Історія польсько-українських конфліктів т.2 - Сивіцький Микола (книги онлайн читать бесплатно .txt) 📗
І. Оголошення Урядом у Лондоні урочистого звернення до українського населення в Польщі і такого ж звернення до білоруського населення у Польщі.
Українське населення треба запевнити, що їм буде забезпечено вільний національний, культурний і господарський розвиток у Польській Державі, національне навчання всіх рівнів включно з українським університетом на землях, де більшість становить українське населення, рівноправність української мови на цих землях і вільний доступ до державних і самоврядних установ для українців, які мають намір обрати професію службовця, надання українським освітнім, культурним, громадським, господарським і благодійним інституціям бюджетних дотацій відповідно до внеску українського населення у сплаті податків, справедливу участь українського населення у земельній реформі, яка буде одним з перших завдань польського уряду.
У заяві до білорусько-кривицького населення (це нове визначення треба використати у зверненні рівнозначно з білоруською назвою) належить запевнити білоруське населення щодо вільного вживання власної мови у гмінах, староствах і гродських судах, у самоврядних інстанціях, а також щодо загальної і середньої народної школи, а решта — як у зверненні до українського населення.
II. Видання Національною Радою в Лондоні урочистого звернення до українців і білорусів у Польщі, в якому Національна Рада, гарантуючи українцям і білорусам (кривичам) вільний національний розвиток у Польській Державі, закличе їх до співпраці з польським народом, якому, з огляду на його становище й історичну традицію, випав святий великий обов'язок обороняти разом з чеським народом слов'янські землі від німецької (германської) навали. У зверненні належить згадати про історичні моменти співпраці (битва під Хотином у 1621 р., у якій 35 тис. козаків підтримали польське військо проти турецької навали, Гадяцький договір, литовсько-руське походження Костюшка) і пояснювати наявні недоліки й труднощі у Польщі з елітарними урядами, які ніколи не повернуться і для яких ніколи не буде місця у демократичній Польщі.
III. Початок Урядом у Лондоні розмов з українськими і білоруськими представниками за кордоном у Лондоні і в Америці через амбасаду РП.
IV. Оголошення Урядом і Національною Радою відповідних звернень до польського населення Східних Земель із закликом до співпраці з офіційними чинниками у дусі наведених засад у важкий переломний період для добра держави і честі Батьківщини.
V. Оголошення відповідних звернень до українського, білоруського і польського населення Східних Земель Представником Уряду в краї, в яких треба подати застереження, щоб не слухали ворожих нашіптувань, бо всі акти насилля, грабунків, вбивств і підпалів на шкоду беззахисного цивільного населення будуть каратися судом згідно з законом.
VI. Оголошення відповідних звернень і відозв партіями в краї можливе разом з ПКП.
VII. Розповсюдження наведених звернень і відозв у пресі та місцевими цивільними і військовими чинниками і партіями.
VIII. Встановлення контактів з українськими і білоруськими представниками як через ДР, так і через партії з метою початку переговорів, або для повного припинення справи, або тільки для убезпечення життя і майна польського населення на Східних Землях у момент перелому.
Додаток 18
[УХВАЛА ПОЛІТИЧНОГО УЗГОДЖУВАЛЬНОГО КОМІТЕТУ]
Розуміючи значення вирішення українського питання для польського народу і держави, визначаємо нашу позицію щодо українського питання таким чином:
Визнаючи повне право українського народу на самовизначення нарівні з іншими народами Європи, прагнемо якнайсильніше підкреслити, що український народ є для нас особливо близький як братня слов'янська, майже виключно селянська, спільнота, і від імені польських селян, які становлять величезну більшість польського народу, з радістю простягаємо руку до співпраці з українським народом для добра відродженого слов'янства у Союзі Слов'янських Народів.
У разі зміни політичного устрою в Росії і розриву між Україною і Росією будемо намагатись утворити Союз Слов'янських Народів, до якого має увійти також вільна Україна, причому території зі змішаним польсько-українським населенням будуть управлятись змішаною або кантональною адміністрацією за зразком швейцарських кантонів з рівними правами обох народів.
У разі збереження нинішнього політичного устрою в Росії за основу взаємних відносин між Польщею і Радянським Союзом беремо кордон, визначений Ризьким договором з 1921 р., і вважаємо необхідним забезпечення українському населенню в Польщі повного і вільного національного, культурного і господарського розвитку шляхом запровадження самоврядування на землях, де більшість становить українське населення, і створення українського університету та інших вищих навчальних закладів на цих землях для забезпечення вільного розвитку української національної науки і культури та прискорення розвитку моральних сил українського народу в кордонах Речі Посполитої Польщі за умови збереження і запевнення вільного розвитку польського населення, що осіло протягом віків на землях, де більшість становить українське населення.
Уже в нинішній ситуації вважаємо за необхідне проголошення Польським Урядом:
1. Урочистого звернення до українського населення в Польщі.
2. Відповідного звернення до польського населення на східних теренах із закликом про співпрацю з повноважними діячами у дусі звернення Польського Уряду в ім'я польських гасел: Вільні з Вільними — Рівні з Рівними.
3. Початку розмов і переговорів з українськими діячами у країні і за кордоном, особливо у Сполучених Штатах і Канаді, з метою підтримки польської позиції на міжнародній арені у дусі щирого порозуміння і лояльної співпраці.
Додаток 19
ПОЗИЦІЯ НАРОДНОГО РУXY В СПРАВІ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНШИНИ
Висловлюємо незламне переконання, що під кінець триваючої війни впаде німецька агресивність, яка почергово поглинала слов'янські народи, попередньо вміло розділяючи їх і протиставляючи. Перегорнулась сторінка історії, і ось польський народ стоїть перед великим історичним завданням відновлення своїх занапащених і загарбаних прадавніх західних слов'янських земель і утворення на заході стіни проти дальшого германського просування на слов'янські землі. Польща покликана до цієї місії з огляду на географічне розташування і свою історичну традицію, а всі слов'янські народи повинні її підтримати в ім'я спільної справи. Взаємні польсько-українські відносини формувались фатально для обох сторін внаслідок того, що непомірно обтяжували їх спочатку панування, перевага і насилля польської шляхти, яка довгий час головним чином представляла на Східних Землях польське ім'я і майно, а пізніше — дражливий націоналізм, властивий молодим народам, які йдуть до волі. Ми також усвідомлюємо, що після нинішньої війни для обох слов'янських народів відкриються широкі можливості політичного і культурного впливу в Європі, і найпершою умовою для цього є здатність взаємного порозуміння і співпраці. В ім'я цього польські селяни, які у своєму минулому можуть знайти численні приклади дружньої, сусідської співпраці з українськими селянами, мають незаперечне право розпочати новий період співпраці обох народів. Тому польський народний рух визначає таку свою позицію у цій справі:
Визнаючи повне право українського народу на всебічний розвиток нарівні з іншими народами Європи, прагнемо якнайсильніше підкреслити, що український народ близький нам як братня слов'янська, майже виключно селянська, спільнота, і від імені польських селян, які становлять переважну більшість польського народу, висловлюємо готовність до співпраці з українським народом для добра відродженого Слов'янства. Визнаючи основою для взаємних відносин між Польщею, Росією і Україною кордони, визначені Ризьким договором 1921 р., вважаємо, що при збереженні вільного розвитку польського населення, яке століттями проживає на цих землях, належить забезпечити українському населенню в Польщі повний і вільний національний, культурний і господарський розвиток. З цією метою треба запровадити на землях, де українське населення становить більшість, самоврядування, відкрити українські загальні, середні й вищі школи та навчальні заклади для забезпечення вільного розвитку національної української культури і науки та прискорення розвитку моральних сил українського народу в межах Речі Посполитої Польщі. Від української меншості у Польщі вимагаємо лояльного ставлення до Польської Держави.
