Бараки, що за містом - Хвильовий Микола (хорошие книги бесплатные полностью .TXT) 📗
Жалоба
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.
Бараки, що за містом - Хвильовий Микола (хорошие книги бесплатные полностью .TXT) 📗 краткое содержание
«Бараки, що за містом» Миколи Хвильового – новела, сюжет якої розгортається у 1918 році***. Головний герой твору санітар Юхим після прочитання на паркані плакату з закликом підпільного ревкому бити «німчуру та гайдамаччину» пропонує своєму колезі Мазію «підсобити товаришам», що закінчується смертю обох друзів. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов)– талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.
Бараки, що за містом читать онлайн бесплатно
Микола Хвильовий
БАРАКИ, ЩО ЗА МІСТОМ
І
Юхим підійшов до паркана й прочитав такий плакат:
Товариші!
Тероризуйте тил ворога. Бийте німчуру!
Бийте гайдамаччину. Наше військо недалеко.
Хто не з нами, той проти нас.
Д'ех! Мать твою бог любив!
І тут же Юхим подумав про Мазія:
– Так… Розумію… Ну, держись, Мазію! Посмотрим твою ухватку. Потім заложив руки в кишені і, посвистуючи, пішов до бараків. Це було вдень.
II
Розсипається небесний дріб по даху і співають ринви одноманітну пісню в переливах легкого дзвону.
Тиха осіння ніч, коли темно, як сажа, а десь запізнився невідомий птах вилетіти на південь.
Над бараками ліхтар примружив своє старече око, засльозився, з сумом дивиться на провалля. Біля города присіли бараки, а далі ховаються провалля, де навалено сміття з містких будівель, з помийних ям.
А цвинтар, що праворуч, зарився в стоси жовтого листя, і по коліна загрузли могильні верби…
Ну і прислухався Мазій, санітар барачний, і чути було – шарудять у листях мишенята дощовитої осені.
То падають дрібненькі горошинки, щоб напоїти землю невеселим сумом.
Холодно.
Вітер іде широкою вулицею, добігає до бараків і тоді з важким духом трупів несеться до провалля, щоб заритися в сміття.
До бараків, у двір, крізь ворота просунулись рейки, що провели в п'ятнадцятому році, коли з далеких сопок Галичини привезли ранених.
Але зараз не видно рейок – темно, як сажа.
…Ах, Німеччино, Німеччино! Кожного дня заганяєм у ворота чотири-п'ять вагонів напівтрупів, і бараки повні до неможливости.
Тягнуться потяги без станцій, без води, без хліба на батьківщину – і приходять потяги до бараків.
…І от до Мазія прибіг Юхим, кинув спрожогу:
– Ну, єсть плакат!
– Що кажеш, Юхиме?
Мазій дивиться двома ярками. Від нього йде труповий дух.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
