Полтава - Лепкий Богдан (библиотека книг бесплатно без регистрации .txt) 📗
соблазнити — спокусити
совіт — рада
Содома і Гомора — Содом і Гоморра, біблійні міста, мешканці яких через огидну розпусту були спалені вогнем з неба
Сомко Яким — представник заможного козацтва, брат першої дружини Б. Хмельницького. Наказний гетьман Лівобережжя. Після «чорної ради» 1663 р., на якій було обрано на гетьмана І. Брюховецького, Я. Сомка страчено.
сопух — сморід
сотнар — центнер
софіст — у стародавній Греції розумна, винахідлива людина, платний вчитель мудрості і красномовства. Пізніше — людина, яка вдається до софістики — використання навмисне хибно зроблених умовиводів з видимістю істинних.
списатися — тут: відзначитися, показати себе з кращого боку
спит — допит
Спіноца — Бенедикт (Барух) Спіноза (1632–1677), нідерландський філософ. За його вченням, природа (ототожнювана з Богом) — це єдина, вічна і безмежна субстанція, причина самої себе; мислення — це атрибут (невід'ємна властивість) субстанції.
спліндрувати — сплюндрувати
споювати — скріплювати, з'єднувати
спроневіритися — зневіритися
сріблоглавий жупан — матерія, перетикана сріблом
ст. ст. — за старим стилем (Юліанським календарем)
Стиґс — Стикс, у давньогрецькій міфології ріка в царстві мертвих, уособлення мороку й жаху
стипа (з польськ.) — поминки, тризна
стратеґія — наука про військове і воєнне діло
страховиття — страховиддя, страхіття, страховище
стремінний — стременний, конюх, який доглядає за верховими кіньми господаря і супроводжує його під час полювання
стричок (з польськ.) — мотуз із петлею; петля
стрібувати — спробувати, попробувати
стрічка — тут: рядок (у листі, пісні, вірші тощо)
ступайка — нікчемний служивий (від рос. Ступай-ка)
стябло — дерев'яний ківш; піднос, таця
субординація — військовий послух, підпорядкування
субтельний — субтильний, тендітний, ніжний, м'який (у поведінці)
суверен — зверхник, керівник
сугак — ссавець групи антилоп
суматоха (рос.) — метушня, шарпанина
супліка — писане прохання або скарга
суремка — сурма (мала)
суто — тут: добре; достатньою мірою
сфіналізувати — закінчити
ськати — шукати
сяг — сажень; тут: дерево, порізане і складене у кубічні сяги
таврований — позначений
табака — нюхальний тютюн
Талес — Фалес (бл. 625 — бл. 547 р. до н. е.), родоначальник античної філософії. Усе розмаїття явищ і речей зводив до однієї першостихії — води.
Тамерлан [Тимур] (1336–1405) — середньоазійський правитель і полководець. Створив державу зі столицею в Самарканді. Розгромив Золоту Орду. Здійснював грабіжницькі походи в Іран, Індію, Закавказзя, Малу Азію та ін.
тафельдекер (ніж.) — слуга, який накриває стіл
телепати — теліпати
тепличина — багно, що не замерзає
теребити — чистити від лушпиння
терлиця — терниця, знаряддя для тертя, тіпання льону, конопель і т. п.
Термопіли — Фермопіли, гірський прохід на південь від Фессалійської рівнини, поєднує північні і південні райони Греції. Під час грецько-перських воєн, у 480 р. до н. е., 300 спартанців очолюваних царем Леонідом, мужньо захищали прохід від величезної армії персів, і всі загинули.
теряти — втрачати
тетрапод — чотирикутний стіл у церкві, на який виставляють ікони
тим'ям — фіміам, запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при спалюванні цієї речовини
тілький — такий великий
тогідь — минулого року, торік
Тома [Фома, Хома] — Фома невірний — один з 12 апостолів. Мав схильність до сумнівів. Зокрема, тільки тоді повірив, що Христос воскрес, коли вклав пальця до відцвяшеної рани і руку до пробитого списом боку Господа.
трабант — драбант, охоронець
тратва — пліт (на річці, озері)
тратувати — топтати
требник — книга з молитвами для треб — хрестин, вінчання, панахид тощо
тропак — український танець, за виконанням близький до гопака
трудний — стомлений, змучений
трунок — напій
трус (рос.) — боягуз
труский — боягузливий
трухлий — злежалий
трястя — трясця, лихоманка
тулів — тулуб
тулуп [тулуб] (рос.) — кожух
тулумбас — рід бубна
турбан — тюрбан, чалма, головний убір із тканини, обмотаної кілька разів навколо голови
туркус — бірюза
угол — кут
узвар — юшка з сушених овочів, компот
узороччя — дорогоцінності
улус (тюрк.) — назва стійбищ, поселень, громад у тюркських народів
упованіє (старосл.) — тверда надія
упрямість (рос.) — упертість
ураза — рана; несправедливо заподіяна образа, прикрість
Фавст — мандрівний чорнокнижник XVI ст.
файка — люлька
фасон — крій, форма
фаталізм — віра в фатум, призначення
фата-моргана — різновид міражу
фатум — судьба; доля
фацеція — тут: жарт, витівка, смішна бувальщина
фашина — в'язка хмизу, лози, очерету для укріплення насипів, гребель тощо
фелон — риза, верхнє вбрання священика, яке вдягається під час Богослужіння
фельчер — фельдшер, щось середнє між цирульником і лікарем
флянки — боки, крила
форейтор — верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом
фортель — підступ
фотель — крісло
фравцімер (ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба
фрига (польськ.) — дзига
Фридерик — Фрідріх I, курфюрст Бранденбургський, який 1701 р. оголосив себе королем Пруссії
фузія — рушниця
фурії — у римській міфології богині помсти, докорів сумління. Карали людей за гріхи.
футро — хутро; шуба
хабета (польськ.) — кляча (зневажл.)
хабуз — бур'ян
харциз — розбишака
хахли — так з насмішкою називали москалі українців, як ці тих «кацапи»
хіснуватися — користатися
хлоп — селянин; чоловік
хов — виховання
хованець — домашній чорт, домовик
хосен — користь
храп — нижня й середня частина перенісся коня
цвітень — квітень
Цецюра, Безпалий, Суховій — самозвані кандидати на гетьманську булаву
Цицерон Марк Туллій (106–43 рр. до н. е.) — давньоримський політик, оратор і письменник. Мова його творів уважається зразком класичної латини.
цісар — австрійський імператор
Цурка Василь — гетьманський господар. 1702 обійняв уряд господаря Батуринського замку. Наприкінці жовтня 1708 пішов з І. Мазепою до шведів. 31 липня 1709 був схоплений і відправлений до московського воєводи у Києві, де він, правдоподібно, помер від катувань. Дружина з шестирічною донькою після спалення Батурина перебувала в Прилуках, потім 1709 була заарештована і до 1711 прожила під наглядом у Глухові.
цюра — джура
чада — діти
чапрак [чепрак] — вовняна підстилка під кінське сідло
часи — тексти з Часослова
чатинний — глицевий, хвойний
чезнути — тут: марніти
чепель — ніж з дерев'яною ручкою
черкеска — верхній чоловічий одяг із сукна з прорізами і відкидними рукавами
черточка — рисочка
черці — ченці, монахи
Чечель Дмитро Васильович (? -1708) — сердюцький полковник. Брав участь у виборах І. Мазепи. Як «породний шляхтич православний» після перевороту 1687 р. став гетьмана знатним військовим товаришем. 1689 був у складі делегації старшин, викликаних до Москви, 1690 супроводжував митрополита Варлама Ясинського до царів. 1696 гетьман послав його з полком для захисту південного кордону від очікуваного набігу кримських татар на українські міста після взяття Азова. В. Кочубей у доносі назвав Д. Чечеля одним із найвідданіших І. Мазепі людей. У жовтні-листопаді керував обороною Батурина, незважаючи на царський указ «господину полковнику Чечелю в тот замок немедленно великороссийских людей впустить», не відчинив ворота перед військом Меншикова. Продовжував мужньо захищати Батурин. Коли сили ворога вдерлися до міста, він утік, але був схоплений і через кілька днів колесований у Глухові. чміль — джміль
