Сповідь - Шевчук Валерий Александрович (читать книги онлайн без регистрации .txt) 📗

— Я нічого не чую, — мовив панотець. — Кажи голосніше.

Прибулець знову зирнув на панотця, і той раптом зрозумів, чому на образах малюють страдників. Очі в юнака були широко розплющені, чорні й печальні — страдники повинні приходити у світ. Вони приходять для того, подумав панотець, щоб нагадати людям: живуть на світі не тільки щасливі.

— Заморив я вас, панотче? — м'яко сказав прибулець.

— Я тут для того, щоб вислухати тебе, — сухо відповів панотець.