Mybrary.info
Добавить в Закладки
mybrary.info » Книги » Разное » Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (книги хорошего качества txt) 📗

Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (книги хорошего качества txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (книги хорошего качества txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Назад 1 ... 27 28 29 30 31 ... 42 Вперед
Перейти на страницу:
XXVI
«Не діжде плід Ага­ри навісної, - [86]
Загомоніли бо­ро­ди-ло­па­ти, -
Коснутись віри на­шої свя­тої!
Заступить нас чу­дов­на Бо­жа Ма­ти.
Вона й од хи­жо­го Менг­ли-Гірея [87]
Серед мо­щей нетлінних при­таїлась
І знов на вопль юро­ди До­си­фея [88]
У шаті но­во­ко­ваній яви­лась,
І Лав­ра знов її ди­ва­ми зба­га­ти­лась». -
XXVII
«Так, так! - ре­че по­ну­ро Обор­ницький
Серед ченців, мов у гус­то­му гаї,
І за­пи­ває жаль свій єзуїтський
На схиз­ма­тицьку віру [89] і зви­чаї. -
Но, чу­да іще, бач­те, рід лу­ка­вий,
Прелюбодійіний рід, гла­сить Пи­са­ние:
Тим нас Гос­подь зад­ля своєї сла­ви
Підводить час­то і під іспи­таннє…
Тут от яке зай­шло між нас пи­та­ння:
XXVIII
Чи мис­ли­те сидіти все за му­ром,
Покіль Ос­ман з по­ту­га­ми надійде,
Розправиться по-свійськи із джа­ву­ром
І по­топ­том по Ук­раїні пійде:
Чи на­шим ро­бом про­тив азіата,
Прийнявши міч і щит свя­тої віри,
Ще за Дністром стріча­ти су­пос­та­та,
Хрестом йо­му за­го­ро­ди­ти двері
І внівець обер­нуть усі йо­го хи­ме­ри?
XXIX
Бо знай­те, що на вас Ос­ман пря­мує,
Не в Польщу йде, а в ва­шу Ук­раїну,
І, як Подільський Кам'янець зруй­нує,
Тогді йо­му нігде не бу­де впи­ну.
Тим скли­кать му­си­те ви все ко­зацт­во:
Нехай во­но здо­бич­ну путь по­ки­не,
Нехай по­ки­не хи­же гай­да­мацт­во
І до Дністра всіма пол­ка­ми дви­не:
Бо зник­не так, як дим, як іскра, в полі зги­не». -
XXX
«Не на­ше діло ко­заків скли­ка­ти:
Рої ко­зацькі ши­ро­ко літа­ють.
Як в та­бо­ри їх та в коші зби­ра­ти,
Про се гро­мадські тільки мужі зна­ють.
Нас приз­ва­но на те, щоб мо­лит­ва­ми
Пречисту да свя­тих уго­ноб­ля­ти,
Щоб не да­вать не­чис­то­му гріха­ми,
Мов повіддю, всі душі за­ли­ва­ти
І в морі ог­нянім навіки по­топ­ля­ти».
XXXI
Так, ски­нув­шись по сло­ву, чес­на брат­тя
Понурилась у мед бла­го­чес­ти­во.
Цураючись ла­тинською зав­зят­тя,
На єзуїта інші по­зи­ра­ли скри­ва.
«Гаразд го­во­риш, ксьондзе па­не-бра­те,
А в серці в те­бе пре­по­га­на дум­ка! -
Чернецтво сти­ха мим­рить во­ло­ха­те
І ви­пи­ває все до каплі з куб­ка. -
Ні, не знай­ти тобі між на­ми не­до­ум­ка!
XXXII
Ти - по­лом'є, ми - дим: нас не підпа­лиш;
Не підой­ти з то­бою нам під па­ру.
Ти на землі се­бе між людьми сла­виш,
Ми ли­не­мо на не­бе­са, за хма­ру».
Озветься знов го­ляк до бо­ро­да­тих:
«Панове! Час нас­тав страш­ний, ве­ли­кий:
На нас ідуть по­туж­но азіяти,
Що до­пов­ня­ють кров'ю мо­ре й ріки
І хи­лять, мов тра­ву, під се­бе всі язи­ки». -
XXXIII
«Се не ля­кає нас. Не раз ми вже сто­яли,
Як смок­ва та Іони­на в пус­тині. [90]
До ко­ре­ня нас бурі сок­ру­ша­ли,
Живими нас хо­ва­ли в до­мо­вині,
Но ри­зою Ус­пеніє своєю
Монастирище на­ше прик­ри­ва­ло,
Хранило нас чу­дов­но під зем­лею,
Мов Ла­за­ря із гро­бу вик­ли­ка­ло, [91]
І па­ки ту­ком стад і ме­дом на­си­ща­ло». -
XXXIV
«Коли б не страш­но вам, мої па­но­ве,
Як оди­но­ка смок­ви­на в пус­тині,
Як воїнство воісти­ну Хрис­то­ве,
Стояти се­ред бурі на Вкраїні:
Дак спо­га­дай­те кня­зя Кос­тян­ти­на, [92]
Що пам'ять по собі свя­ту зос­та­вив,
Що по­би­вав та­тар і моск­ви­ти­на,
Міцну гра­ни­цю від Моск­ви пос­та­вив
І трид­цять три бої побіда­ми прос­ла­вив.
XXXV
Сей Кос­тян­тин, хо­роб­рий князь Ост­розький,
Із руськи­ми охо­чи­ми пол­ка­ми,
Воістину був пре­док за­по­розький,
Хоч і не звав їх спрос­та ко­за­ка­ми.
Ще й сотні літ не­ма, як ви віта­ли
Його тріумфом за по­ход та­тарський,
Як у Ве­ликій церкві возд­ви­га­ли
Йому прес­лав­ний пам'ятник ли­царський;
З усіх вождів се був най­більший вождь ко­зацький.
XXXVI
Придивимся ж, па­но­ве, оком пильним,
Як на войні він з Рус­сю обер­тав­ся,
І що ро­би­ло дух йо­го все­сильним,
І че­рез що він ди­вом світу став­ся.
Memoria всіх sa­ecu­lo­rum prin­ceps
Dignissimus, [93] хо­див він у по­хо­ди
Так, як з не­заз­на­них вре­мен при­вик­ли
Чинити в хрис­ти­янстві всі на­ро­ди
І як чи­ни­ти­муть у всі гря­дущі ро­ди.
вернуться

86

- У Ветхому Заповіті єгиптянка, рабиня Сари і наложниця Авраама. Бездітна Сара відповідно до тодішніх звичаїв пропонує, щоб її чоловік «увійшов» до Агари з тим, щоб усиновити майбутню дитину. Після суперечок з Сарою Агара втікає. Згодом у неї народжується войовничий син Ізмаїл.

вернуться

87

- Менгли-Гірей (Менгли-Герай; ?-1515) - кримський хан (1468-1515) - з династй Гіреїв. За його правління Кримське ханство вело війни з Великою ордою, Польщею, Литвою, брало участь у війні Туреччини проти Молдавії. Під кінець життя Менгли-Гірея його сини здійснили кілька походів на Росію. В 1482 р. орда напала на Україну, захопила і зруйнувала Київ.

вернуться

88

- Мається на увазі самаритянський претендент на сан месії, який виступив по смерті Христа. Широко застосовував місячну символіку: 30 його вибраних учнів представляли дні місяця, а Олена - фінікійська блудниця, за аналогією свого імені з іменем Селени, - сам місяць. Згодом маг Симон (Симон-волох) відібрав у Досифея і сан, і Олену.

вернуться

89

- Схизматицька віра - схизма: розкол у християнській церкві (тепер вживається термін «розділення церков») у 1054 р. на римсько-католицьку і православну. На Україні в XVI-XVІIІ ст. католики називали православних схизматами (схизматиками).

вернуться

90

- Іона - ветхозавітний пророк. Після виконання повторного наказу Бога Яхве іде в столицю Ассірїї Ніневію провістити її знищення (через 40 років). Жителі Ніневії розкаюються у своїх злочинах, і Бог їх прощає. Через те що його пророцтво не збулося, Іона просить у Бога смерті і йде в пустиню. Однак той змушує швидко вирости над головою пророка дерево, тінь якого радує Іона. Водночас Бог посилає черв'яка, який підточує дерево, і воно гине.

вернуться

91

- Лазар - житель Віфанії (біля Єрусалима), брат Марії і Марфи, які колись пригостили Христа. Його воскресив Христос на четвертий день після поховання.

вернуться

92

- Острозький Костянтин Іванович (бл. 1460-1530) - брацлавський і вінницький староста, великий гетьман литовський. Вславився як полководець. Воював проти татар і Росії. Похований, як зазначає П. Куліш, в Успенській церкві Києво-Печерської лаври.

вернуться

93

- Слова Кромера: "Princeps omnium saeculorum memoria dignissimus" (князь, найдостойніший пам'яті всіх віків.)

Назад 1 ... 27 28 29 30 31 ... 42 Вперед
Перейти на страницу:

Похожие книги на "Маруся Богуславка", Кулиш Пантелеймон Александрович

Книги похожие на "Маруся Богуславка" читать онлайн бесплатно полные версии.

Кулиш Пантелеймон Александрович читать все книги автора по порядку

Кулиш Пантелеймон Александрович

Кулиш Пантелеймон Александрович - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.

Маруся Богуславка отзывы

Отзывы читателей о книге Маруся Богуславка, автор: Кулиш Пантелеймон Александрович. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.

Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*