Народні Думи - Автор неизвестен (читаем книги онлайн бесплатно полностью TXT) 📗
Скалозуб Семен — дослідники історії України XV—XVII ст. називають кількох Скалозубів — козацьких отаманів, однак не встановлено, котрий із них згадується в думі.
...гармати набирайте — в деяких варіантах — «гармати набивайте».
Межигорський спас — Межигірський Спасо-Преображенський монастир, заснований 988 р. поблизу м. Києва вище Вишгорода. Після того, як польсько-шляхетське військо зруйнувало Трахтемирівський монастир 1660 р., при Межигірському монастирі коштом Запорозької Січі був створений шпиталь і притулок для старих і покалічених козаків. 1786 р. монастир було закрито.
Трахтемирівський монастир — заснований запорозькими козаками біля м. Трахтемирова (тепер — Переяслав-Хмельницького району на Київщині). Тривалий час був шпиталем і притулком для поранених і старих одиноких козаків. Зруйнований польсько-шляхетськими загарбниками в 1664—1665 рр. .
Січова покров — козацька церква в Запорозькій Січі.
...полягла Кішки Самійла голова // В Києві-Каневі монастирі...— вказівка на поховання Самійла Кішки у Каневі; оскільки співці дум не мали вірогідних даних про місце поховання козацького отамана, то й згадували обидва козацькі монастирі — Межигорського спаса і Трахтемирівський,
.. Війська Запорозького, Донського Ц З усією черню дніпровою...— кінцівка думи відбиває побратимство українських запорозьких та російських донських козаків.
ОЛЕКСІЙ ПОПОВИЧ. Записано на початку 60-х років XIX ст. па Харківщині. Вперше надруковано в журн. «Основа», 1862, № 8, с. 21—26.
Подається за першодруком.
Олексій Попович — збірний образ епічного героя, історичного прототипу якого не встановлено. Ім’я героя пов’язується з м. Пирятином на Полтавщині.
КоломНиченко Грицько — очевидно, йдеться про Самуеля Зборов-ського, польського шляхтича, який за походженням був з Галичини, тому й прозваний у народі Коломниченком.
БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ. Записано в 1873 р. від кобзаря О. Ве-ресая. Вперше надруковано в «Записках Юго-Западного отдела императорского русского географического общества за 1873 г.», К-, 1874, т. І. Додаток «Ноты к думам и песням, исполняемым О. Вересаем», є. 3—6.
Подається за першодруком.
Земля Грабська (подекуди — арабська) — очевидно, йдеться про арабські землі.
...Як отцеву і матчину молитву штити-поважати — в подібні вислови народ вкладав широкий зміст — це передусім батьківська наука, батьківський досвід.
ВТЕЧА ТРЬОХ БРАТІВ ІЗ ГОРОДА АЗОВА, З ТУРЕЦЬКОЇ НЕВОЛІ. Записав 1902 р. О. Сластіон від кобзаря М. Кравченка з с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1902, № 5, с. 317—324.
Подається за першодруком.
Азов (Озов) — одне з найдавніших міст Причорномор’я, розташоване в гирлі р. Дон. Понад два століття (з 1471 р. до 1697 р.) перебувало під владою Туреччини.
Савур-могила (Саур-могила)— йдеться про одну з височин Донецького кряжа. Савур-могила знаходиться за вісімнадцять кілометрів від м. Сніжного на Донеччині.
ТРИ БРАТИ АЗОВСЬКІ. Записано в 1916 р. від лірника І. Мережка в с. Чаплинка на Катеринославгцині.
Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 201—209.
Муравський шлях — один з шляхів XVI—XVII ст., що починався біля Перекопу і тягнувся по території України —аж до Росії. Часто згадується в думах, оскільки ним користувалися кримські ординці, здійснюючи спустошливі набіги на Україну та південь Росії.
ІВАСЬ УДОВИЧЕНКО, КОНОВЧЕНКО. Записано в 1832 р. від кобзаря І. Стрічки на Полтавщині. Вперше надруковано в зб.: Малороссийские и червонорусские народные думы и песни. СПб., 1836, с. 36—47.
Подається за першодруком.
Филоненко (в інших варіантах — полковник Филон) — очевидно, козацький полковник з м. Корсуня (тепер — Корсунь-Шевченківський на Черкащині).
На долину Черкень гуляти — місце знаходження долини під - такою назвою не встановлено.
Крилов — старовинне місто-фортеця в гирлі р. Тясмин — правої притоки Дніпра.
Браїлов — місто і фортеця Браїла в нижній течії Дунаю.
РОЗМОВА ДНІПРА З ДУНАЄМ. Записано в 1805 р. від кобзаря Івана на Полтавщині. Вперше надруковано в кн.: Житецький П. Мысли
о народных малорусских думах. К-, 1893, с. 244—245.
Подається за першодруком.
Тихий Дунаю, // Що я своїх козаків на тобі не видаю? — вказівка на походи запорозьких козаків до гирла Дунаю.
До Города-царя — в Царгород.
Твої козаки на черкеській горі продувають — тобто на Північному Кавказі.
До річки Хортиці прибували...— тобто на острів Хортиця на Дніпрі, опорний пункт Запорозької Січі.
Річки низовії, помощниці Дніпровії — образний вислів-алегорія, що вказує на спільність дій Запорозької Січі і козаків-втікачів, які ховалися на нижніх притоках Дніпра.
СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА. Записано в 1926 р. від кобзаря Д. Симоиенка з с. Стільне на Чернігівщині.
Подається за виданням: Українські народні думи та історичні пісні. К-, 1955, с. 37—38.
ПРОВОДИ КОЗАКА ДО ВІЙСЬКА. Записано в 1851 р. від кобзаря І. Романенка в с. Британії на Чернігівщині.
Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 317—318.
КОЗАЦЬКЕ ЖИТТЯ. Записано в 1855 р. від кобзаря М. Ригоренка. Вперше надруковано в зб.: Записки о Южной Руси. СПб., 1856, т. І, с. 215—220.
Подається за першодруком.
Ремество синило — фарбування (в синій колір) полотна та домотканих полотняних речей.
КОЗАК НЕТЯГА ФЕСЬКО ГАНЖА АНДИБЕР. Записано в 1853 р. від кобзарів А. Шута з с. Олександрівки та А. Бешка з м. Мени на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Народные южнорусские песни. К-.
1894, с. 377—382.
Подається за першодруком.
1 ще ж то козак... до города Килиї прибуває — тут маємо географічне зміщення місця дії, яка відбувається нібито в турецькому місті Кілії. Насправді ж дія відбувається десь в центральному районі України, на що вказує перелік дійових осіб.
Фесько Ганжа Андибер — збірний образ козацького ватажка, що захищає інтереси бідного козацтва.
СЕСТРА НА ЧУЖИНІ. Записано в 1805 р. від кобзаря Івана на Полтавщині. Вперше надруковано в кн.: Житецький П. Мысли о народных малорусских думах. К-, 1893, с. 189—190.
Подається за першодруком.
СЕСТРА ТА БРАТ. Записали 1908 р. на фонограф Леся Українка і К. Квітка в м. Ялті від кобзаря Г. Гончаренка з Харківщини. Вперше надруковано в ки. : Матеріали до української етнології. Львів, 1913, т. 14, с. 190—192.
Подається за першодруком.
ПОВЕРНЕННЯ СИНА. Записано в 1840 р. на Харківщині. Вперше надруковано в кн.: Труды этнографическо-статистической экспедиции в западнорусский край... СПб., 1874, т. 5, с. 849—850.
Дума відома в одному варіанті.
Подається за першодруком.
СОН УДОВИЧЕНКА. Записано від кобзаря в м. Охтирці на Сум-щинї. Вперше надруковано в зб.: Народные южно-русские песни. К., 1854, с. 354—355.
Дума відома в одному варіанті.
Подається за першодруком.
БІДНА ВДОВА I ТРИ СИНИ. Записав 1909 р. О. Сластіон від кобзаря М. Кравченка з с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Вперше надруковано в кн.: Колесса Ф. Мелодії українських народних дум.— Матеріали до української етнології. Львів, 1913, т. 13, с. 170—175.
Подається за першодруком.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА БАРАБАШ. Записано в 1853 р. від кобзарів А. Шута з с. Олександрівки та А. Бешка з м. Мени на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Народные южнорусские песни. К-, 1854, с. 385—391.
Подається за першодруком.
Зачиналися великі война на Україні — очевидно, йдеться про переддень народно-визвольної війни українського народу 1648—1654 рр.
Хмельницький — Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (близько 1595—1657), козацький гетьман, видатний полководець и державний діяч, що очолив визвольну війну українського народу проти іноземних загарбників, в результаті якої відбулося возз’єднання України з Росією.
