Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗

4) Керівники повітів будуть присилати до мене списки назв маєтків, які повинні бути парцельовані у певному році, з поданням кількості га, місцевості, гміни, найближчої залізничної станції, а також у який спосіб можна і як дістатись до цього об'єкта.

Зі свого боку, секретарі Товариства розвитку Східних земель будуть пересилати ці відомості до польських сіл західної частини Красниставського, Замойського, Любельського і Пулавського повітів з метою інформування тамтешнього населення про парцеляцію ґрунтів і полегшення їхнього переселення.

/-/ ОЛЬБРИХТ ген. бриг.

Отримують: підполк. Нєментовський, підполк. диплом. Сосабовський — 2 прим. підполк. Музика, майор Вундерліх, ротмістр Подзємський.

Замоешь, дня 24III38 р. Л. вз. 39/таем. КК

До керівників акції

1) Наказую надавати мені короткі звіти щодо виконаної роботи, а також виконаної роботи повітовими правліннями товариства розвитку східних земель щоквартально між 1-5-м.

Йдеться про ті справи і проблеми, які були вирішені на рівні повіту і нижче. Справи, які не можуть бути вирішені на місці і які я повинен вирішити особисто або такі, про важливість яких треба інформувати, прошу завжди мені присилати у разі потреби.

2) Доручаю організувати пересилку прочитаних польських газет до тих польських сіл, які спеціально, згідно з повітовим планом, визначені у цьому році для полонізації. Спосіб організації пересилки цих газет може бути різним, як індивідуальними особами, так і окремими організаціями, чи школами і т. д., чи шляхом центрального збирання, а пізніше розсилання через комітет.

3) 3 огляду на настрій, який виник через Литву і мітинги, належить спеціально посилити у західних частинах повітів релігійну ревіндикацію. Бажано було б досягти якогось більшого кількісного результату в певному селі і зробити це досить демонстративно за участі польської громадськості. Добре було б подарувати відвойованим для польськості і до віри предків якісь гостинці.

4) Належить спритно і тихо надавати інформацію керівниками судів про випадки ведення книг цивільного стану, а також про русифікацію польських прізвищ і хрещення польських дітей у православних церквах позаштатними попами так, щоб суд, який проводить нагляд за веденням книг цивільного стану, міг спеціально покарати позаштатних попів і дати нагоду адміністративній владі для їх усунення.

5) Спостерігаються випадки, коли попи змінюють польські прізвища на українські, наприклад, Шидло записують як Шило. У зв'язку з тим, що такі випадки спостерігалися і за царських часів, передбачається протягом кількох місяців почати акцію, щоб прізвища зрусинених поляків, на бажання зацікавлених, могли б бути змінені на польські.

6) На території Холмщини є низка місцевостей, названих росіянами по-російськи, наприклад, Верба, Дуб, Задубце, Рускі Пяскі і т. п., яким повинні бути повернені польські назви. Керівники акції протягом місяця подають мені назви тих місцевостей, які звучать по-російськи, і повідомляють, яку назву їм треба надати і яка найкраще буде сприйнята.

ОЛЬБРИХТ ген. бригади

Командування 3 дивізії піхоти Легіонів. 20 січня 1938 р. Л. дз. 1/Ков.

Керівникам координаційної акції

(…) VII. Керівники акції зберуть, приготують і розглянуть можливості і способи примусу православних попів до виголошення проповідей польською мовою і до розмови з оточенням польською. (…) Бачу такі способи проведення цієї акції: або через адміністративну владу, яка викличе відповідних священиків і змусить їх до послуговування польською мовою, або вимагатиме, щоб усі чи частина парафіян відправляли службу польською мовою.

VIII. Керівники акції організують контроль у школах, щоб православні попи вчили і розмовляли з дітьми тільки польською. До Бугу мовою викладання в школах є польська, і всі предмети включно з релігією повинні викладатись польською. Належить контролювати, чи не відбувається інакше, бо можуть бути випадки, що не контрольовані ніким не будуть дотримуватись польської мови.

Командування З дивізії піхоти Легіонів.

Л. 27/таем. КК.

Замость дня 8 березня 1938 року

Пан Міністр Військових справ, дорога службова у Варшаві

Полонізаційна акція на Холмщині.

Доповідаю, що полонізаційна акція на колишній Холмщині не піде вперед і не дасть жодних результатів, поки центральна влада, а власне Міністерство освіти і внутрішніх справ, ясно, виразно, рішуче й гостро не поставить цю справу перед митрополитом Діонісієм так, щоб він мусив видати недвозначне розпорядження, яке змусить православне духовенство на території колишньої Холмщини до виголошення проповідей і проведення молитов польською мовою. Звичайні розмови з парафіянами також повинні бути лише польською мовою.

І) В існуючому стані православна церква на колишній Холмщині рішуче проводить русифікаційну роботу, щодо влади ж вони вдають себе дуже лояльними і страшать владу комунізмом, пропонуючи одночасно свою допомогу в боротьбі з комуністичними акціями.

На території 6 повітів Холмської землі проживає 144 300 православних, з них:

Ці православні були всі католиками, які за передподільних часів молились по-польськи і слухали польських проповідей. Це все зросійщені поляки, крім невеликої кількості, переважно невпливового елементу руського походження.

Близько 30 % до цього часу визнають себе поляками за національністю і говорять польською, а їхні діти вчаться у польській школі. Близько 50 % мають чисто польські прізвища, а 90 % звертаються до оточуючих і до влади польською мовою. Близько 30 % дітей знають, що їхні предки (діди) були католиками.

Близько 4 років, однак, спостерігається організована і спланована праця православного кліру і агітація з Волині й Східної Малопольщі. Праця православного кліру і агітація дають все більші і постійно зростаючі позитивні результати. Кількість православних, які вважають себе поляками, постійно зменшується. У селах, де 15 років усі розмовляли тільки польською, все більше поширюється руська мова.

Православні діти, які ходили на навчання римо-католицької релігії, масово перестали відвідувати заняття, або навчаючись православної релігії, або взагалі не вивчаючи релігії.

Польські селяни, навіть римо-католицької віри, агітуються польською усно і письмово, що вони не поляки, а русини.

Починається штучно викликане тертя між польськими селянами, католиками і православними.