Полтава - Лепкий Богдан (библиотека книг бесплатно без регистрации .txt) 📗
пірвати (з польськ.) — захопити, викрасти
піхва — піхви, футляр для шаблі
плазування — тут: биття шаблею плазом
плеканець — тут: чорт
плі конфіданс, ке ля знайоманс (фр., укр.) — більше довірливості, ніж знайомства
побідник — переможець
погреб — льох, пивниця
погаратаний — побитий, порубаний
позір — тут: увага
покмітувати — зауважити, простежити, спостерегти
пол (рос.) — стать
поліп — кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот
політичність — тут: тонкий розрахунок, дипломатичність у вчинках, поведінці, взаєминах з іншими людьми
політично — тут: з тонким розрахунком, уміло, дипломатично
Полуботок Павло — чернігівський полковник, наказний гетьман (17221724). Боровся проти засилля російської влади в Україні, домагався повернення її старих прав, у т. ч. права обирати гетьмана. Петро I наказав заарештувати Полуботка, і він загинув у в'язниці. У домах багатьох свідомих українців XVIII–XIX ст. висів портрет П. Полуботка з його словами до Петра I: «Заступаючись за вітчизну, я не боюсь ні кайданів, ні тюрми, і для мене ліпше найгіршою смертю вмерти, як дивитися на загальну загибель моїх земляків».
полудне — південь
полукішки — від кіш — короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений)
полумінь — полум'я
польний курат — фельдкурат, військовий священик
помишленіє (старосл.) — думка, роздум, помисел
помітувати — зневажати
поповнити (гріх) — тут: вчинити
посесія — оренда
послух — слухняне виконання наказів, розпоряджень; дисципліна
постинати — вкрити, скувати льодом
потолочений — потоптаний
поховзнутися — посковзнутися
почарашаний — потрощений
предкладати — пропонувати
презенція — гарна зовнішність; вигляд
президія — укріплене місто; замок, фортеця; тут: столиця
преісподня — пекло
прецінь — адже
привата — особиста справа, вигода, інтерес
пригнічувати — класти під гніт (важкий предмет для постійного тиснення)
придзиґльованка — безсоромна, розпусна жінка; кокетка
примівка — тут: приказка
припадок — випадок
припеки — обпечені місця
присок [приск] — горячий попіл з жаром; жар
приходить (тіткою) — доводиться (тіткою)
причинок — додаток, доповнення
приют — притулок
проволока — шнур
Прокопович Теофан [Єлисій, Єлизар] (1681–1738) — український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. Був прихильником І. Мазепи, вихваляв його задуми, присвятив йому свій найвизначніший твір «Владимир». Після поразки гетьмана взяв діяльну участь у його ганьбленні. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Помер у Петербурзі.
пудити — гнати; мчати
пустяк (рос.) — дрібниці
Пушкар Мартин (? -1658) — Полтавський полковник (1648–1658), учасник Хмельниччини. Виступав за союз із Московією. Разом із Я. Барабашем очолив військовий заколот (1657–1658) проти гетьмана І. Виговського. Загинув у бою коло Полтави.
райтар — найманий солдат важкої кавалерії
райця — радник, член магістрату
рантух — головний убір заміжньої жінки — біла тонка хустка
рапір — рапіра
распни (старосл.) — розіпни (на хресті)
ратник — вояк на московській службі
ребелія — бунт, заколот
реґімент — полк найманого війська; тут: козацьке військо і командування
резидент — дипломатичний представник
Рей Миколай — польський письменник (1505–1569)
рейвах — безладна біганина, метушня
рейментар — командувач, вождь
рейтероватися — ретируватися, відступити під час бойових дій
реконесанс — розвідка
респект — пошана, повага
ретязь — ланцюг
реченець — термін
Речпосполита (польськ.) — республіка
ритовина — гравюра
рівнобіжно — паралельно
ріле — ліра, ручний орган
рітмайстр (ніж.) — ротмістр, офіцерський чин у кавалерії, що відповідає чинові капітана в піхоті та ін. військах
рогачка — шлагбаум
розобличити — викрити
розструган — дерев'яна посудинка для пиття і зберігання рідини
розфалатати — розрізати, розрубати
розчавити — роздавити
Роман — князь волинсько-галицький (1199–1205), був фактичним володарем Правобічної України — від Карпат до Дніпра. Спирався на середні верстви суспільства, на міщан. Попри суворість, мав велику популярність у народі.
ропитися — сочитися сукровицею
руґа — хурделиця, завірюха
Руґія — острів поблизу південного узбережжя Балтійського моря. Тепер має назву Рюген
рукодія — рукоділля, виготовлення виробів, речей ручним способом; ручні вироби
рукоятка — руків'я, держак
румак — породистий верховий кінь у східних народів
рундук — ґанок
сабат — шабас, шабаш, за повір'ям — нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів, яке супроводжується розгулом
саґан — котел
саджа — сажа
саєт [саєта] — ґатунок тонкого англійського сукна; ґатунок оксамиту
Саїс — давньоєгипетське місто в дельті Єгипту за фараонів ХХVI-ої (Саїської) династії в 663–525 рр. до н. е.
саля — зала
самаритянин — самарянин, мешканець біблійної Самарії. В одній із притч Ісуса Христа йдеться про допомогу жертві розбійного нападу, яку надав добрий самарянин (між самарянами і юдеями були ворожі взаємини).
сарабанда — іспанський народний танець; музичний твір у ритмі цього танцю
Сас — польський король Август II, курфюрст Саксонський. Підтримував Московію у її боротьбі проти Швеції.
саський (з польськ.) — саксонський
сатисфакція — задоволення
сафір — сапфір
селюшка — селючка
сердюк — козак найманих піхотних полків на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана
сестринич — син сестри, сестринець, сестрич
сидження — сидіння
сильвета — силует
сиріч — тобто, або, інакше кажучи
сирно — довгий стіл з дощок із ніжками навхрест; малий низький столик
сита — мед, розведений водою; медовий відвар на воді
Сінявський — польський коронний гетьман
скити — скіфи
скіра — шкіра
скіряний — шкіряний
скіць — стриб
склеп (з польськ.) — крамниця
Скоропадський Іван — видатний полковник і однодумець І. Мазепи. Гетьманував у 1709–1722 рр. Обраний гетьманом під тиском Петра I, ніколи не називав Мазепу зрадником. Двічі звертався до царя з проханням підтвердити права і вольності України, але Петро I відмовив. Влада гетьмана сходила нанівець. І. Скоропадський пробував протестувати, але марно.
скота — нора, лігво
слобідка — слобода, поселення, яке тимчасово звільнялося від повинностей і податків
слухи (рос.) — чутки
смага — жага, сухість губ
смажний — який укрився смагою, запікся (про губи)
смок (польськ.) — дракон, змій
снасть — тут: скелет
сновихатися — сновигати, ходити без певної мети, без визначеного напрямку