Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗

ТУРКОВСЬКИЙ полковник

Отримують: Командир OK II — представляю

Усі повітові керівники акції — для виконання

Ми, громадяни православної віри, які проживають на території Томашівського і Замойського повітів Люблінського воєводства, подаємо до рук Високого Уряду і Законодавчих палат Сейму і Сенату Найяснішої Речі Посполитої Польської такий меморіал.

Староста Томашівського повіту пан Казимир-Вєляновський організував загін нищителів і руйнівників православних храмів і парафіяльних будинків, а також підбурював напади на духовенство і населення православної віри. До акції руйнування православних храмів і здійснення нападів на духовенство і православне населення староста Вєляновський застосував підпорядковану йому державну поліцію.

Деякі з комендантів ДП, а також і постерункові занадто суворо і брутально виконують доручення (розпорядження) старости Вєляновського при руйнуванні храмів, б'ють і катують православних людей, які моляться, знущаються і принижують духовенство, доказом чого може послужити факт арешту комендантом ДП у Тишівцях дня 24 червня 1938 року ксьондза Романа Хоменка і Гжегожа Рогальського, які проживають у селі Жернікі.

У першу ніч після їхнього арешту в гмінному осередку Тишівці з 24 на 25 червня ц. р. цей же комендант замкнув до в'язничної камери ще двох осіб, озброєних кастетами, які на його намову кинулись на Гжегожа Рогальського і, поваливши на підлогу, тяжко побили, після чого подібним чином учинили з ксьондзом Романом Хоменком. Не задовольнившись одноразовим побиттям, комендант ДП намовив невідомого злочинця, щоб він кинув через вікно цеглу до камери з наміром поранення ксьондза Хоменка, який, лише керуючись інстинктом, в останній момент відхилив голову і таким чином уникнув удару.

Тієї самої ночі невизначені злочинці повибивали вікна у православного священика місцевості Тишівці, вірогідно, за те, що відвідав затриманого у в'язниці ксьондза Хоменка. Щодо брутальності коменданта ДП і війта гміни у Тишівцях наводимо ще факт знищення придорожнього камінного хреста, частини якого були викинуті під шлюз. Штахети від огорожі хреста знайдено на подвір'ї гміни. Подібний випадок стався у селі Лашчів, де війт гміни Хмєль, керуючи розбиранням православної церкви, публічно знущався з єпископів і взагалі з православного духовенства, хоча цей же війт відомий як хронічний пияк, що підтвердилось під час об'їзду Томашівського деканату в 1936 році єпископом Гродненським Савою, — напившись до безтямності, він повис на штахетах.

Поза тим, староста Вєляновський принижує гідність і підриває авторитет православної церкви у Польщі Його Святості митрополита Діонісія, називаючи його саботажником державних законів і розпоряджень адміністрації.

Належить зазначити, що той самий пан Вєляновський за дворічний період урядування у Томашівському повіті не тільки не зміг послабити антагонізм католицького і православного населення, але й кинув кістку ненависті між населенням обох визнань і своєю нестримною тягою до замикання і безглуздого руйнування храмів викликав заворушення і хаос у Томашівському повіті, розсадив комунізм і сектантство, які довели остаточно до необхідності проведення пацифікації у 1936 році. Про розміри руйнування православних храмів під керівництвом старости Вєляновського у Томашівському повіті свідчить кількість зруйнованих церков і будинків молитви, а конкретно:

— У селі Тарноватці опечатано будинок молитви 2.V. 1938 року. У ксьондза Демчука вибито вікна і за дорученням старости Вєляновського вислано з Тарноватки, ксьондз покараний двомісячним ув'язненням.

— У селі Панькові розібрано церкву за вказівкою старости Вєляновського. Розбиранням керував війт гміни і комендант ДП у Тарноватці. Розбирання було здійснено 22.VI.1938 року.

— У селі Коргині опечатано церкву 24.IV. 1938 року; за вказівкою старости її треба розібрати.

— У селі Нєледів розібрано церкву 27.VI.1938 р.

— У селі Гопки 27.VI. 1938 р.

— У селі Моратин 27.VI.1938 арештовано 20 жінок і 4 мужчин, боляче їх побито і поранено, через це виникла необхідність їх перебування у шпиталі.

— У селі Зимно розібрано церкву 27.VI.1938 р.

— У селі Стенятин опечатано церкву 20.1 V. 1938 р.

— У селі Юрів каплицю спалено 25.IV. 1938 р., а церкву того ж села розібрано 23.VI.1938 р.

— У селі Ходиванці опечатано каплицю 20.IV. 1938 р. Ксьондз ієромонах Мирослав Шелинський засуджений на 3 місяці арешту і видалений із села.

— У селі Недежів розібрано церкву 27.VI. 1938 р.

— У селі Підльодів 27.VI.1938 р.

— У селі Пеняни 27.VI.1938 р.

— У селі Ратичів 27.VI.1938 р.

— У селі Жарники спалено церкву 30.IV. 1938 року, ксьондза Романа Хоменка арештовано і віддано під суд за відправу Служби Божої.

— У селі Посадів розібрано церкву у 1937 році і з матеріалу побудовано школу У цьому ж селі 28. VI. 1938 року староста Вєляновський розпорядився розібрати каплицю-морг на місцевому цвинтарі.

— У селі Лахівці розібрано церкву 28.VI.1938 р.

— У селі Ратків 28.VI.1938 р.

— У селі Дутрів 25.VI. 1938 р.

— У селі Кмічин 25.VI. 1938 р.

— У селі Ликошин 25.VI.1938 р.

— У селі Стара (Весь) 25.VI. 1938 р.

— У селі Новосілки опечатано церкву 20.VI.1938 р. Розпорядженням старости вона підлягає розбиранню. Парафіяльний будинок спалено 18.VI.38 р. Крім того, у ксьондза того села Кресовича зроблено 4 постріли, коли він втікав з палаючого будинку. Наказом старости його виселено з Новосілок і покарано місячним арештом.

— У селі Вітків опечатано церкву 20.IV. 1938 р. Ксьондза Костянтина Якимчука засуджено на 4 місяці арешту з застосуванням домашнього арешту. Церква також повинна бути розібрана.

— У селі Жабче опечатано церкву 20.IV. 1938 р., а 29 квітня підпалено, попередньо обливши бензином, але її врятували парафіяни. Розпорядженням старости повинна бути розібрана.

— У селі Радостів церкву розібрано 25.VI.1938 р.

— У селі Тишівці на передмісті Дубіни розібрано церкву 17.VI. 1938 р. і зневажено образи.

— У селі Тишівці на передмісті Замлиння розібрано церкву 17.VI.1938 р. Святі образи зазнали профанації у ганебний спосіб.

— У селі Микілин розібрано церкву 23.VI.1938 р.

— У селі Кльонтви 24.VI. 1938 р.

— У селі Вакіїв староста Вєляновський дня 27.VI. 1938 р. розпорядився розібрати церкву. Ксьондза Ігната Космія покарано двохмісячним арештом і наказано негайно покинути Вакіїв.

— У селі Переспа ксьондза Бобера покарано штрафом у 100 злотих. 2.V. 1938 р. йому заборонено відправляти службу.

— У селі Комарів староста заборонив ксьондзу Денисюку відправляти службу в будинку молитви, який був збудований з дозволу цього старости, причому дозвіл на забудову є у місцевого православного населення. Ксьондзу Денисюку староста рекомендував негайно покинути Комарів.

— У селі Шевня будинок молитви опечатано, ксьондза Якова Лисюка покарав штрафом у розмірі 1200 злотих замойський староста пан Соханський.

— У селі Замості заборонено відправляти службу у цвинтарній каплиці.

— У селі Жеплін ксьондз Ян Жуковський за виконання духівничих обов'язків покараний двомісячним арештом.

— У селі Староволя у дні 2.VII.1938 р. з'явилась поліція та 100 робітників католицького віросповідання і розібрали православну церкву, яка перед війною і після війни була відкритою і служби відбувались. Святі таїнства й ікони лежать під руїнами розібраної церкви.

Стосовно наведених вище фактів переслідування і гноблення церкви і православного населення просимо вислати слідчу і сеймову комісію на місце подій і випадків у Томашівському повіті і притягти старосту Вєляновського до судово-карної відповідальності за руйнацію і нищення православних храмів, за викликання своєю чиновницькою поведінкою заворушень і хаосу на шкоду держави і суспільства, за профанацію релігійних почуттів православного населення, за кидання образ і звинувачень на адресу Церковної ієрархії і православного населення, обзивання духовенства словами: «висвячені парубки», «бродяги», «дьогтярі», «яточники», «злочинці», поширення фальшивих і тривожних повідомлень про нелегальне і недозволене ведення ними метрикових книг.