Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Приключения » Прочие приключения » Справа про 19 роялів - Вахек Еміл (читаемые книги читать онлайн бесплатно TXT) 📗

Справа про 19 роялів - Вахек Еміл (читаемые книги читать онлайн бесплатно TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Справа про 19 роялів - Вахек Еміл (читаемые книги читать онлайн бесплатно TXT) 📗. Жанр: Прочие приключения. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

27

Перше, що він побачив, коли прийшов до тями, було перелякане Трампусове обличчя.

— Не рухайтеся! — наказав той йому. — Як ви себе почуваєте?

— Здається, не так погано… На щастя, я встиг відхилитися. Тож дістав не по черепу, а по вуху. По лівому. Мабуть, зовсім відчахнуте, поглянь-но.

— Я вже дивився, — заспокоїв його Трампус. — Воно тільки трохи надірване.

— А моє плече? — спитав тривожно Клубічко. Трампус його заспокоїв:

— Певно, це був тільки удар по ключиці.

Клубічко намагався пригадати все, як було.

— А він?

— Хто «він»? Тут немає нікого, крім нас.

Клубічко обережно озирнувся навколо. Приміщення було справді порожнє.

— Але хтось же мусив вдарити мене. Чи не так? А я в нього вистрелив. Добре пам'ятаю, як він зойкнув. Погаси світло, бо в мене болять очі.

Трампус погасив. Стало зовсім темно.

— Засвіти ліхтарик, бо пітьма не дуже-то приємна річ у кімнаті, де за короткий час двоє дістало од третього по голові. А тепер роздивися добре. Той негідник мусив лишити сліди. Здається, я поцілив його в ногу.

Поки Трампус марно шукав ліхтарик, у кімнаті щось знову заворушилось і, перш ніж Клубічко вихопив пістолет, довгим стрибком кинулося на Трампуса. Від удару по голові Трампус звалився за кілька кроків від приголомшеного Клубічка.

«Кінець, — подумав Клубічко, — цей негідник таки перехитрив нас!»…Але той підійшов до Клубічка, присвітив ліхтариком і вигукнув:

— Господи боже мій! Звідки ви тут узялися?

— Треба було роздивитися раніше, — буркнув Клубічко. — Ця кімната має неприємну властивість: тут весь час хтось вискакує і гамселить інших по голові.

Тикач освітив приміщення ліхтариком, свиснув і простяг щось Клубічкові.

— Це той кастет, яким вас ударили. Ним-таки було оглушено Германа і Віртера. Як він тут опинився? І як ви тут опинилися?

— З цікавості, Тикач, — непевно відповів Клубічко. В цю хвилину поворухнувся Трампус.

— Слава богу! — вигукнув Тикач. — Зараз я пограбую буфет — потрібен алкоголь, щоб він опритомнів.

— Буфет стоїть біля замкнених дверей.

— Вони не замкнені,— зауважив Тикач. — Що ви там мацаєте коло себе?

— Шукаю пістолет. Можливо, він мені знадобиться, поки ви ходитимете до буфету. Я вже раз скористався ним у цьому гостинному приміщенні.

Та, на щастя, ніхто більше сюди не вдирався, і Трампуса привели до тями добрим ковтком слив'янки. Клубічко й собі підкріпився кількома ковтками.

— А тепер, — сказав він, помацавши плече, — почнемо розплутувати цю справу. Проте спочатку треба покликати лікаря. Не для мене, а для цієї цікавої пані.

— А що вона за одна? — запитав Тикач, присвітивши ліхтариком. — Чого це в неї з голови цебенить кров?

— Ця пані зветься Баумрук.

— Як? — вигукнув Тикач.

— На своє превелике здивування, я знайшов її тут.

— Не розумію, як вона тут опинилась і що тут шукала. Де тільки я її не шукав і, щиро кажучи, вже не думав, що коли-небудь її побачу. Навіть мертву. Спочатку мені здавалося, що вона належить до тієї банди, але потім я вирішив, що це була та приятелька, про котру Віртер згадував як про свій порятунок. Очевидно, її спершу викрали, а потім випустили, щоб вона навела їх на слід. — Він оглянув зомлілу. — Здається, нічого серйозного. — Він скривився. — Ото буде морока нашому Кршікаві. Знаєте, що було в тій телеграмі? «Забороняю провадити будь-які розслідування в справі роялів. Петровіцький».

— Приємний у нас шеф, — усміхнувся Клубічко. — Що ж ви тепер робитимете, опинившись, власне кажучи, поза законом?

Тикач скорчив ще гіршу гримасу.

— Поки що я сказав собі: «Про телеграму нічого не знаю». Передав її одному із своїх людей нібито для вас. Ви вже не гнівайтесь, адже я мушу якось рятуватися.

Клубічко засміявся.

— Та нехай уже буде так. Зденеку, тут, певно, є телефон, мабуть, за тими дверима з написом: «Туалет». Я гадав, що вони зачинені, але помилився. Подзвони, будь ласка, в «четвірку», щоб нам негайно прислали лікаря та санітарну машину.

Трампус мовчки послухався.

— Ви тут що-небудь розумієте? — запитав Тикач.

— Щиро кажучи, не зовсім, але дещо все-таки розкумекав. Чогось подібного я, здається, чекав, коли просив вас закрити це гостинне місце розваги. Якщо тільки це вчинив той самий негідник, який і мене хотів послати на той світ. Можливо, я потурбував його саме тоді, коли він заходився біля Баумрук.

Нараз у коридорчику, що вів до туалету, гримнули два постріли. Тикач схопився і кинувся до дверей. Знову пролупав постріл. «Мабуть, у Зденека!» — подумав Клубічко.

28

Трампус відбувся тільки переляком, коли той, про чию присутність він і гадки не мав, вистрелив з дверей туалету. Та не встиг він отямитись, як повз вухо йому просвистіла ще одна куля. Він скрикнув, удавши, що його поранено, впав на підлогу й застогнав. Невдовзі знову почулися кроки. Перше ніж він спромігся щось сказати, Тикач рвучко відчинив двері залу. Він був обережний і не ввійшов одразу, а пустив промінь світла з ліхтарика. І одразу ж з дверей туалету гримнув новий постріл. Його було адресовано Тикачеві, однак стрілець промахнувся, і куля застряла в дверях. Тикач одразу ж вистрелив навмання в напрямку, звідки стріляли. Пролунав пронизливий крик.

«Чи справді злочинця поранено, чи він прикидається, щоб виманити Тикача в коридор?» — подумав Трампус. Але, почувши характерне харчання тяжко пораненої людини, він обережно підвівся, і в ту ж мить на нього впало світло Тикачевого ліхтарика.

— Влучили, — сказав Трампус.

Тикач відчинив двері з пістолетом у руках. Трьома стрибками опинився біля чоловіка, що лежав за непричиненими дверима туалету, й підвів його безсилу голову. Ще не знав, куди влучила його куля, бачив лише, що з рота пораненого ллється кров. Другу калюжу крові угледів біля його ніг. Клубічко тоді не помилився, йому пощастило поранити злочинця. І все ж таки той мав іще стільки сили, щоб дістатись аж сюди, і стільки рішучості, щоб двічі вистрелити в Трампуса. Вилаявшись, Тикач опустив голову пораненого на доріжку, простелену в коридорі, і присвітив ліхтариком. І враз глухо скрикнув.

— Що сталося? — запитав Трампус, під яким аж тепер почали тремтіти коліна.

Тикач підвівся.

— Це він, — відказав коротко. — Дістав-таки своє… Я не хотів його вбивати, але він був такий підступний, що з ним не можна було церемонитися.

— Що сталося? — вигукнув Клубічко за дверима. Тикач крикнув мов несамовитий:

— Це та наша пташка!

— Та невже? — жадібно запитав Клубічко. Тикач кивнув головою.

— У нього немає мочки лівого вуха, мабуть, утратив під час бійки. — Він знову освітив обличчя пораненого. — Так, це він, — автоматично повторив.

Вони повернулись до залу, і Тикач ковтнув горілки. Це його підкріпило.

— Я розкис, як баба, але не тому, що ви думаєте… Підвівши йому голову, я одразу його впізнав.

— Впізнав? — нетерпляче спитав Клубічко. Тикач кивнув.

— Подивіться на нього як слід. Я кажу не про те, що в нього вигляд бандита, а про його лице. Воно в нього якесь наче позшиване чи як би це сказати. Певне, його так прикрасили, оперуючи після добрячої бійки.

— Ви його знаєте? — різко спитав Клубічко. Тикач лише з болем глянув на нього.

Перейти на страницу:

Вахек Еміл читать все книги автора по порядку

Вахек Еміл - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Справа про 19 роялів отзывы

Отзывы читателей о книге Справа про 19 роялів, автор: Вахек Еміл. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*