Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Фантастика и фэнтези » Фэнтези » Хранителі Персня - Толкин Джон Рональд Руэл (книги читать бесплатно без регистрации полные .TXT) 📗

Хранителі Персня - Толкин Джон Рональд Руэл (книги читать бесплатно без регистрации полные .TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Хранителі Персня - Толкин Джон Рональд Руэл (книги читать бесплатно без регистрации полные .TXT) 📗. Жанр: Фэнтези. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:
Хранителі Персня - _23.jpg

Але зненацька Дзеркало дуже потемніло, немов пролом розірвав видимий образ світу, і проглянула порожнеча. З тієї чорної безодні з'явилося Око і почало повільно зростати, поки не виповнило майже все Дзеркало. Таким жахом віяло від нього, що Фродо скам'янів, не в силі ані скрикнути, ані відвести очей. Полум'я оточувало Око, але само воно було блискучо-жовтим, мов котяче, насторожене й пильне, і чорний проріз його зіниці відкривався у безодню — у всесвітню порожнечу.

Потім Око почало обертатися то в один бік, то в інший, і переляканий Фродо збагнув, що воно намагається стежити одоночасно за багатьма речами, але в першу чергу — за ним самим. Щоправда, він відчував також, що побачити його Око не здатне — поки що не здатне, — якщо тільки він сам цього не захоче. Перстень раптом став важким, мов чавунний, відтягнув ланцюжок, і голова Фродо почала поволі хилитися додолу. Дзеркало немов скипіло, пара здійнялася над водою. Фродо хилився все нижче.

— Не торкайся води! — м'яко нагадала Володарка. Видіння зникло, і Фродо помітив, що дивиться на холодні зірки, що миготять у срібній чаші. Його трусило; він відійшов і кинув погляд на Володарку.

— Я знаю, що ти побачив наостанку, — сказала вона. — Це ввижалося і мені. Не бійся! Не єдиними співами серед дерев охороняємо ми і боронимо Лотлоріені і навіть не тонкими стрілами ельфійських лучників. Знай же, Фродо; у цю саму мить, розмовляючи з тобою, я стежу за Чорним Володарем і знаю всі його думки щодо ельфів. Він такон давно намагається перехопити нитку моїх дум, поборотися зі мною. Але двері зачинені, як і раніше!

Помахом білих своїх рук Галадріель немов відштовхнула щось напливаюче зі сходу. Найулюбленіша зірка ельфів Еаранділ, яскраво горіла у височині, і постать Володарю1 відкидала легку тінь на траву, а золотий перстень на пальці [385] грав райдугами у сріблястім світлі. Білий камінь у персні сяяв, немов часточка Вечірньої зірки спустилась з небес на руку Володарки. Фродо дивився на перстень зі страхом — йому раптом здалося, що він все зрозумів.

— Так, — підтвердила Галадріель, відгадавши його думки, — ні я, ні Елронд не могли говорити про це — бо, здавна присяглися мовчати. Але від Хранителя Персня, від того, хто бачив Око, нічого не сховаєш. Так, саме тут; у Лоріені, на пальці Галадріелі, зберігається один з Трьох перснів — Ненья, або Адамантовий. Його довірили мені, і Ворог підозрює це, але точно не знає — поки що. Невже ж ти й тепер не розумієш, що для нас твоя поява тут — знак долі? Бо якщо ти зазнаєш поразки, нам нічим буде прикритися від Ворога. Але якщо тобі пощастить, наша влада зменшиться, Лоріен зазнає зів'янення, і приплив часу змиє наші сліди. Ми попливемо за Море або обернемося на здичавіле лісове плем'я, що ховається по долах та печерах, приречене все забути і піти у забуття. Іншого вибору не маємо…

Фродо схилив голову.

— Що ж ви оберете?

— Хай станеться те, що має бути. Любов ельфів до своєї землі і плодів своєї праці глибша, ніж безодні морські, а туга ніколи не згасне й не втішиться. Але ми скоріш готові все втратити, ніж підкоритися Сауронові — бо мали досить часу добре пізнати його. Ти не відповідаєш за долю Лоріену, твоє призначення інше. Але якби бажання могли впливати на життя, то я хотіла б, щоб Перстень Влади ніколи не з'являвся на світ або залишався навіки загубленим…

— Ти мудра, справедлива й безстрашна, пані, - сказав Фродо, — я віддам тобі Перстень, якщо схочеш. Цей тягар не під силу мені.

Галадріель раптом дзвінко розсміялась:

— Володарка Галадріель, можливо, насправді мудріша за тебе, але чемністю ти зі мною зрівнявся! Вдало ти відплатив за те, що я зазирнула до твоєї душі, коли ми зустрілися вперше! Твій зір стає все гострішим! Не заперечую, я жадала попросити в тебе те, що ти сам зараз готовий віддати. Протягом довгих літ розмірковувала я, скільки доброго і могла б зробити, маючи Великий Перстень. Тепер його принесли до мене. Зло, що було створене у прадавні часи, діє різними засобами, і навіть не все залежить від того, чи втримається сам Саурон, чи впаде. Якби я з примусу чи погрозами [386] відібрала Перстень у гостя, чи не вважалося б це шляхетним вчинком, заслугою Сауронового Персня?

Аж ось нарешті Перстень переді мною. Ти прагнеш віддати його з власної волі! Замість Чорного Володаря ти створиш Володарку, не Чорну, але прекрасну та страхітливу, немов ранок та ніч! Прекрасною стану я, як море, і сонце, і сніг на горах! І жахливою, як буря і блискавки. Влада моя буде твердішою, ніж твердь земна. Світ сповниться розпачем і любов'ю до мене!

Вона піднесла руку, і перстень випромінив яскраве світло, осяяв її обличчя серед нічної пітьми. Вона стояла тепер перед Фродо незмірно висока, грізна та гідна поклоніння. Потім рука її опустилася, світло згасло, вона раптом знов засміялась — і Фродо, здивований украй, знов побачив Галадріель, яку він знав досі: струнку та гнучку, як всі ельфи, у простому білому вбранні, і голос її став ніжним і сумним:

— Я здолала спокусу. Галадріель готова все покинути, відпливти на захід і залишитись самою собою.

Довго стояли вони мовчки, поки Володарка не промовила знов:

— Час повертатися. Вранці вам треба буде вирушати. Вибір зроблено, колесо долі вже закрутилось.

— Зараз підемо, — сказав Фродо, — але мені ще хотілося спитати… ще в Рівенделлі все намагався узнати у Гандальфа… Мені дозволено носити Перстень. Чому ж я не можу бачити всіх інших персненосців та дізнаватися про їхні думки?

— Тому що не спробував. З того часу, як ти довідався, що саме одержав у спадщину, ти лише тричі надівав Перстень на палець. І не пробуй — загинеш! Гандальф мусив пояснити тобі, що Перстень Влади дає власнику силу до його міри. Коли захочеш підкорити собі інших, спочатку мусиш убратися в силу й навчитися напружувати волю. Але навіть якщо ти просто зберігаєш Перстень і зрідка його надіваєш, то зумієш помітити такі речі, яких не бачать інші. Поміркуй: адже зір твій став гострішим, чи не так? Чи не зумів ти проникнути до моїх думок глибше та сприйняти їх ясніше за багатьох славетних любомудрів? Ти побачив око того, хто володіє Сімкою та Дев'яткою. Ти зумів розпізнати перстень на моєму пальці… - Вона звернулась до Сема. — Скажи, чи ти бачив мій перстень?

— Ні, пані, - відповів Сем. — Щиро кажучи, я ніяк не візьму до тями, про що це ви вдвох міркуєте. Я бачив зірочку [387] над вашими пальцями. Але якщо ви вибачите моє втручання, то я скажу: хазяїн мій має рацію! Краще було б вам узяти в нього перстеник. Бо вже ви б усе влаштували як треба. Не дозволили б прогнати мого старого і перекопати вулиці! Ви примусили б деяких типів розплатитись за свої бридкі витівки!

— Зрозуміло, я б так і зробила, — сказала Галадріель. — З цього б почалось. Але, на жаль, на цьому б не скінчи лось. Не будемо більше говорити про це. Ходімо звідси!

Розділ 8 ПРОЩАННЯ З ЛОРІЕНОМ

Тієї ж ночі Келеборн та Галадріель знов покликали до себе Хранителів і зустріли їх привітно. Келеборн промовив нарешті довгоочікуване слово:

— Настав час вирішувати. Хто бажає продовжити похід, хай, зміцнівши духом, покине нашу землю, а хто не хоче, може залишатись поки що тут. Але нині, напередодні звершення долі, небезпека чекає всюди. Ті, хто буде! гостювати у нас, діждуться, поки шляхи земні звільняться — або допоможуть нам при останньому захисті Лоріену. Тоді вони повернуться додому — або попрямують до того чертога, де відпочивають усі, хто загинув у битвах.

Він замовк; Галадріель заглянула кожному з Хранителів у вічі й сказала:

— Вони вирішили йти уперед.

— Для мене вперед — значить додому, — зауважив Боромир.

— Зрозуміло, — кивнув Келеборн. — І весь загін піде за тобою?

— Ми ще не рішили, — відповів Арагорн. — У якому напрямку думав піти Гандальф після Лоріену, не знаю. Ба навіть він, мабуть, заздалегідь готових планів не складав.

— Можливо, — згодився Келеборн. — Втім, у будь-якому разі ви не минете Великої Ріки. Дехто з вас мусить знати: з важким вантажем переправитись через Андуїн на всьому шляху від Лоріену до Гондору можна тільки на човнах. Мости Осгіліата зруйновані, всі пристані загарбані тепер Ворогом. Друге питання — яким берегом підете? Шлях до Мінас-Тіріту йде по нашому, західному, берегу, але пряма дорога до вашої мети веде за ріку, на схід, а там, темно… Що ж ви оберете? [388]

Перейти на страницу:

Толкин Джон Рональд Руэл читать все книги автора по порядку

Толкин Джон Рональд Руэл - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Хранителі Персня отзывы

Отзывы читателей о книге Хранителі Персня, автор: Толкин Джон Рональд Руэл. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*