Сто пригод Барвінка та Ромашки - Чалий Богдан (электронные книги без регистрации TXT) 📗
Тут можно читать бесплатно Сто пригод Барвінка та Ромашки - Чалий Богдан (электронные книги без регистрации TXT) 📗. Жанр: Детские стихи. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Ми — з далекого села.
Ми на вас не маєм зла,
Я — Барвінок.
Ось — Ромашка.
Ось — наш Коник-роботяжка.
Ми в путі вивчаєм світ.
Розв’яжіть же нас і — квит!
Стриб—фігурка. Чорна, чорна.
Тільки зубки — білі жорна.
Під рукою — чорний спис:
— Бач, співає, наче лис!
Я — славетна Чорна Кава,
До чужинців не ласкава.
Білі... ці... твої брати...
Нас полюють, мов хорти.
Стриб — зелений чоловічок.
Провисало кілька стрічок
На подертий комірець:
— Білі,— крикнув,—
Хай вам грець!
Ви рвете мене Банана,
Не одна на тілі рана...
Не один мій брат Банан,
В клітці плив за океан..,
Стриб—шишкастий чоловічок:
— Білі — сила диких звичок!
Я — шляхетний Ананас!
Переслідують і нас...
За моря в мішках везуть.
Щоб продати.
В цьому суть.
Ви — шпики царя Бамбука!
Скрикнув хлопчик:—
Що за бука?
Що за штука цар Бамбук?
Та зніміть мотузку з рук!
Чом ви лаєте без міри
Не діла, а колір шкіри?
Ось, приміром, наш город.
В нім, як райдуга, народ.
Зеленаві, не гіркі.
Дружне плем’я — огірки.
Баклажани — сині всі.
Мов померзли у росі.
Мак — червоний, наче жар.
Сонях— жовтий, мов ліхтар.
Фарба в кожного своя.
Але добра в нас сім’я.
Різнобарвні й бур’яни.
Злі Осотові сини.
Навіть гарні є на вид.
Тільки ж то — хижацький рід.
Про Бамбука розкажіть.
Але спершу — розв’яжіть!
Вийняв ножика Банан:
— Так виходить — ти не пан?—
І дригнувсь, бо між дерев
Пролунав машини рев.
Тут маленькі бідарі
Миттю зникли в чагарі.
На галяву виліз «джип».
Натрудився, аж захрип.
За кермом сидів Будяк
І горланив, наче дяк:
— Я слуга царя Бамбука,
Що блоху вціляє з лука!
Поряд з хвацьким водієм
Хто це? Ніби впізнаєм!
Він в корковому шоломі.
Та очиці всім знайомі.
В гімнастьорці голубій.
Але той же, хоч убий!
Ось Барвінок, ось і пальма.
Завищали люто гальма,
І в шоломі набакир
На Барвінка глянув... Тхір.
Простогнав він:— Любий синку.
Та невже... це ти... Барвінку?—
Хлопчик вигукнув: — Тхоряко,
Звідкіля ти, лобуряко?—
Тхір підскочив: — Я віднині
Не Тхоряка — пан Тхоріні!
Пан Будяк відкинув пляшку
І дивився на Ромашку:
— Хоч тендітна і мала.
Добра б наймичка була!
Гаркнув Тхір:—А ти, земляче.
Не зрадів мені неначе?
— Не прийду ніяк до тями.
— Не чекав на зустріч з нами?
— Будяка ж було забито!
— Цей ще більший, зріс за літо.
Будякову насінинку
З дому я привіз Барвінку!
— Менш дивуюсь, що його стрів,—
Як потрапив т и на острів? —
Посміхнувся Тхір пихато:
— Бач, розпитує, мов тато!
Рідний край мені наскучив.
Всяк мене за вредність жучив.
Через тебе, цуценя.
Втратив маршальське звання!
Дорікали й хлібороби:
Їм мій дух не до вподоби.
Я стягнувся й за готівку
За кордон купив путівку.
З гурту втік. Писнув цидулку,
В панства випросив притулку.
Зойкнув хлопчик:— Ах ти ж зрадник!—
Тхір сичить:— Я царський радник!
Влаштуватись треба вміти,
А тебе з’їдять терміти.
Ич, знайшовся патріотик!
Проштрикни йому животик.
— Згине й сам! — Будяк сказав.—
Хтось надійно прив’язав.
А дівча, на зло йому.
Покоївкою візьму!
Підхопив Будяк Ромашку,
Кинув, наче в каталажку,
У зелений «джип» і враз
Дав мотору повний газ.
Наш герой повік не плаче.
Але тут скрививсь одначе.
На заморську рогозу
Упустив гірку сльозу...
V
Рідко так бува в поході,
Щоб при сонці, при погоді
Від початку й до кінця,—
Ждуть і віхоли бійця.
Річ Барвінкові знайома.
Мандрував же він і вдома.
Хоч жорстоко потерпав.
Гордий дух не занепав!
Розв’язав йоґо Бананик,
Простягнув солодкий пряник.
Уклонився Ананас:
— Ти не гнівайся на нас!
Пригорнула Чорна Кава:
— Винна я, криклива гава...
Ти, Барвіночку, пробач.
Помилились, хоч ти плач!
— А чого ж ви не напали
Та як слід не відклепали
Будячину і Тхора?
— Не прийшла іще пора.
Ми, браток, в душі — герої.
Але в нас замало зброї.
Поспішиш — сумний фінал:
Цей Будяк — мов арсенал!
Головні ворожі сили
В грізних кактусах засіли.
Поміж ними — цар Бамбук,
Що завдав нам стільки мук.
Ми повстали нині вранці.
— Співчуваю вам, повстанці...
Та скажіть мені, брати.
Як Ромашечку знайти?
Я летів у вирій з миром...
—Будь же нашим командиром!
Штурмом візьмемо палац
І розбійників — бабац!
Тільки там твоя подружка.
Будякова нині служка.
Ну, Барвіночку, веди!
Спис бери, напийсь води!
Вільний табір аж клекоче.
Всяк його обняти хоче.
Та Барвіночок без слів
Журно голову схилив,
І не глянув на Банана,
Що простяг йому нагана.
Чорна Кавина рідня
Підвела в ту мить Коня.
Промовляє Кава гідно:
— Нам також війна огидна.
Всі ми любим Тулумбас,
А Бамбук... вивозить нас!
Відриває від коріння.
Знищив цілі покоління.
Продає у чужину
Нашу молодість ясну..
Схвилювала вкрай Барвінка
Чорна Кава, чесна жінка.
Що робити? А Банан
Обійняв його за стан:
— Є для бою в нас резерви.
Чи міцні у тебе нерви?
Глянь, Барвіночку, які
Джунглі виставлять полки!
Свиснув він, і вирина
З лісу чудо-звірина.
Усміхалися, раділи.
Нуртували крокодили.
Бегемот солідний вів
За собою сто левів.
За левами носороги
Підкидали куці ноги.
Похожие книги на "Сто пригод Барвінка та Ромашки", Чалий Богдан
Книги похожие на "Сто пригод Барвінка та Ромашки" читать онлайн бесплатно полные версии.
