Подорож у Тандадрику (на украинском языке) - Жилинскайте Витауте Юргисовна (читать книги регистрация TXT) 📗
А Твiнас уже трудився бiля начальникового лiктя: спочатку незграбно, але скоро призвичаївся i всмоктував пилососом пил без жодного свисту.
Начальник з задоволенням спостерiгав, як той працює. "Бач, як я правильно зробив. - мовив до себе, - що категорично присадив Китичку! Наче на дрiжджах зростає мiй авторитет. Чого доброго, i сам бульдог Гог зараз вертiв би передi мною хвостом, ось як!"
Почистивши начальника, Твiнас повернувся до Легарiї.
- Може, й наша дама побажає почиститись? - ввiчливо зацiкавився вiн. I я, i пилосос у вашому розпорядженнi!
- Твiнасе, ти справжнiй джентльмен... на мою думку! - Легарiя кинула переможний погляд в сторону Ейнори. - Обчиститися менi життєво необхiдно, чисть ретельно, як i нашого шановного начальника.
Вона простягла лапи, i шланг пилососа став обережно крутитися навколо її шиї, щiк, пiд зябрами. Референтка щасливо усмiхалася.
"Тепер уже ясно, - говорила вона собi, - що товстун побажав чистити начальниковi пiджака тiльки тому, щоб покрутитися навколо мене! Милий хитрий пузанчик!.. Ось що означає показати свою iнiцiативу: я лише взяла його за крильце, тiльки пройшлася з ним, - i вiн уже упадає коло мене! Ейнора вiд заздрощiв просто шаленiє... Звичайно, - вона критично оглянула пiнгвiна, - тверезо оцiнити, то вiн аж нiяк не красень: кривий, у танцi, живiт як подушечка, сплюха, та якщо на Тандадрицi не знайдеться нiчого кращого, можна i з нього органiзувати зовсiм пристойного джентльмена... а свiй джентльмен при боцi бiльше вартий, нiж навiть повна сумка добра!"
- Кве-кве-кве... - захихикала Легарiя: пилосос уже лоскотав їй пiдошви. - Твiнасе, безсоромнику, не лоскочи... скажу начальниковi... кве-кве-кве... чи ти ошалiв... кве...
- Ду-ду-ду-ду, - пiдспiвуючи, пирхав Твiнас, а його очицi поблискували яскравiше вiд золотих гудзикiв Кадриля.
- Китичко, - погукала Ейнора.
Вiдповiдi вона не дочекалася: Китичка лежав, неначе дерев'яний, тiльки на писку ледь ворушився одвислий пластир.
- Китичко, - голосно покликала Ейнора, - чи ти можеш вiдповiсти на одне моє запитання?
Песик здригнувся, нiби його хто розбудив:
- Я... яке?
- Хочу, Китичко, тебе запитати...
- Ану тебе, - непривiтно перервав її песик. - Ну вас усiх! - Вiн мiцно стиснув губи, його сивi брови закрили весь писок.
- Фi! - з вiдразою почала Легарiя. - Якi хулiганськi манери!
- Заткни свою пельку! - гаркнув i їй песик.
На цей раз i начальник Кадриль здивовано поглянув на Китичку: такого зухвальства вiд песика ще не доводилося чути. Нi, бiльше йому не кольне те, що пiд таємною кишенькою: отож нiчого й переживати iз-за такого сундука. Хай би брав приклад з iнших, наприклад, iз нього, начальника: був хаосом, гарячкою - а тепер дисциплiнований керiвний кадр! А Китичка не лише нiякого успiху... тобто прогресу, не зробив, а ще й опускається вниз, в болото хулiганiзму! Референтка цiлком правильно охарактеризувала його манери, i якщо песик не проявить старання виправити помилки в своїй поведiнцi, вiн, начальник, змушений буде вдатись до офiцiйних... цих... як їх... цих... санкцiй!
- Кве-кве-кве... - знову билася пiд кiнцем шланга референтка. - Адже я просила, Твiнасику... не лоскочи менi пiдошви... умру вiд смiху... кве...
- Як умiю, так i танцюю, - пирскав вiд смiху у такт їй товстун.
Легарiя вже захлиналася вiд смiху, пiдборiддя надулося, спина скрутилася - i раптом "Шишку" сколихнув страшний вереск.
- Що трапилося? Катастрофа? - Начальник ледь не зiрвав iз себе захисного пояса, уявивши, що метеорит знову пробив стiну й влучив жабi в бiк.
- Аааа! - заголосила, наче хто її рiже, референтка! - Мiй зуб пацюка!
- Ось вiн, - показав перлову крупину Твiнас, устигнувши неймовiрно швидко вихопити її майже iз самiсiнького шланга. - Ось ваш зуб пацюка! Дивiться!
Легарiя в той бiк i не глянула.
- Аааа! - горланила, наче її хто накрутив, жаба.
- Увага, - пролунав звичайний спокiйний пiлотiв голос, - наш корабель...
- Аааа! - заглушив його вереск Легарiї. - Рана вiд пацюкового зубааа!
Терплячий товстун не витримав i притулив кiнець шланга пилососа крикусi до рота - i язик всмоктався у шланг.
- Не пацюкiв зуб, - у тишi повторив сищик, - а перлова крупина.
- Сира чи варена? - весело запитала Ейнора,
Легарiя роззявила рота, щоб вiдрубати їй, та не подужала витягти iз пастки язика.
- Iнвалiдка перлової крупини! - насмiхалася Ейнора.
Нежаб'ячим зусиллям референтка нарештi вирвала язика iз шланга i, ковтаючи сльози образи, вигукнула:
- Але завдана ворогом рана була i буде!
- Нiякої рани не було, - спокiйно прогудiв сищик. - У вас на спинi була кишечка, на кiнцi якої була гулька: коли на неї натискали, то ви стрибали, як пiд дудочку. Одного дня та кишечка вiдпала i дiрочку заткнув хтось крупинкою. Оце й уся ваша бойова бiографiя, що не варта й щербатої копiйки!
- Фi! - передражнюючи Легарiю, сказала Ейнора.
Крупинка впала на пiдлогу, i товстун перевальцем попрямував до свого крiсла, намагаючись не дивитися на Ейнору, але всiєю душею чекаючи її хоч одного привiтного слiвця чи хоч легенького помаху вiй.
- А я, - гiрко запхикала, геть занепавши духом, референтка, - мала тебе за справжнього джентльмена, Твiнасе...
Сищик-джентльмен трохи знiяковiв i розвiв крильцями. Одначе вiн був задоволений. ОК - Операцiя Крупини - закiнчилася вдало. Ейнора вiд усього серця смiялась, а начальник зморщив лоба й гортав записник; вiн не мiг вирiшити, як у такому випадку повинен поводитися вiдповiдальний керiвник: чи стати на бiк референтки, чи вiдректися вiд неї?
- Спокiйно, бiльше спокою i дисциплiни! - нiчого так i не вирiшивши, Кадриль постукав олiвцем об пляшку з освiжаючим напоєм. - Тiльки не треба гарячкувати!.. I не зчиняйте хаосу!
Один Китичка лишився байдужий до пригоди з крупинкою.
Не подiяв на нього нi голос пiлота, який раз у раз об'являв:
- Увага, увага! "Срiбна шишка" сiдає... Увага! Спецiальне повiдомлення для начальника!
- Слухаю! Спецiально слухаю! - вiдгукнувся начальник, лише зараз вiдчувши, що захиснi пояси вже не потрiбнi i можна стати за пульт.
- Рапортую, - сказав пiлот, - орiєнтир знайдено! Сiдаємо на планету, яка являється супутником Тандадрики!.. Повторюю!. Повторюю: орiєнтир знайдено.
- Слухаю: орiєнтир знайдено! - повторив начальник i, щоб краще було чути спецiальне повiдомлення, вiн витяг вухо з-пiд шапки.
- Ура! - загукали мандрiвники. - Тандадрику знайдено, ура, ура, ура!
- Ще одне спецiальне повiдомлення для начальника! - знову залунав голос пiлота Менеса.
- Я слухаю! Я особисто слухаю! - урочисто вiдгукнувся начальник, перевiряючи, чи всi гудзики у нього на пiджаку, i чiпляючи планшетку. Наказую рапортувати!
- Ми приземляємось на супутника Тандадрики тому, що цього вимагає iнструкцiя! Звiдси ми повиннi налагодити радiозв'язок з Тандадрикою i чекати їхнiх посланцiв, якi вiзьмуть нас на рейсовий корабель i доставлять на космодром Тандадрики!
Корабель м'яко стукнувся, а начальник у блискучому пiджаку-унiформi i з планшеткою, мов снiп, гепнув на пiдлогу, - вiн зарано вiдстебнув захисного пояса.
- О начальнику, - першою пiдскочила до нього референтка, - ви подряпали собi вухо!
Жаба, не довго думаючи, здерла у Китички пластир i старанно налiпила Кадрилю на вухо.
- Який терплячий наш начальник! - ахкала вiд захоплення. - Iнший в подiбнiй ситуацiї горло собi перекричав би...
- Отак, як ти, за ту крупинку, - шпигонула її Ейнора.
- Дякую за зауваження, - холодно вiдповiла їй жаба, - але ви, мабуть, не знаєте, що критикувати референта має право лише начальник.
- Так, - солiдно пiдтвердив начальник, - свою референтку критикую лише я сам.
Ейнора поривалася знову вжалити, але в цю мить вiдчинилися дверi корабля i товстун Твiнас миролюбно прогудiв:
