Мотря - Лепкий Богдан (читать книги без регистрации TXT) 📗
троюдити — викликати чимось подразнення, запалення і т. ін.; ятрити
трутка — отрута
Тукальський (Нелюбович) Йосип (р. н. невід. — 1675) — український церковний діяч. Виступав проти союзу з Московією. Підтримував І. Ви-говського. Схилив Юрія Хмельницького підписати „Слободищенський трактат" 1660 р., за яким Україна розривала з Московією. Обраний київським митрополитом, але гетьман П. Тетеря ув'язнив його. Після звільнення був радником гетьмана Петра Дорошенка.
тшидзєсьцє (польськ.) — тридцять
тямити — пам'ятати, тримати в пам'яті
угло — ріг, кут (будинку, кімнати тощо)
уйняти — зменшити, зробити не таким помітним, відчутним; відняти, відібрати
умичник — викрадач; той, що „умкнув" когось умшляґ (ніж.) — компрес, обгортання; припарка
Фабій Максим Кунктатор (275–203 рр. до н. е.) — римський полководець, консул, диктатор. У 2-ій Пунічній війні застосував тактику поступового виснаження армії Ганнібала, ухиляючись від генеральної битви. Звідси його прізвисько Кунктатор — букв. забарник.
Фавн — у римській міфології бог полів, лісів, пасовищ, тварин. Існували уявлення як про одного, так і про множинність фавна.
файка — люлька
фалендишовий — з тонкого англійського або голандського сукна
фанда (циганська) — батіг; довгий одяг
фатиґувати — турбувати когось; причиняти комусь клопіт, труднощі тощо
фебра — лихоманка, гарячка
ферії — канікули
фехтунок — фехтування
Филимонович Методій (f1689 або 1690) — за промосковське наставлення висвячений у Москві (1661) на єпископа з призначенням бути місто-блюстителем київського митрополичого престола. Перебуваючи у Києві, не визнавав митрополита Йосипа Тукальського; 1667 перейшов в опозицію до Москви і підтримував гетьмана І. Брюховецького у його антимосковському повстанні, після чого 1668 був заточений в Уманський монастир, а потім у Новоспаський у Москві, де й помер.
Фідій (поч. 5 ст. — бл. 432–431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, головний помічник Перікла в реконструкції Акрополя в Афінах. Творчість Фідія належить до вершин світового мистецтва.
форес — форейтор, верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом
фотель — крісло (м'яке)
фравцімер (ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом просто служанки, прислужниці та згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба
французька недуга — сифіліс, люес
фрасунок (польськ.) — занепокоєння, тривога, прикрість
фриґа (польськ.) — дзиґа
футро — хутро; шуба
хатня війна — громадянська війна
харциз — розбійник, грабіжник
хідник — доріжка; тротуар
хіраґричний біль — хірагра; ломота в руках
хіснувати(ся) — користати(ся)
хлоп — селянин; чоловік (здебільшого великий, міцний)
хованець — чорт (домашній), домовик
ходачкова шляхта — дрібномаєтне, небагате українське дворянство, яке, часто не маючи можливості утримувати бойового коня і збрую, ходило на війну пішо
цибух — цибук, чубук
циновий — олов'яний; цинковий
циркель (з ніж.) — циркуль
цо (польськ.) — що
черкаси — одна з історичних назв українців
черці — ченці, монахи
Четвертинський Гедеон (р. н. невід. — 1690) — київський митрополит. 1686 р. порвав зв'язки з константинопольським патріархом і визнав владу московського патріарха над українською православною Церквою.
чиколодок — кісточка пальця, пальцевий суглоб
чорна хвороба — епілепсія
Чуйкевич Семен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.
чутити — приводити до свідомості, до чуття
шабаш — шабас, суботнє свято, відпочинок у юдеїв
Шаммілярд — Шамільяр Мішель (1652–1721), генеральний контролер фінансів (1699–1708) і військовий міністр (1701–1709) Франції. Провадив жорстку політику, посилив репресії проти реформаторів (протестантів), придушив селянське повстання, збільшував податки для війни за іспанську спадщину.
шафовання (з польськ.) — розпорядження, завідування чим-небудь
шафот — ешафот
шацунок (польськ.) — пошанування, повага
шваґер — брат дружини
шванк (польськ.) — шкода, втрата; від нім. schwank — гнучкий, тонкий, невпевнений, хисткий
Шереметьєв Борис Петрович (1652–1719) — генерал-фельдмаршал Петра I
шинквас — прилавок (переважно у шинку)
штемпований — таврований
штуцер (ніж.) — франт, чепурун
шувар — аїр, лепеха, татарське зілля
шумка — пінка
юж (польськ.) — уже
Юрась — Хмельницький Юрій (бл. 1641 — 1685), син Богдана Хмельницького. Гетьман України (1657; 1659–1663) і Правобережжя (16771682; 1685). Московська влада примусила Ю. Хмельницького укласти „Переяславські статті", які обмежували суверенітет України. Уклав з Польщею Слободищенський трактат, який розривав союз із Московією. 1885 р. Туреччина призначила його гетьманом України, а через півроку за непослух туркам його страчено в Кам'янці-Подільському.
ягайлонська ідея — намір утримувати у складі Польщі Литву й Україну. Початок реалізації ідеї покладено Кревською унією 1385 р. й одруженням 1386 р. володаря Великого Князівства Литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою.
ядите (старосл.) — їжте
як з Петрового дня — біда за бідою (як після Петрового дня — 12 липня - поступово наближається осінь і зима)
ятися — личити; годитися, випадати (про поведінку)
ять — назва літери *к у старослов'янській азбуці
Alma mater (латин.) — мати-годувальниця; так у середні віки студенти називали свій університет (давав „поживу для розуму"). Переносно — заклад, де хтось виховувався, навчався, набував фаху.
almae matris (латин.) — матері-годувальниці
aurea mediocritas (латин.) — золота середина
ausgezeichnet (ніж.) — відмінно
bellum omnium contra omnes (латин.) — війна всіх проти всіх
carpe diem (латин.) — лови день; насолоджуйся життям
Chodz pan tu, panie laskawy! (польськ.) — Іди сюди, ласкавий пане!
collegium medicum (латин.) — медична колегія
Cort simarub. dr. 3. Cascaril. dr. j. Tinct. opii serup (латин.) — Кори сімар. гр. 3. Настою гр. З опію в сиропі.
Dic, cur hic? (латин.) — Скажи, що тут?
Dixi (латин.) — Я сказав.
Do uslug waszej hercogskiej mosci (польськ.) — До послуг вашій герцогській милості.
eventus belli dubius est (латин.) — вислід (результат) війни сумнівний (непевний)
exempli gratia (латин.) — для прикладу, наприклад
Fecit, cui prodest (латин.) — Зробив (той), кому (на цьому) залежить (кому вигідно).
Finita la comedia (італ.) — букв. „виставу закінчено"; настав кінець
Gnдdiges Frдulein (ніж.) — вельмишановна панно
Gott set Dank (ніж.) — Дякувати Богові.
Homo homini lupus (est) (латин.) — Людина людині вовк.
Honores mutant mores (латин.) — Шана змінює звичаї.
Hic Rodus, hie salta! (латин.) — Тут Родос, тут і стрибай.
In vino veritas (латин.) — істина у вині.
Incidit in Scillam, qui vult vitare Charibdum (латин.) — Потрапляє у Сциллу, хто хоче уникнути Харібди. У давньогрецькій міфології це два страховиська, які мешкали на скелях біля протоки між Італією та Сицилією і знищували мореплавців.
