Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола (бесплатные онлайн книги читаем полные версии .TXT) 📗

3) а) Адміністративна влада не повинна допускати збільшення кількості православних парафій. б) Ліквідувати неофіційних попів. в) Ліквідувати закриті церкви. г) Релігійні послуги і повсякденна мова попів повинні бути польськими. д) Скасувати адміністративну оплату при зміні обряду з православного на римо-католицький. е) Нагородити державними відзнаками тих, хто потерпів від переслідувань за часів царату.

Діяльність громадськості: а) Організувати громадську акцію проти православних проповідей і навчання релігії, а також проти використання попами іншої, ніж польська, мови. Це обов'язково повинні здійснювати при публічних загальних виступах і деклараціях. б) На території релігійно байдужій збирати ухвали про ліквідацію недіючих церков. в) Боротися із змішаними шлюбами, якщо вони не беруться у римо-католицькому костелі.

Б) Школа а) Усунути національно нестійких учителів. б) Навчання релігії повинно проводитись польською, допустити до навчання тієї релігії вчителів-поляків, які перейшли на православ'я через родинні обставини (шлюб). в) У школі протягом усього часу перебування учнів слід навчати, що вони є поляками, що їхні прадіди завжди були поляками і ця земля завжди належала Польщі.

В) Адміністративна влада а) Реорганізувати гміни так, щоб, наскільки це можливо, поляки становили переважну більшість. б) Землю з парцеляції давати можна тільки католикам і тільки з західної частини Любельського воєводства. в) Посилено підтримувати руську еміграцію за кордон, обмежуючи еміграцію поляків. г) Проводити політику змішування людського елементу. д) Виселити всіх непольських громадян з повітів, де вони у меншості, у Росію або в суто польські повіти. е) Не дозволяти утворення виключно православних товариств.

є) При наборі до війська православних вважати поляками. Г) Військо а) В одному підрозділі не повинні бути інші православні, ніж з Любельського воєводства, і під жодним приводом — з Волині й Східної Малопольщі. б) Допускати їх до підофіцерських шкіл. в) У релігійних послугах ставитись до них нарівні з римо-католиками. г) Не допускати руської мови у взаємному спілкуванні між собою. д) Допустити православних з польською настановою до організацій P.W. і W.F.

(На цьому текст обривається, напевно, закінчення загубилось).

Ухвала прийнята дня 6 III 1938 на з'їзді Стрілецького Союзу Томашівського повіту.

Стверджуємо, що:

1) Православна церква на території нашого'повіту стала розсадником іншої, ніж польська, національної свідомості.

2) Православне духовенство проводить серед православного населення польського або польського походження акцію переконування, що воно не є польським.

3) У стосунках із цим населенням вживає руську мову.

4) Проповіді і навчання релігії проводить руською мовою.

5) Діяльність православного духовенства породжує суперечності й роз'ятрює спокійне до цього часу співжиття всього населення повіту.

Наш повіт у переважній більшості є польський.

У період боротьби з унією дав докази, що все населення, незалежно від мови, якою користалось, проявило почуття польської національної приналежності.

Не поборюючи православну віру, проголошуємо, що всіма силами, всією своєю діяльністю не допустимо до того, щоб православна церква була місцем руської чи української агітації, а православні священики — її представниками.

Особливо будемо протидіяти тому, аби православне населення, яке розмовляє польською, було зросійщуване православним духовенством.

Вимагаємо:

1) Польських православних священиків на терен нашого повіту.

2) Польських проповідей у православній церкві.

3) Контролю, щоб навчання православної релігії відбувалось справді польською.

4) Поширення тісного контролю загальної адміністративної влади за діяльністю православних священиків, а особливо не допускати до діяльності неофіційних православних священиків, чия неконтрольована діяльність завдає найбільшої шкоди Державі і польському народу.

5) Вимагаємо ліквідації недіючих церков, які своїм існуванням руйнують добрі взаємні стосунки римо-католицького і православного населення.

Цю ухвалу постановили передати:

1) Міністерству внутрішніх справ.

2) Міністерству військових справ.

3) Міністерству народної освіти і віросповідань.

4) Головному правлінню Стрілецького Союзу.

Щорічний з'їзд делегатів сільськогосподарсько-торговельного кооперативу «Гуртовня повітова», що представляв 115 кооперативів повіту і 7765 членів, за участі представників цих кооперативів та 13 гмін і 171 громади повіту, проведений 6.ІІІ у Томашові Любельському, прийняв без голосування таку ухвалу:

1) Зазначаємо, що багатство нашого повіту і його господарський розвиток великою мірою залежить від доброго взаємного співжиття населення обох вірувань, тобто католицького і православного.

2) Внаслідок цього будемо протидіяти будь-якій діяльності, яка вносить суперечності між групами населення обох вірувань, а особливо руської або української агітації серед православного польського населення або польського походження, яка отруює добре взаємне співіснування.

Акція полонізацїі. Л. 26/Таєм. КК

Замостпь дня 8 березня 1938 року

До керівників акції

Доручаю до 15/IV поточного року рішучим й енергійним способом провести такі дії:

1) Скликати збори, ініційовані, по-перше, жіночими організаціями, по-друге, ветеранськими організаціями, по-третє, стрілецькими союзами, політичними організаціями, такими, як ОЗН, партія людова, партія народова та інші громадські організації. Іншим разом — різні спілки, товариства і кола і т. ін. — протестаційні й агітаційні збори, і на цих зборах повинні ухвалюватись резолюції приблизно того змісту, які вже були ухвалені у Томашові Любельському. У кожному разі повинні бути ухвалені дослівно ті вислови з резолюцій, які підкреслені. У цій резолюції можна назвати прізвища кількох попів, які найбільше проводять українську роботу. До ухвали можна додати, що не можна віддавати землю в руки ворога. У цій резолюції можна також оголосити тих поляків (власників більшого чи меншого маєтку), які продають землю у ворожі руки.

У жодному разі не можна виступати проти православ'я, але тільки проти тих, хто православ'я хоче використати для ведення русько-української агітації. Такі зібрання належить використати для агітування і гуртування всіх поляків в акції проти ворожих чинників. Збори належить розпочинати співом національного гімну і закінчувати першою його строфою.

Збори повинні починатись з наступного тижня, тобто дня ІЗ/III ц. р., і мають тривати до 15/IV ц. р. Збори інспірує Товариство розвитку Східних земель, не зазначаючи своєї назви, а організовують їх різні організації і товариства.

Резолюції повинні бути вислані до пана міністра освіти, пана міністра внутрішніх справ і пана міністра військових справ. Мітинги повинні проводитись у всіх містечках і більших населених пунктах.

2) До дня 15/IV з кожного повіту повинно надійти 5 статей до різних газет у Варшаві й до «Краківського Кур'єра», і ці статті мають стривожити Варшаву, а також розбурхати суспільство і відповідні центральні чинники.

Йдеться про те, що з огляду на умову, яку уклала Польська держава щодо православної віри, польське суспільство спрямувало свій вплив у потрібному для нас напрямку, щоб православна церква, яку сьогодні ніхто привернути до себе не може, була за наші польські гроші полонізаційним, а не русифікаційним інструментом. Цей абзац тільки для інформації голів і керівників повітів.

3) Ще раз пояснюю і наполегливо стверджую, що ревіндикація віросповідання повинна проводитись тихо, таємно, але без вибачення за кожну родину і душу, і щоб не спровокувати офіційної боротьби з православ'ям.