ГулІвер В РаботІ - Рыбаченко Олег Павлович (читать книги онлайн бесплатно полностью без сокращений TXT, FB2) 📗
Гулівер узяв і заспівав;
Немає дрібниць у розкладі пекла,
Будь-який привід для риса як гачок.
Якщо благодаті у світі немає Господньої,
Тобто пекла вир недалекий!
Адже зло настільки полюбилося світлу,
Як острівці без компасу добра.
Хоч героїзму доблесті оспівано -
На ділі Цар Всесвіту - Сатана!
Жорстокий у світі цьому процвітає,
Хто жалості не знає - той король!
Капкани є під пальмою навіть раю,
А де добро? Його мізерний нуль!
Будь-яку віру можна спокусити,
Будь-яка слава пахне, знай петлею...
У пісочниці шиплять підступно гади -
А хочеться світ осяяти мрією!
Прагнеш до світла, але в темряві витаєш,
Полювання обдарувати, але порожня кишеня!
Якщо жити не хочеш жалюгідним папугою,
Іди на підлість, хитрість та обман!
Гидко навіть жити під шаром слизу,
Де без підтримки даху - ні кроку!
Душею мчить немов сокіл виси,
Але тіло в болоті, меч блищить ворога!
Як вийшло, що померкло щастя?
І чому всюди правити зло?
Невже Богу не вистачає влади
Щоб навічно всіх вело добро?
Адже людина не створена бузувіром,
Адже в кожному серці є фонтан кохання.
Ну чому не знають люди заходи,
А щастя будують лише на крові?!
Відповіді сам знайти, на жаль, не можеш,
Так у світі з віку страшно повелося...
І біси тобі корчать страшно пику,
І, здається, забув людей Господь!
Але я не вірю - зло не всемогутнє,
Тільки треба волю стиснути в кулак!
Тоді зникне, в пекло порив ведучий,
І буде між нами мир і лад!
Отак гарно і з почуттям заспівав Гулівер. І його пісня треба зазначити гарна.
Орки тим часом добре підсмажили хлопцеві п'яти, але так нічого й не досягли.
На жаль, це колосальна проблема.
Після чого почали мучити дівчинку. Її спочатку прив'язали до цапів, і завдавали ударів по босих п'ятах пялкою.
Дівчинка репетувала від моторошного болю, стогнала, крутилася, але все одно не давала корисної інформації.
Катування злегка затягнулося... Бачачи, що палиці не діють, орки пустили в хід вогонь і знову запахло паленим.
Та це погані нелюди та кати.
А Гулівер тим часом узяв і заспівав, знову гарну пісеньку;
Моя уява вразила,
Все стало яскравим, немов у Жовтні!
А злому бісові сунемо в боки вила,
І буде так чудово на Землі!
Такі зірки в нашій світобудові
Одні рубіни, а іншим алмаз!
Ми збираємо з безбожних данини -
Удар як молот і не в брову, а в око!
Вітрини магазину, де квазари,
Виблискує променистий іподром!
У душі моєї зяючі рани -
Начебто в ній пройшов великий погром!
Зав'ють немов локони комети,
