Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Детские » Прочая детская литература » Суперклей Христофора Тюлькина, або 'Вас викрито - здавайтесь!' (на украинском языке) - Костецкий Анатолий (читать полную версию книги txt) 📗

Суперклей Христофора Тюлькина, або 'Вас викрито - здавайтесь!' (на украинском языке) - Костецкий Анатолий (читать полную версию книги txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Суперклей Христофора Тюлькина, або 'Вас викрито - здавайтесь!' (на украинском языке) - Костецкий Анатолий (читать полную версию книги txt) 📗. Жанр: Прочая детская литература. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

Вони сидiли й мовчали.

Раптом чиясь рука розсунула вербовi батоги -- i перед хлопцями з'явилося обличчя чоловiка рокiв п'ятдесяти...

Спершу вигулькнула акуратна сива борiдка, за нею -- такi ж самi вусики, а там i невеличкий гострий нiс та темнi гострi очi, якi, запримiтивши хлопцiв, тої ж митi розгублено заклiпали.

-- Дуже вибачаюсь, -- проказала сива голова, -- я вас не потурбував?

-- Та чого там, -- не дуже ввiчливо махнув рукою Васько.

-- Дякую, -- зрадiла голова, i крiзь гiлки прошилася середня на зрiст чоловiча постать.

Перше, що кинулося хлопцям в очi, -- це одяг чоловiка. На ньому був гарний дорогий костюм iз сiрої в ялиночку тканини, модна вишнева сорочка й не менш модний галстук. З-пiд ретельно випрасуваних брюк, що м'яко спадали на коричневi новенькi туфлi, визирали махровi шкарпетки, а на руцi в нього висiв розкiшний плащ на хутрянiй пiдстьожцi. Так модно й шикарно в їхньому мiстечку не вдягався нiхто.

"Мабуть, приїжджий", -- здогадався Христофор, i його враз охопило почуття гостинностi, притаманне всiм жителям невеличких райцентрiв.

-- Прошу, заходьте! -- пiдвiвся Христофор назустрiч.

-- Дякую, я вже зайшов, -- ?речно вклонився чоловiк.

-- Сiдайте, будь ласка, -- запросив Тюлькiн, наче був хазяїном лави, а вербовий намет -- його домiвкою.

Незнайомець знов уклонився хлопчикам, сiв на лаву й лагiдним голосом поцiкавився:

-- Я вам часом не заважаю?

-- Ну що ви! Як можна? Ми вам страшенно радi, -- почервонiв Христофор, бо досi майже не чув, щоб дорослi так чемно зверталися до хлопцiв його вiку.

-- Тодi давайте, молодi люди, знайомитись, -- усмiхнувся сивобородий i простягнув хлопчакам по черзi руку, -- Євген Євгенович Бублик, науковий працiвник.

-- Василь, -- почервонiв Васько теж.

-- Христофор Тюлькiн, -- ледь не згорiв Тюля, бо довелося вголос вимовити оте ненависне iм'я та прiзвище, i щоб якось вiдвернути вiд них увагу незнайомця, додав: -- А ви, бачу, не з нашого мiста?

-- Вгадали, добродiю, я iз столицi.

-- А якою наукою ви займаєтесь? -- не втримався Христофор, котрий уперше в життi бачив на власнi очi справжнього науковця, та ще -- iз самої столицi!

-- О! -- мовив загадково чоловiк, -- Це велика таємниця! -- I обличчя його засяяло такою вдоволеною усмiшкою, що хлопцям страшенно закортiло розгадати цю таємницю.

Так, ви правильно здогадалися: це був нiякий не Євген Євгенович Бублик i зовсiм не iз столицi, а тим паче -- не науковець! Це був суперагент Z-003, i радiв вiн зараз тому, що натрапив на хлопцiв, якi йому саме й були потрiбнi!

-- Ой, ну скажiть, будь ласка! -- не втримався Васько. -- Ми нiкому-нiкому! Слово честi!

Незнайомець пустив у вуса найчарiвнiшу посмiшку, на яку тiльки був здатний:

-- Коли так -- скажу: я -- всесвiтньовiдомий академiк, а до вашого мiстечка приїхав трохи вiдпочити вiд столичної суєти та всесвiтньої слави. Знаєте, яке там життя: репортери, iнтерв'ю, радiо, телебачення. Та що там казати, важко носити таку, як у мене, славу. -- I академiк стомлено зiтхнув.

Хлопцi просто зомлiли вiд нечуваного щастя: вони сидять поруч iз такою видатною людиною! Та що там сидять! Вони розмовляють з нею, а схочуть -- можуть навiть торкнутися, навiть вiталися за руку.

Васько перший прийшов до тями, штурхонув Тюлькiна лiктем у бiк i прошепотiв:

-- Слухай, Тюля, зараз же розкажи про клей! Чуєш? Негайно! Бiльше такої нагоди може й не трапитись у життi.

Христофор трохи повагався, тодi зважився, набрав повнi груди повiтря й одним духом виклав Бубликовi-агенту все-все про свiй суперклей.

Тепер настала черга академiка млiти вiд щастя: цей клей, як вiн i уявляв собi, був безцiнним скарбом для його майбутньої кар'єри, i можливостi клею видавалися йому таки справдi необмеженими! Тож тiльки-но Христофор скiнчив свою розповiдь, суперагент пiдскочив, ухопив хлопчака за плечi i, дивлячись йому просто в очi, суворим голосом запитав:

-- Все, що ти розповiв, -- правда?

-- Найправдивiша правда! -- вдарив себе в груди Тюлькiн.

Академiк вiдпустив його плечi й важко впав на лаву. Тепер майбутнє не викликало в нього жодного сумнiву: бути йому генералом!

Перевiвши подих i взявши себе в руки, агент сказав:

-- Христофор Тюлькiн! Мушу вам урочисто заявити вiд iменi Академiї наук: ви -- генiй! Обiцяю вам при свiдках, -- вiн тицьнув пальцем у Васька, -- що першим рекомендуватиму вас до обрання в академiки.

-- А школа? -- трохи ображено нагадав про себе Васько, якому не зовсiм сподобалася другорядна роль свiдка.

-- Що школа! Пхе, -- махнув рукою Бублик. -- Школа -- дурниця. Я сам лише три класи скiнчив.

Васька трохи здивувало, що всесвiтньовiдомий академiк має лише трикласну освiту, але чого не буває серед учених мужiв? Вони ж такi диваки, як розповiдав Христофор.

А Христофор просто шаленiв вiд радостi. В його уявi замиготiли захоплюючi картинки. Ось його в чорному лiмузинi з почесним ескортом везуть по столицi в Академiю! Ось поважнi сивi академiки влаштовують йому при зустрiчi овацiю, а сам президент Академiї чiпляє йому на груди орден! Ось вiн направо й налiво роздає автографи, iнтерв'ю, а за ним бiжать кiнорежисери i фiксують на кiноплiвку кожен його рух -- для нащадкiв! Ось вiн, славетний i величний, прибуває з вiзитом у рiдну школу...

-- Христофоре, ви чуєте, Христофоре?! -- долинув до нього, наче з космосу, голос Бублика, i Тюлькiн повернувся до дiйсностi. -Христофоре, тепер ви мусите облишити вашi дотепнi витiвки з човнами та дверима й негайно принести менi клей: я власноручно вiдвезу його в столицю!

-- У мене його нема, -- схлипнув Христофор i вiдвернувся.

-- Як нема?! -- вдруге пiдскочив Бублик. -- Ти його весь витратив на свої безглуздi жарти?!

-- Як ви могли про нас таке подумати! -- образився за друга й за себе Васько. -- Це не нашi жарти, а Бевзя та його компанiї. Вони поцупили клей.

-- Але це не так страшно, -- додав Христофор, -- у мене є зошит, де я записав його рецепт.

-- Неси, -- перебив його не дуже ввiчливо академiк, -- неси негайно! Я почекаю тут.

Христофор стрiлою помчав додому. Та за кiлька хвилин вiн повернувся. Ноги його заплiталися, а руки були порожнi!

-- Де зошит? -- ревонув суперагент, мрiї котрого небезпечно похитнулися й мали ось-ось розсипатись. -- Де вiн?!

-- Нема... -- ледь вичавив iз себе Тюлькiн i, вже не стримуючись, гiрко заплакав.

Перейти на страницу:

Костецкий Анатолий читать все книги автора по порядку

Костецкий Анатолий - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Суперклей Христофора Тюлькина, або 'Вас викрито - здавайтесь!' (на украинском языке) отзывы

Отзывы читателей о книге Суперклей Христофора Тюлькина, або 'Вас викрито - здавайтесь!' (на украинском языке), автор: Костецкий Анатолий. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*