависнувши над нею, Джеган дивився їй в очі, важко дихаючи. Звичайно, домінуючим у цьому погляді був гнів, але Ніккі здалося, ніби там промайнуло щось ще: співчуття, а може бути, мука або навіть біль.

— Саме цього ви від мене хочете, ваше превосходительство? Щоб я пхикала?

Він ліг на бік поруч з нею.

— Ні. — У його голосі звучала гіркота. — Я хочу, щоб ти реагувала.

— Але я реагую, — вимовила Ніккі, дивлячись на полог. — Просто це не та реакція, яка тобі потрібна. Джеган сів.

— Та що з тобою таке, жінко? — Ніккі подивилася на нього і відвела погляд.

— Поняття не маю, — щиросердно відповіла вона. — Але думаю, що з'ясую.

14

— Роздягайся. Проведеш ніч тут, — махнув рукою Джеган. — Пройшло багато часу. — Тепер настала його черга втупитися на стіни. — Мені не вистачало тебе в ліжку, Ніккі.

Ніккі не відповіла. Вона не вірила, що в ліжку йому хоч чогось бракує. І сильно сумнівалася, що він взагалі розуміє, що значить по комусь нудьгувати. Чого йому точно не вистачає, подумала вона, так це уміння нудьгувати по комусь.

Ніккі сіла, звісивши ноги з ліжка, і взялася виплутуватися з сукні. Вона повісила сукню на спинку стільця. Витягнувши з-під покривала нижню білизну, акуратно поклала її на стілець, потім зняла панчохи і склала туди ж. Джеган спостерігав, ковзаючи поглядом по її тілу, дивився, як вона розгладжує зім'яте плаття, стежив за звичайною поведінкою жінки, яка веде себе не як жінка.

Склавши одяг, Ніккі повернулась до нього. Вона гордо стояла, дозволяючи йому роздивлятися все те, що він міг отримати тільки силою і ніколи — як добровільний дар. Вона бачила промайнуле на його обличчі співчуття. І це була її єдина перемога: чим частіше він брав її силою, тим краще розумів, що тільки так і може її отримати, і тим сильніше це його дратувало. Ніккі швидше б померла, ніж добровільно віддалася йому, і він знав цю жорстоку істину.

Нарешті він придушив своє потаємне гірке бажання і подивився їй в очі:

— Чому ти вбила Кадара?

Нікі сіла на край ліжка навпроти Джегана, поза його досяжністю, але так, що він міг дістати її ривком, і знизала оголеними плечима.

— Ти — не Орден. Орден — не якийсь один чоловік, а ідеал справедливості. І в цій якості переживе будь-яку людину. Ти в даний момент служиш цьому ідеалу і Ордену в якості звичайного нелюда. У цій ролі Орден може використовувати будь-якого садиста. Тебе, Кадара чи ще когось. Я просто прибрала того, хто коли-небудь міг би стати загрозою для тебе, перш ніж ти переростеш своє нинішнє амплуа.

Джеган посміхнувся:

— І ти чекаєш, щоб я повірив, ніби ти зробила мені послугу? Та ти наді мною знущаєшся!

— Якщо тобі подобається так думати, то будь ласка. — Її біла шкіра різко контрастувала з важким темно-зеленим покривалом і зеленими простирадлами. Джеган лежав на спині поверх покривала, відкинувшись на купу зім'ятих подушок, безсоромно відкритий її погляду. Його темні очі стали ще темніші.

— Що це за розмови я постійно чую про «Джегана Справедливого»?

— Твій новий титул. Те, що врятує тебе, допоможе здобути перемогу, принесе куди більшу славу, ніж що б то не було. А ти, за те що я прибрала потенційну загрозу твоєму майбутньому і перетворила тебе в народного героя, побив мене в кров.

Джеган заклав руку за голову.

— Іноді я починаю думати, що про тебе вірно говорять. Ти й справді пришелепкувата.

— А якщо ти всіх вб'єш?

— Значить, вони будуть мертві.

— Я тут недавно проїжджала по містах, які навістили твої солдати. Схоже, вони не вбивають жителів. У всякому випадку, не вирізують усіх в межах досяжності, як робили на початку наступу на Новий світ.

Він рвонувся, схопив її за волосся, ривком перекинув на спину поруч із собою. Ніккі перевела дух, а Джеган підвівся на лікті і втупив свій моторошний погляд в її очі.

— Це твоя робота — показувати приклад на людях, демонструвати їм, що вони зобов'язані вносити свій внесок у нашу справу. Змусити їх боятися справедливого гніву Імперського Ордена. Саме це завдання я на тебе поклав.

— Невже? Тоді чому солдати теж вже не влаштовують показові екзекуції? Чому не чіпають ці міста? Чому не беруть участь в акціях залякування? Чому не залишають за собою випалені і вирізані під корінь міста?

— І ким я тоді буду правити, крім моїх солдатів? Хто буде працювати? Хто буде виробляти товари? Вирощувати хліб? Платити данину? Кому я принесу порядок Ордена? Хто буде оспівувати великого імператора Джегана, якщо я всіх вб'ю? — Він відкинувся на спину. — Може, тебе і прозвали «пані Смерть», але ми не можемо діяти по-твоєму і вбивати всіх підряд. У цьому світі ти пов'язана з цілями Ордену. Якщо люди будуть знати, що прибуття Ордена не несе нічого, крім смерті, вони будуть опиратися до кінця. Вони повинні знати, що тільки своїм опором притягнуть на себе скору й невідворотну загибель. Якщо ж вони усвідомлять, що ми несемо їм високоморальне життя, життя під дланню Творця, коли добробут людини понад усе, вони з радістю приймуть нас.

Перейти на страницу:

Гудкайнд Террі читать все книги автора по порядку

Гудкайнд Террі - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих отзывы

Отзывы читателей о книге Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих, автор: Гудкайнд Террі. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*