Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Проза » Современная проза » Мама, донька, бандюган - Кокотюха Андрей Анатольевич (хороший книги онлайн бесплатно txt) 📗

Мама, донька, бандюган - Кокотюха Андрей Анатольевич (хороший книги онлайн бесплатно txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Мама, донька, бандюган - Кокотюха Андрей Анатольевич (хороший книги онлайн бесплатно txt) 📗. Жанр: Современная проза. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

-Чому, як раз нормально. Особливо про інтуїцію сподобалося, переконливо. А в неповнолітніх, ну, чи малолєток, як оце, наприклад, я, може працювати інтуїція? Передбачено таке в принципі, можеш ти припустити подібне?

-Звичайно. У дітей взагалі більш розвинені всякі такі відчуття...

-Дякую за дитину, - ковток вина.

-Не про тебе мова. Скажімо, маленька дєтка до одних незнайомців тягнеться сама, при вигляді інших починає верещати, аж вуха закладає. До того я, що перед дитиною не придуришся, визначник, лакмусовий папірець. Ну а вже коли вони підростають та усвідомлюють усю неоднозначність світу, їх починають дурити. Педофила не розпізнають, цей добрий дядя посміхається і канхветку дає. Безпритульні дітлахи, між іншим, відчувать фальш гостріше, вони з педофілами за гроші в кущі йдуть, середовище виховує. Ось у кого інтуїція розвинута, ці шпаки небезпеку чують за кілометр...

-Дуже цікаво, - ковток вина. - Будемо вважати, що в такої дорослої дитини, як та, що перед тобою, інтуїція не притуплена. Останні події взагалі загострили її ще більше. Тому вона підказує, що ми з тобою, як пишуть у книжках, створені одне для одного.

Отак!

-"Вона" - це хто?

-Інтуїція, кажу ж тобі. Шосте відчуття.

-Це такий жарт?

-Ні, це не жарт. Я краще знаю свою маму. Вона застара для тебе, надто вредна, взагалі - далека від ідеалу і сформована. Зі мною краще: глина, яку можна замішувати на власний розсуд і ліпити власний ідеал жінки. Олег, я буду тобі хорошою дружиною і хочу від тебе дітей.

Рибалка буквально отетерів. Якби зараз стеля розсунулася і просто перед ними опинився б зелененький інопланетянин на тонких ніжках та замовив собі сто п`ятдесят горілки, він і то б не розгубився. Принаймні знав би, що робити. Вагітна шістнадцятирічна дівчина, донька жінки, від якої в Олега буде дитина, освідчується йому в коханні діловито, серйозно, зовсім не жартує і цілком можливо просто звідси піти в ліжко.

-Нічого собі...

-Це все, на що ти спромігся? - після таких слів Рибалка вирішив - таки жарт, жорстокий жарт розлюченої ревнивиці, та далі відмовився вірити власним вухам: - Не хвилюйся, в нас таки буде дитина. Докториха так сказала. Дитину я хочу, але від тебе. Від іншого, дитини просто так, не буде.

-Чекай... Докториха... Ти ходила... Ти зробила аборт?

-Браво. Ось що означає робота в міліції. Тебе, мабуть, боялися злочинці, ти швидко злочини розкривав. Можу написати щиросердне зізнання: я, Сошенко Оксана, закохавшись у Олега Рибалку, який врятував їй життя, вирішила з кохання до нього зробити аборт, аби позбавитися дитини, батько якої повний нікчема і дешевий мудак. Дитину хочу від Олега Рибалки. Готова понести будь-яку кару. Дата, підпис.

-Неправда. Ти не робила цього.

-Правда. Зробила.

-Ні. Брешеш.

-Для чого?

-Мене позлити.

-Дуже треба тебе злити! Хочеш - ходімо до лікаря, її Галина Мелорівна звати. Лікарська таємниця для неї - святе, але ж ти мент, швидко її розколеш.

-Коли?

-Кілька днів тому. Виходила з мого дому, одночасно - моєї фортеці.

-Мама, звичайно, не знає.

-Звичайно. Ми їй сьогодні скажемо. Чи тобі подумати треба? Олежко, невже я тобі не подобаюся?

-Серйозно сказати?

-Звичайно, які жарти!

-В тебе, коли ти мені під машину головою вперед кинулася. Таки дійсно щось трапилося з дашком у тебе, підтікає капітально. Сходила до гінеколога? - кивок, незрозумілість на обличчі. - Тепер бігом до психіатра, нехай мізки вправить.

-Мені?

-Тобі. Ідіотка, ти ж можеш взагалі ніколи більше не народити!

-Не треба лаятися. Не така вже ідіотка, пішла ж до кваліфікованого спеціаліста, в амбулаторних умовах, всьо чотко, будь спок! Не віриш мені - правда, сходи в лікарню, поговори з лікарем. Якщо ти, звичайно, знаєшся на оперативній гінекології і зрозумієш усю термінологічну лексику, - переможний погляд.

-До лікарні ми таки підемо. До Павлівської. Ти пережила потрясіння, ось побічна реакція на шок. У мене там знайомі є, діагностику проведуть та курс лікування призначать.

-Невже ти такої поганої про себе думки? Знаю, переконаний і зараз скажеш - у такого, як ти, колишнього мента, мужлана неотесаного, не може закохатися ніхто. Конкретніше - його не здатна просто так захотіти дівчина, не остання потвора по району, навіть по місту.

-Це ти не зрозуміла, дитино: між нами нічого бути не може в принципі. Солдат не ображає маленьких дівчаток, навіть якщо вони дурні і самі нариваються на образи. Все, розмови на ці теми вважаю позбавленими елементарного здорового глузду! - Олег відчував, як у середині все кипить, як його починає нести, як йому хочеться схопити дівчину за карк і банально відлупцювати ременем по задниці чи надерти вуха, ледь стримався, та все ж таки трохи ядучої жовчі вирвалося назовні, оформилося у коротку образливу фразу, про котру Рибалка пошкодував, щойно сказавши: - Соплі витри, пісюхо малолітня!

-Ти, значить, так?

Обличчя Оксани налилося кров`ю. Скандал назрівав просто тут, назрівав негайно і перешкод не вбачалося. Та раптом, глянувши за спину розлюченої від образи кращих дівочих почуттів дівчини, Олег відчув - у нього кров від обличчя відливає. Просто на них з, чарівною посмішкою і взагалі вся така сяюча, від дверей через увесь зал насувалася ще більша небезпека. Принаймні, нічого доброго від появи Алли Різник, своєї колишньої коханки, Рибалка не чекав.

Супутницю Рибалки-Карася Алла впізнала відразу. Вона пишалася своєю професійною пам`яттю на імена, прізвища, обличчя та телефонні номери. Аби не занудство її супутника, вона б не звернула уваги на цю парочкуі. Лекцію чорнявого коротуна про виноробство, щедро збагачену спеціальними термінами, з яких жінка приблизно уявляла собі хіба що значення слова "декаліри", вона переважно пропускала повз вуха, аби чимось себе зайняти, роздивлялася нечислену о цій порі публіку в залі. Зачепилася очима за знайомий анфас, супутник дівчини сидів потилицею до неї, але Алла не довго мучилася в здогадах.

Вона отримала "біле" замовлення на цикл "чорних" статей по історії виноробства та різних марок вина. Це означає - винороби проплачують журналові за написані матеріали, де виноробство описане на прикладах конкретних торговельних марок, як українських, так і закордонних. Але платять не офіційно через бухгалтерію, а редакторові з рук в руки. Якби вони платили цю сумму безпосередньо Аллі і вона писала без узгодження з шефом, замовлення було б повністю "чорним". Кафе "Альбена" стояло в списку обов`язкових місць відвідання, бо спеціалізувалося не лише на традиційно болгарській кухні - на другому поверсі був дегустаційний зал фірмових болгарських вин. Експерт з питань виноробства на Балканах Дойчен Крумов розповідав довго, старанно та нудно, на двадцятій хвилині Алла задовбалася його слухати, та перебивати замовника не пасувало, тому вона час від часу намагалася спрямувати розмову в потрібне їй русло. І побачила Оксану Сошенко.

За останніх кілька тижнів їй почало здаватися, що дівчина з фотографії лежить третьою в ліжку з нею та Савицьким. Спочатку Денис кілька днів пив, роздивлявся фотки викраденої його діловим партнером дівчини та її мами, на яку треба натиснути. Потім усе різко перемінилося: пити коханець перестав, радісно та чомусь пошепки повідомив - дівку визволили якісь придурки, матуся виявилася крученою, найняла потрібних людей, хавіру компаньйона, на якій тримали полонянку, рознесли гранатами мало не по цеглині. І радіє він не через те, що важлива оборудка, про сутність якої Алла теж нічого конкретного не знала, хоча Денис кілька разів починав говорити по п`яні, та швидко починав забалакуватися і вирубався. Просто знайшлися добрі люди, відбили бранку, зняли гріх з його душі, бо партнер, сучара бацильна, вже дівчисько на голку саджав і, з усього видно, таки підсадив. Принаймні, нахвалявся - не все ще втрачено, ми матусю прищучимо. Через два дні Савицький став звичним, таким його Алла бачила найчастіше і не любила. Власне, коханням в її з ним стосунках ніколи не пахло, просто діловим, зосередженим та холоднокровним вона Савицького не сприймала, навіть іноді побоювалася, бо на звичного Дениса Вікторовича вона мала значно менший вплив, аніж на рожевого, пухнастого та слинявого Дені. Тепер він вже вважав визволителів заручниці Оксани з полону не спритниками, а козлами та сволотою, через яких вигідна справа опинилася на грані зриву. Гадів слід вирахувати, показово покарати, скільки б їх там не було, бо одному тку справу ніколи не провернути, а головному котигорошкові відірвати яйця. Начебто люди партнера більш натаскані на подібні пошуки, та при бажанні він готовий підключити свою службу охорони на чолі з Карасем.

Перейти на страницу:

Кокотюха Андрей Анатольевич читать все книги автора по порядку

Кокотюха Андрей Анатольевич - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Мама, донька, бандюган отзывы

Отзывы читателей о книге Мама, донька, бандюган, автор: Кокотюха Андрей Анатольевич. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*