Чарiвна круговерть (на украинском языке) - Наумов Евгений (книги онлайн читать бесплатно .TXT) 📗
Попереду наростав якийсь глухий шум.
- Це вони...
- Ой, а чи не можна повернути назад? - захвилювалась Варя.
- Не-е-е можна, - заперечив Дiд Драндулет. - Тут нi повертати, нi зупинятися не можна. Заборонено. Всi дороги ведуть до Замкненого Кола.
Його немов магнiтом тягнуло - котився дедалi швидше й швидше. Поворот i...
...вiдкрилось Замкнене Коло!
- Тримайтеся! - гукнув Дiд Драндулет.
П'яте Колесо прудко стрибнуло на зап'ятки - там виявилося затишне гнiздо-заглиблення.
За мить вони опинились у вирi машин.
УНИКАВ ДИМУ, А ВПАВ У ВОГОНЬ
Праворуч, лiворуч, спереду, ззаду - скiльки сягало око - мчали найрiзноманiтнiшi автомобiлi. Нi на мить не зупинявся цей величезний потiк.
Варя помiтила, що праворуч машини їдуть трохи повiльнiше, а далi - ще повiльнiше.
- Дiдусю! - гукнула вона. - Отам тихiше!
Старий перебрався у сусiднiй ряд, потiм - у сусiднiй сусiднього, поки не прибився до самого узбiччя, де рух був зовсiм неквапливий. Тут їхали старi, деренчливi й малопотужнi автомашини.
- Дивись, - штовхнув Малько-Ванько дiвчинку Варю, - це ж нашi знайомi... Ей! Е-ей!
Попереду на кривих колiщатах дрiботiв Жучок, а ззаду поскрипував Пiкап. Але вони нiчого не помiчали - як заведенi котили й котили вперед по колу.
Як зупинити потiк машин, розiрвати чарiвне Замкнене Коло?
I тут Варя згадала: "Якщо тобi буде важко, зупинись, подумай. Вдихни глибоко кiлька разiв..."
Вона дiстала з кишенi заповiтну кульку.
- Що це? - запитав Малько-Ванько.
Варя почала мовчки надувати кульку.
- Дай менi! Я краще вмiю.
Та дiвчинка тiльки похитала головою. Вона сама, сама повинна...
Ось кулька стала завбiльшки з кулак, потiм - з Варину голову, потiм - як П'яте Колесо! "Лопне", - подумав перелякано хлопчик i загукав:
- Стiй!
I багато голосiв пiдхопили його вигук:
- Стiй! Стiй! Стiй!
Пролунав скрегiт гальм. Варя припинила надувати кульку й мiцно затиснула гумове кiльце в руцi. Освiтлена променями фар, яскрава куля погойдувалася високо над машинами.
Вiдчайдушний зойк пролетiв по Замкненому Колу:
- Ратник! Найсуворiший Ратник-Порадник! Стiйте!!!
Автомашини, якi рухалися ззаду, почали рiзко гальмувати, за ними зупинялись iншi - й так, поки все Замкнене Коло не зупинилося. "
Дiд Драндулет теж припинив рух i полегшено вiдсапувався:
- Приїхали! Оце перегони! Цiкаво, а хто нас зупинив?
Варя подивилась на жовту кулю, яка повiльно похитувалася в її руках, i все збагнула:
- Зрозумiла! Вони вважають її дружинником!
- Кого?
- Оцю надувну кульку! Розумiєте, вона кругла й жовта. А найсуворiший Ратник-Порадник теж такий. Його сигнал - "Рух заборонений!"
- Так ось чому вони зупинились! - здогадався i Малько-Ванько.
З-за машини вигулькнуло П'яте Колесо й зашепотiло:
- Тут поруч дорога вiдгалужується. Прориваємось туди, швидше! I ми врятованi!
- Почекай, - вiдштовхнув його Малько-Ванько. - Ти тiльки про себе дбаєш, хочеш тiльки себе врятувати.
- А кого ж iще рятувати? - розгублено позадкувало П'яте Колесо.
- Всiх! - i хлопчик широким жестом показав на автомашини.
Вiн узяв з рук Варi кулю, високо пiдняв її i проголосив:
- Слухайте всi! Це говорю я, Ратник-Порадник!
- Вiн говорить, говорить, - забурмотiли навколо. - Тихше, тихше, слухайте!
- Наказую вам залишатися на мiсцi! Стiйте й не рухайтесь! Знавець-Моргунець послав сюди десять... сто...
- Тисячу, - швидко пiдказала Варя.
- Тисячу дружинникiв! - пiдхопив Малько-Ванько. - I вони допоможуть вам, наведуть порядок!
- А що ж нам робити? - розгублено запитало П'яте Колесо.
- Тепер, коли ми розiмкнули Замкнене Коло, будемо рухатися далi. Вибирайся, дiдусю! Веди, П'яте Колесо!
Вони вихопилися з машинного потоку.
Перед ними лежав стрiмкий спуск, що вiв до велетенської дивної споруди. Дiд Драндулет загальмував вiдразу всiма колесами:
- З вогню та в полум'я!
У ЛАБIРИНТI
Друзi перелякалися:
- Що? Що таке?
- Ми потрапили до лабiринту, - хмурячись, повiдомив Дiд Драндулет. - А все ота нетяма! - Вiн подивився на П'яте Колесо.
Те боязко вiдсахнулось:
- Хiба я що... крайнiй?
Дiти вiдразу ж пригадали барвисту настiльну гру-лабiринт, яку принесла одного разу в садок вихователька Олеся Василiвна i познайомила з правилами гри. Важко, ой як важко було знайти вихiд з лабiринту! Мальковi-Ваньковi принаймнi це так i не вдалося. А Варя тiльки один раз вибралася з плутанини ходiв - i то завдяки пiдказкам подруг. А тут пiдказувати нiкому...
- Виходить, - жалiбним голосом спитала Варя, - ми можемо заплутатися i нiколи-нiколи не знайти звiдси виходу?
- Чому? - здивувався Дiд Драндулет. - Виходiв з цього лабiринту скiльки завгодно.
Тепер настала черга дивуватися друзям.
- Що ж це за лабiринт такий?
- Це лабiринт Чарiвної Круговертi. Вам треба знайти правильний вихiд з нього.
Друзi зажурилися. Справдi, дивний якийсь лабiринт. Згори вiн нагадував ромашку або соняшник. Та це була така велика квiтка, що по її пелюстках вiльно проїжджали автомашини. Кожну пелюстку пiдтримували в повiтрi опори рiзної височини - одна пелюстка була вище, друга нижче, третя знову вище i так далi.
Дiд Драндулет пояснив дiтям, що бiля пелюсток чатують дружинники, якi вказують виходи.
Справдi, попереду з'явилися двоє вартових. На щитi одного була намальована телефонна трубка, на щитi другого - червоний хрест.
- Ось подивiться, - мовив Дiд Драндулет. - Лiвою дорогою поїдеш телефон-автомат зустрiнеш, правою - лiкарню. Але ж нам нi телефон, нi лiкарня не потрiбнi, еге ж?
Вiн покружляв по пелюстцi й зупинився перед жовтими Супутниками-Трикутниками.
- А вони що означають?
- Знаю, знаю! - загукала Варя. - Той, на щитi якого локомотив намальований, означає, що попереду залiзничний переїзд без шлагбаума. А той, на якому стоїть чорний хрест, вказує на перехрестя. Так, так, менi Правильний Професор усе розповiв.
Деякий час їхали мовчки. П'яте Колесо щось стиха бубонiло.
- Ой, що це таке?
Перед ними стояв Ратник-Порадник з круглим жовтим щитом, через який навкiс тягнулась широка чорна смуга.
- Ось вiн! - закричало радiсно П'яте Колесо. - Ось вiн - вихiд!
- Стривай! Що означає цей знак?
- Кiнець обмежень. Можна їхати, куди хочеш. - I П'яте Колесо звернуло на дорогу, обабiч якої стояв жовтий Ратник-Порадник.
